Плата за навчання, як плата за кохання: можна і не платити, як постаратися…

Щороку Освіта у Польщів Україні у розпал вступної кампанії, випускники шкіл, які вчилися і напружено готувалися до майбутнього вступу подають документи, а у ВИШах, куди вони пішли –  їх давно чекають. Натомість, решта, про майбутнє яких більше переймаються батьки ніж вони самі, нині шукають можливість долучитися до вищої освіти, не надто розуміючи навіщо вона їм потрібна. Саме ці діти і стають клієнтами різноманітних українських фірм з продажу дипломів, які гучно називають себе коледжами і університетами. Сюжет на цю тему я зняв влітку, коли працював у PR-генделику Димінського з назвою телеканал ZIK, Я там працював, бо повірив одній поважній людині, що це буде не піаргенделик, а медіа. Але, не судилося. На канал прийшли представники русского міра Людмила Добровольська і Борис Іванов, ще якийсь Фьодар Скрипник і мені довелося звідти піти. Але сюжет про фірми з продажу дипломів я зняв непоганий. ось він

Я розповів, що український диплом про вищу освіту  – дуже корисна річ. По-перше, на ньому можна написати цінник, а по-друге, ним дуже зручно відганяти мух від товару на базарі

Київські базари  всуціль заповнені випускниками престижних навчальних закладів столиці України. Тут і магістри економіки та фінансів,  і дипломовані лікарі, фармацевти, дизайнери та інженери. Але найбільше – фахівців у галузі права. Вони розуміють, що з отриманих знань їм згодилося тільки вміння рахувати від одного до ста, тому у кадр намагаються не потрапляти

Ганна Старостенко, заступник голови КМДА з гуманітарних питань: Я впевнена, що у нас у Києві дуже багато гарних гідних вищих навчальних закладів, серед таких родзинок можу назвати університет  імені Шевченка,  києво-могилянська академія, це університет імені Грінченка, ий готує гарних фахівців з усіх професій

Чому ж ці гарні фахівці згодом опиняються на базарі? Навіщо їх приймали у вищі навчальні заклади? Навіщо вони туди самі пішли? –  це питання, на які поки що відповіді  суспільство не дало. Батьки ладні обібрати і себе і родичів до нитки, але таки дати дитині можливість повчитися в університеті. Попит народжує пропозицію. Аж державна інтернет-система подачі заяв на вступ  зависла.  Про це розповіли в одному такому навчальному закладі.

Дмитро Андрєєв, керівник відбіркової комісії ВНЗ

З  цього року це вперше, коли до ВИШів подається заява тільки в електронному вигляді. Наш університет виступає з пропозицією до всіх ВНЗ забути про корпоративні інтереси і вводити електронні заяви абітурієнтів з навколишніх місцевостей, куди б вони не вступали, щоб діти могли реалізувати своє право на вищу освіту.

Микола сьогодні у групі підтримки двоюрідного брата Сергія, який подає документи. Він уже два роки як студент. Впевнений, що на  базар торгувати  з  отриманими знаннями точно не піде.

Микола, студент КПІ: Я закончіл второй курс КПІ потому что хочу стать програмістом. Ето лучший універсітєт в Украіне которий может ето мнє обєспєчіть Хочу поєхать в Польщу ілі Чехію. Там актівно набірают програмістов і я хочу  найті контакти, чтоби пойті в Чехіі на магістратуру

Двоюрідний брат Миколи Сергій подає документи до кількох  юридичних коледжів у Львові та Києві. Родичі  готові профінансувати його навчання на контракті.

Сергій, абітурієнт: Я подаю у різні місця, це один з варіантів

– Ким ти плануєш бути?

– Юристом, або адвокатом, або прокурором, це буде вирішуватись після третього курсу.

Навчання на контракті у такому чи схожому коледжі в Україні коштує під 20 тисяч гривень у рік. Солідний заробіток на престижності вищої освіти, серйозна конкуренція і багата пропозиція для вибору. Але, коли людина хоче скористатися не лише  дипломом, а ще й знаннями  – дивиться на захід та знаходить там і якіснішу і дешевшу пропозицію. Олександр Токарєв з Дніпра обрав навчання у Польщі

Олександр Токарєв, студент з Варшави:

Це був не тільки вибір вузу а й вибір країни. Польща динамічно розвивається і я вже тут більше п’яти років  сам розвивався та спостерігав як розвивається країна і це дуже цікавий досвід. Олександр приїхав на контракт, але нині вже вчиться безкоштовно у найпрестижнішому варшавському ВНЗ. Там чекають українських студентів, у приймальній комісії говорять українською, у сайту є україномовна сторінка.  Нерідко, українські виші беруть гроші за посередництво у влаштуванні на навчання у Польщу. Цим грішать львівські ВНЗ, пропонуючи за 1000 євро те, що звернувшись напряму до польського чи словацького вишу, абітурієнт може отримати безкоштовно.  Таку послугу пропонують тим, хто погано здав ЗНО. Якщо уже платити – то краще за кордоном – вирішив киянин Владислав і вступив на контракт у Варшаві

Обираючи між українською освітою і освітою якісною ми обираємо між запорожцем і мерседесом. Зайвий доказ цьому  – відео нижче. Це кабінки для занять у бібліотеці університету у Варшаві. Не пишу якого, щоб не думали, що це рекламний матеріал. Перед сесією бібліотека і ці кабінки працюють цілодобово

І поки ми обиратимемо запорожець –  марні надії на те, що колись у нас в країні буде свій мерседес.  З освітою те саме. А ще варто пам’ятати, що плата за навчання десь у чомусь дуже схожа на плату за кохання. Можна і не платити, якщо постаратися. Хіба ні? Якщо не переконав – послухайте ще польського професора університету Варшавського

Цей портал існує за гроші читачів, слухачів, глядачів. У власника сайту, Олександра Івахнюка, завжди є можливість взяти гроші у одного спонсора і дути у його дудку, як це роблять більшість медіа стосовно своїх власників. Якщо ви бажаєте, щоб хоча б одне медіа у нашій країні працювало на читачів –  перекажіть гроші за цими реквізитами. Навіть мінімальна сума буде для авторів сайту свідченням того, що їхня робота потрібна і треба продовжувати у цьому ж руслі.

ПІДТРИМАЙТЕ УКРАЇНСЬКЕ!!! Карта Приватбанку 5457082280287793

bank polsk 30 1020 1097 0000 7902 0272 9754

 

Коментарі Facebook