Між рівнем шкільних знань українських студентів і студентів з інших країн – прірва – професор Університету Варшавського

DSC_0273Польща реально потребує українських студентів, але поляки у цьому не зізнаються. Звичайно, як сказав у розмові з «Радіо без цензури» професор полоністики університету варшавського  Piotr Garncarek, на вулицях студентів ще не ловлять, але українські студенти мусять обирати польські ВНЗ, тому що диплом польського ВНЗ – це диплом який визнається у всій Європі. А крім того, це ще і знання.  Тому сміливо йдіть у польську амбасаду чи на сайти польських університетів і залиште продавців дипломів в Україні без їхнього підлого бізнесу.  Переклав тільки те, що, на мою думку, є важливим. Якщо комусь цікаво послухати чи подивитися  повністю – файли звуку і відео до вашої уваги.

      Професор Пьотр Гарнцарек про навчання українців у Польщі

КОР: Пане професоре, чи є різниця між студентами з України та студентами місцевими або іншими студентами-іноземцями? Як вони тут почуваються? Чи вчаться, чи, як в Україні, планують просто купити диплом?

Гарнцарек:  Купити диплом у нас неможливо. Якби щось таке сталося – медіа і прокуратура зробили б з тим порядок  Думаю, що польська освіта є вільна від корупції. Звичайно, не можна говорити про сто відсотків, але рівень цієї проблеми у Польщі на порядок нижчий ніж в Україні.  Стосовно питання, чи українські студенти чекають… Ми працюємо за світовими стандартами, згідно освітніх приписів ЄС,  Тут немає чого чекати –  доводиться просто вчитися.

КОР: Але, чи відповідають цим стандартами студенти з України? Прошу порівняти їх з місцевими та студентами з інших країн

Гарнцарек:  Не йдеться про те чи є студент українцем, чи є поляком, чи з іншої країни. Йдеться про те, чи має молода людина належну мотивацію і навики до навчання у вищій школі. Перша проблема – проблема мови. І тут варто сказати, що студентам з західної України легше дається навчання, оскільки вони мають польську мову на слуху.  Студентам з центральної чи східної України це складніше, особливо ж коли йдеться про факультети технічні.  Хімія, фізика, медицина потребують вищого рівня знання мови, знання спеціальної лексики.  Водночас, інтелектуальний потенціал – справа індивідуальна.

КОР: Можливо  існують речі, які студентам іноземцям варто знати, щоб легше пішло навчання?

Гарнцарик: Польща не є екзотичною країною, але бачу, що студенти з України, які прибувають на навчання у Польщу, відкривають широко очі.  Я співпрацюю з багатьма українськими ВНЗ і можу говорити про те, що це два різних світи.  У нас щоразу є менше ВНЗ з низьким рівнем навчання, натомість в Україні дуже велика різниця між рівнем одного ВНЗ та іншого. Також існує прірва між рівнем шкільних знань між студентами з України та студентами з інших країни, що вчаться у Польщі. Друга проблема стосується вихідців з Радянського Союзу.  Ці діти отримують атестат на рік раніше від поляків. І така дитина потрапляючи у іншу країну і почувши від батьків, що вона уже є дорослою – нерідко проявляє себе не як доросла.

КОР: А можете навести приклади?

Гарнцарек: Один студент нарікатиме на життя, інший – працюватиме напружено як студент, працюватиме десь для заробітку грошей на прожиття. Часто зустрічаю молодих людей з України в університеті, які нарікають замість ставати дорослими. Водночас, це стосується не лише українців. Питання індивідуальне, як і все інше у цій сфері.

КОР: Що робити молодій людині чи батькам у разі, як вони вирішили вчитися у Польщі

Гарнцарек: Чимало можливостей відкриваються для українців, які мають польське коріння. У дипломатичних установах в Україні дадуть усю потрібну інформацію. Для цього вони, власне, існують. Посередники у цій сфері не потрібні. Українські студенти – це найбільша група студентів-іноземців у польських університетах.  Ментально українським студентам не важко адаптуватися у польському середовищі.  Особливо ж з тієї частини, яка колись була частиною Польщі і має спільну з Польщею історію, яка нас єднає

КОР:Думаєте, що того, що єднає більше ніж того, що роз’єднує, бо не всі у Польщі так думають як Ви

Гарнцарек:  Ми, хоча і були у східному блоці, але ми ніколи не були радянською республікою і ідеологічно ми все ж таки були вільнішими завжди. Але якщо відкинути ідеологічні, політичні речі, то, думаю, молоді люди нової генерації знайдуть спільну мову по дорозі до знань.

 

Коментарі Facebook