Як вивчити польську мову, щоб говорити з поляками?

Варшава вечірДжерело: Українська правда

Курси іноземних мов – дуже корисна річ. Однак вивчити іноземну мову за допомогою курсів вдається далеко не всім.  Я точно знаю, що більшість з тих, хто ходив на курси польської мови перед тим, як поїхати на роботу у Польщу з моєю допомогою,  не змогли собі порадити навіть на короткій розмові з кадровиками працедавця. І коли ти говориш черговому кандидату і клієнту: «Вчіть будь ласка польську мову, поки готуються документи», людина пропускає повз вуха ці слова. Зрештою, виходить незручно, бо людина була на курсах півроку і впевнена, що знає. А зустріч з поляком у офісі відкриває для неї неприємну новину про те, що гроші витрачені на курси даремно.  Мало того, ще й я опиняюсь у незручній ситуації, бо я обіцяв, що людина буде працевлаштована, а її не можуть одразу взяти на роботу, бо вона польською не говорить навіть на комунікаційному рівні. А курси ж були хороші і всі їх хвалили. І сертифікатів у них купа.  І нагороди якісь вони мають… У чому проблема? Проблема у тому, що мову, яку ви вчите ТРЕБА ВИКОРИСТОВУВАТИ. І тільки під час практичного застосування отримані на курсах знання стають потрібними.

Я розповідаю про свій власний досвід і про досвід спілкування з такими як сам.  Вивчення іноземної мови  – це вихід з зони комфорту.   Подивіться на росіян з українськими паспортами(російськомовних, тобто), як їх плющить і ковбасить, коли мова заходить про перехід на мову країни перебування – українську.  Для них це ціла трагедія, навіть якщо вони прожили тут півстоліття і добре розуміють мову українців.  Водночас, коли такий росіянин раптом розуміє, чому у нього український паспорт – моментально переходить на українську. І рецепт тут той же, що і при вивченні іноземної: треба вийти з зони комфорту і почати користуватися мовою, яку хочеш вивчити. З українською проблем немає.  Вистачає можливостей. А як бути з польською? Де в Україні, окрім курсів польської, знайти польськомовне середовище? Саме на це питання я і хочу детально відповісти, поділитись власним досвідом.

З дитинства люблю «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека. Колись у шостому  класі прочитав на канікулах, бо цього вимагала школа. Потім пізніше прочитав ще раз, бо захотілося зрозуміти, що там написано. Тепер це моя настільна книга, яку я можу читати з будь-якого місця. У кожного з освічених людей є така улюблена книга класика, перекладеного різними мовами. Так от, беремо таку книгу польською мовою і читаємо. Перший час буде противно і незрозуміло. Але терпимо. Паралельно з читанням переписуємо книгу у Word та читаємо написане вголос.  Це тільки на перший погляд  дурнувата робота. Ви і не зчуєтеся, як польські слова поселяться у вашому мозку і ви почнете думати польською так, що зможете складати слова у речення і ці слова вам приходитимуть на думку швидко. Паралельно  слухаємо аудіокнигу. Поляки себе поважають, тому у польському аудіоваріанті можна знайти  будь-який класичний твір. До того ж класика нерідко є загальнодоступною. Навіть платити не треба – відкривай в інтернеті, скачуй і слухай.  Наприклад,  можна знайти Чехова польською мовою. Я особисто, в рамках вивчення мови, прослухав польською усю  «людську комедію» Бальзака, «Дон Кіхота» Сервантеса а зараз слухаю «Трьох мушкетерів» Дюма. Все це можна знайти у вільному доступі. Ну, а далі можна братися і за сучасні медіа. Відкриваєте сайти з кінцівкою PL і читаєте все, що вам до душі припаде. Важливо на перших порах читати вголос.

Наступний етап самостійного вивчення мови – слухання і перегляд гумористичних програм мовою, яку ви вчите. Саме у гумористичних програмах можна почерпнути фразеологізми і звороти, які використовуються на практиці.  Поляки себе поважають, тому гумористичні програми у них теж польською мовою.

Стандартною проблемою вивчення іноземної мови є те, що носії мови на підсвідомості розуміють одне одного і дуже часто ігнорують голосні при мовленні. Тому і виникає проблема розуміння.  Але вона зникає з практикою. За деякий час практичного застосування, ви зможете користуватися новою для вас мовою, як рідною.

Головна проблема людей, які ходять на курси полягає у тому, що вони сприймають оплату як отримання знань. Мовляв, я ж заплатила, отже мене навчать, бо я ж заплатила непогано, отже мене вчитимуть професіонали. А вони знають як вчити, а отже навчать навіть якщо я цього не хотітиму.

Це дика помилка. Вчитель може щось розтлумачити,  підказати, підправити помилки. Але для того, щоб помилку підправити  – треба її зробити. Простіше кажучи, треба просто користуватися мовою, помилятися, виправляти, писати, читати, говорити,

НЕ БІЙТЕСЯ ПОМИЛЯТИСЯ.

Дуже часто від росіян з укр. паспортами чуєш: «Я нє гаварю на укрАінскам, патаму што я не хачю кавєркать красівий язик».  Це підла маніпуляція вкладена в голову пропагандою русского міра.  При вивченні нової мови ви неодмінно і тривалий час будете «кавєркать». І у цьому нічого страшного немає.  Я, як носій української мови, швидше зрозумію людину, яка в Україні пробує зі мною говорити українською і «кавєркає» ніж того, хто багато років живе в Україні і навіть не пробує перейти на мову місцевого населення, плюючи таким чином у країну, у паспорт, у прапор, у Незалежність.

Точно так ставляться до цього поляки. У Польщі чимало іноземців. Усі «кавєркают», бо як поляк іноземець не заговорить одразу. Але  усі з повагою ставляться до бажання говорити мовою місцевого населення. І ніхто не сміятиметься з вашої мови, навпаки – допоможе вам у спілкуванні. Не бійтеся помилятися – ще раз це напишу.

Зрештою, знання будуть помітні не лише у вигляді квитанції за оплачені курси,  а ви ще й заговорите новою для вас мовою. Бажаю успіхів. Мова – як кохання. А кохання – це не просто так. Ним треба займатися.

Коментарі Facebook