До чого тут борщ, коли такі справи на кухні, або навіщо у Польщі українське посольство?

ДещицяЦей текст написаний рік тому, але, на жаль, він і надалі актуальний. Напередодні, людина, яка була у компанії з якимись працівниками укр посольства у Польщі запитала у мене: “Кому Ви у нашому посольстві насолили?” “А що таке?” – питаю я. “Я нічого не знаю, просто людина, з якою я спілкувалася, сказала, що Ви багато собі дозволяєте”, – була відповідь. Саме так – я багато собі дозволяю. Я наважуюсь питати у профнепридатних нікчем з дипломатичними паспортами про стан справ, які їм доручені і потім розповідаю про те, що почув. Останній раз, майже рік тому, коли я попросив розповісти про роботу укр дипломатів з нормалізації ситуації на кордоні, у справі сприяння українцям у легалізації у Польщі через контакти з міграційними службами та місцевими урядами, у справі інформування обох урядів про шляхи вирішення проблем українців у Польщі, у справі дублювання документів, що їх заповнюють іноземці, українською мовою (так як є дублювання англ і рос мовами) – мені була відповідь посла: “Не хочу з Вами говорити. Ви все одно нічого хорошого не напишете”… Я МРІЮ НАПИСАТИ ЩОСЬ ХОРОШЕ ПРО РОБОТУ УКР ПОСОЛЬСТВА У ПОЛЬЩІ, ЗРОБІТЬ БУДЬ ЛАСКА ЩО-НЕБУДЬ ХОРОШЕ!!! Як тільки зробите – я напишу про це. Поки що інформація така: для того, щоб ситуація на кордоні, з легалізацією, з працевлаштуванням, з економічною співпрацею, з консульськими питаннями почала вирішуватися – треба поміняти посла на професійно придатного. Я за рік, що минув, не побачив жодних позитивних змін у жодному вищепереліченому питанні, які сталися з ініціативи посольства. Діяльність посольства помітна тільки під час кількох державних свят і лише у сфері культури та мистецтв. Всі інші сфери  – нуль. Я маю інформацію від тих, хто страждає від бездіяльності посольства або ж мав контакти з його працівниками і результатів від таких контатктів не отримав, хоча вони б мали бути. Моя пропозиція про інтерв’ю з послом на теми кордону, легалізації, виходу пол фірм на укр ринок і укр фірм на польський ринок і всіх інших аспектів діяльності посольства – ВІДКРИТА! Мій телефон ви знаєте. Запрошуйте. Я дозволю собі написати про вас щось хороше, як буде що написати. Зрозумійте, шановні працівники посольства, Ви мусите мати справу не лише з тими, хто вас облизує, але і з тими, хто знає реальний стан справ і хоче вам допомогти інформаційно. Якщо вам український паспорт видали не випадково – ми з вами на одному боці. Просто вам здається, що журналіст – це таке усміхнене лицемірне створіння, яке спитає тільки чому ви такий красівий? Насправді – ні. Я пишу для своїх читачів, тому змушений давати їм інформацію. І поки що інформація яку я маю – у посольстві працюють байдужі профнепридатні нікчеми. Як щось зміниться – я обовязково про це напишу. Особисто до вас у мене немає жодних претензій. Тільки співчуття, як до людей на держслужбі. Водночас, як до держчиновників, яким платяться гроші з моїх податків у мене є питання і претензії. І завжди будуть. Польські чиновники, між іншим, на мої писульки реагують. Українські – просто ховаються у кущі і оточують себе лизоблюдами. Шановні читачі, дуже прошу вас мені допомогти. Напишіть будь ласка листа в укр посольство у Варшаві з проханням дати мені коментар з вищеперелічених питань. Наразі, вони вважають, що мене, як журналіста, можна ігнорувати, оскільки у мене невелика аудиторія людей з мозком. Тобто, за умови, що кожен з вас напише мейла, а ще краще поштового листа за адресою посольства – можливо, після 500 листа вони погодяться. Ще нескладно відправити факс на їхній факс-номер. Ще якщо ви живете у Варшаві – можна просто фізично принести лист і попросити його зареєструвати у канцелярії у конс відділі, або вкинути у пошт скриньку посольства. мусить бути багато особистих звернень для того, щоб ці люди почали реагувати на наші проблеми. Зробіть це будь ласка, якщо вважаєте, що ці теми важливі і актуальні. Точно такі листи з роздруківкою цього тексту варто відправити у МЗС України, для того, щоб було зрозуміло, що є проблема. Давайте спільними зусиллями змусимо цих……..   відпрацьовувати заплачені їм гроші з нашої кишені. Додаю контакти Дещиця Андрій Богданович, Надзвичайний і Повноважний Посол
Адреса:  Al. J.Ch. Szucha 7, 00-580 Warszawa, Polska Телефон +48 (22) 629-34-46 , +48 (22) 622-47-97 Факс: +48 (22) 629-81-03
Ел. пошта: emb_pl@mfa.gov.ua Графік роботи:
пн-пт з 08.30-18.00 Вихідні дні: субота, неділя. 

Перелік питань до посла України у Польщі, на які я прошу відповіді. У коментарях під текстом можете цей перелік доповнити, або написати про те, що, на вашу думку, можна і не питати:

  • Ми з Вами зустрічалися у 2015 році і тоді Ви стверджували, що проблема на кордоні буде вирішена шляхом створення нових пунктів перетину і Ви бачите проблему також у наведенні порядку на існуючих. Що вже зроблено?
  • Чи поділяєте ви думку про те, що у разі як цигарки в Україні будуть коштувати стільки ж скільки і у Польщі – черга на кордоні зменшиться? Чи вважаєте Ви такий варіант вирішення проблеми правильним? Чи написали Ви листи українському і польському керівництву на цю тему і яка реакція?
  • Чи вважаєте Ви, що важливим елементом розвантаження кордону було б розмитнення за нульовою ставкою УЖЕ ПРИДБАНИХ авто на польських номерах і заборона використання в Україні новопридбаних таких авто? Чи писали ви про цю проблему листи до польських і українських керівників та яка їх реакція?
  • Чим займається економічний блок посольства. Чи входить у його обов’язки сприяння українським фірмам, що хочуть потрапити на польський ринок та польським, що хочуть вийти на український? Чи аналізували ви результати діяльності економічного блоку посольства? Де можна прочитати про виконану ним роботу?
  • Чи вважаєте Ви порушенням прав людини затримання громадянина України на кордоні для з’ясування обставин якихось деталей у документах просто тому, що до фірми, яка видала запрошення неможливо вночі додзвонитися? Вранці, коли усі документи перевірили, людину відпускають без вибачень і компенсації втрачених коштів за заплачений квиток на автобус, який поїхав. Чи отримували ви скарги з цього приводу та чи займалися такими справами? Чи зверталися ви з листами до польських прикордонників з проханням пояснити схожі випадки? Яка була реакція? Якщо не зверталися – то чому?
  • Чи є, на Вашу думку, порушенням прав людини чотиригодинне і більше очікування громадян України при перетині кордону з Польщею?  Якщо Ви не вважаєте довготривале затримання людини у некомфортних умовах порушенням прав людини – чи вважаєте Ви, що перебуваєте на своєму місці? Можливо, Вам треба змінити працю?
  • Чи зверталися Ви до відділів справ іноземців польських воєводств з проханням продублювати документи, які заповнюють українці, їхньою мовою? Ці документи уже продубльовані російською, хоча росіян у Польщі набагато менше ніж громадян України. Чи вважаєте Ви нормальним, що немає дублювання українською, якщо є дублювання мовою країни, громадян якої у Польщі набагато менше?
  • Які кроки здійснило посольство у справі контролю за фірмами, що видають і продають фальшиві освядченя про працевлаштування. Цей документ є безкоштовним і передбачає, що його власник працюватиме саме там, звідки запрошення. Однак, у 90 відсотках випадків, з якими я мав справу, люди, їдучи з України, свідомо брехали прикордонникам про те, що їдуть саме на цю фірму. Насправді, їхали деінде, або і взагалі не мали інформації про місце праці. Чи веде посольство реєстр таких фірм, що видають фальшивки?  Чи є цей реєстр у публічному доступі?
  • Інтернет-сторінка посольства має розділ «Новини». Остання новина там за 11 вересня у час, коли уже 17. Як людина, яка з 1998 року працює на новинах стверджую, що 17 вересня інформація за 11 вересня не може бути новиною. У зв’язку з цим питання – навіщо тримати на посаді прес-секретаря профнепридатного працівника? Чи плануєте Ви зробити інтернет-сторінку функціональною і придатною для використання?
  • Польське посольство у Києві, зокрема відділ економіки, у відповідь на листа з проханням про сприяння у перетині кордону без черги, видало листа, у якому просить польських та українських прикордонників мені сприяти. Все одно рішення ухвалює конкретний прикордонник, але поляки вирішили піти назустріч громадянину України, що працює у польській фірмі, а українці відмовили своєму громадянину. Українське посольство відповіло відмовою, мотивуючи це тим, що сприяння польській економіці та співпраці України і Польщі у економічній сфері, не входить до компетенції посольства. Чи могли б Ви висловити свою думку з цього приводу? Ви теж так вважаєте, чи лист просто писав недосвідчений родич якогось дипломата, влаштований на цю роботу за знайомством?
  • Середньостатистичний громадянин України, що живе у Польщі і потребує допомоги посольства – це працівник, на перших порах фізичний працівник, який потребує легальної праці, документів на перебування після закінчення візи, різноманітних правових консультацій стосовно перебування у Польщі. На Вашу думку, посольство мусить якось проявити свою турботу про цих людей? Як конкретний громадянин України у Польщі може відчути, що посольство працює і для нього? Чи це глибока помилка? І насправді посольство і консульство існують тільки для обслуговування якихось високопоставлених людей? За що може бути вдячний пересічний українець Польщі українському посольству? За що він платить свої податки?
  • Ви регулярно реагуєте на різноманітні провокації антиукраїнських сил у Польщі і в Україні і потім про Вашу реакцію можна почитати у російських медіа, зокрема і у тих, що видаються в Україні і фінансуються Росією. Як людина, яка з 2000 року займається PR стверджую, що така реакція шкодить українсько-польським відносинам більше ніж сама акція вандалів. З огляду на це, питання: навіщо Ви це робите? Неправильний підхід до спілкування з медіа коштував Вам посади міністра закордонних справ. Чому Ви повторюєте ту ж помилку на посаді посла?
  • Поза увагою посольства залишаються факти, які б позитивно вплинули на інформаційний фон українсько-польських відносин. Наприклад, жодного разу з ініціативи посольства не прозвучала сума сплачених громадянами України податків до польського бюджету, а така статистика є. Тільки фірма у якій я працюю, вислала минулого року понад 5000 декларацій  PIT 11 cвоїм працівникам. А більшість цих працівників – громадяни України. Як на Вашу думку, чи озвучення Вами цього факту мало б позитивніший ефект ніж заяви стосовно повалення пам’ятника якимись маргіналами з метою спровокувати заяву посольства з цього  приводу?
  • Чи не думали Ви над кар’єрою менеджера у сфері культури? Вас регулярно бачать на різних мистецьких імпрезах і у стінах посольства регулярно відбуваються якісь виставки та виступи колективів художньої самодіяльності.  Ви там виглядаєте дуже позитивно і симпатично. Чи не хотіли б Ви  змінити професію і дати можливість працювати на посаді посла людині, якій ця робота знайома і яка хотіла б її робити?

Дякую наперед за відповіді на ці питання. 

19 09 2017 отримав відповідь. Ось її зміст

Шановний пане Олександре,
 
У зв”язку  із щільним графіком Посла та його участю у раніше запланованих заходах, інтерв”ю не може бути надано.
 
З повагою,
 
Посольство України в Республіці Польща
 
Z wyrazami szacunku,
 
Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej
Відповідь посольстваЯк кажуть – завіса… Думаю, така відповідь українського посольства  – це серйозна заявка на почесне звання “Ворог преси”. Я і надалі працюватиму над тим, щоб, зрештою, отримати відповіді на питання своїх слухачів, читачів і глядачів. Якщо можете  і маєте бажання  – допоможіть мені у цьому. Далі  – текст річної давнини.

Я завжди радію, коли мені щось приходить на пошту від українського посольства в Польщі.  Чому? Тому що кожен такий лист означає, що посольство існує і щось робить. Тобто, що ми, українці Польщі, тут не самі. Адже люди, яким українські платники податків платять заробітну платню, щоб вони жили і працювали у Варшаві і щодня ходили на роботу у чудовий особняк на вулиці Яна Щуха 7, відчувають важливість своєї місії і ПРАЦЮЮТЬ. Вирішують проблеми українців Польщі, які все прибувають і прибувають. І українці, і проблеми.

Щоразу, коли приходить якесь інформаційне повідомлення від посольства у Польщі, я думаю: «О, круто!. Зараз щось дізнаюся про вирішення однієї з проблем!!!». Що за проблеми? Усі українці Польщі їх знають:

1 Багатогодинні черги на кордоні спричинені корупцією українських прикордонників і повільною (дуже схоже, що навмисне повільною) роботою польських прикордонників і митників. Це призводить до порушення прав людини. І за умови, що посол вважає своїм обовязком захист прав громадян своєї країни  – він би мусив там днювати і ночувати, щоб припинити це знущання. Навіть якщо це не його компетенція і у нього на це немає повноважень. 

2 Надзвичайно низька інформованість бажаючих працевлаштуватися у Польщі, що призводить до масового продажу запрошень на роботу, котрі польські роботодавці видають БЕЗКОШТОВНО!!! Мало того, таке куплене  запрошення у більшості випадків  видають фірми, створені саме для  реєстрації і продажу цих запрошень і РОБОТИ НЕ ГАРАНТУЮТЬ.  Фірма, з якою я співпрацюю у Варшаві, змушена для працевлаштування обдурених українців, переробляти такі фальшиві запрошення.  Найбільша катастрофа – з записом на подачу документів в Україні. І тут дуже важлива позиція саме громадян Польщі, бо вони швидше можуть вплинути на своє МЗС. Українці мовчки платять візовій банді 

3 Надзвичайно низька поінформованість працюючих українців про можливості БЕЗКОШТОВНОГО вирішення своїх проблем у відділі з питань іноземців. Люди платять по півтори тисячі злотих «правникам»  за просте заповнення і подачу документів. І оплата півтори тисячі злотих не гарантує результату.  Є конкретні приклади і конкретні «правники»,  яким заплатили українці і які нічого їм не зробили. Тим часом, я напередодні самостійно подав документи  для отримання дозволу на працю собі і У ТОЙ ЖЕ ДЕНЬ ОТРИМАВ ЦЕЙ ДОЗВІЛ!!! Таке можливо. І я про це дізнався тільки зараз. А треба було всього лише уважно почитати оголошення у відділі у справах іноземців або ж знайти цю інформацію на сайті відділу справ іноземців.  На незнанні заробляють шахраї. 

4 Катастрофічна роз’єднаність української діаспори у Польщі. Українці, що народилися у Польщі, з погордою і огидою дивляться на прибулих з України. Про це свідчать хоча б коментарі стосовно цього тексту на фейсбуку, де автора називають людинкою, зарозумілим та вживають різні інші епітети  

колісник

Така хамська відповідь  – це скоріше виняток, ніж правило. Завше, українці, народжені у Польщі у спілкуванні з новоприбулими  посміхатимуться і будуть ввічливими. Але погорда і огида відчуватиметься у кожному слові чи жесті.  У коментарях вона теж відчувається. Ті, що прибули у 90 з заздрістю і образою дивляться на корінних українців Польщі і теж з погордою та огидою – на новоприбулих у 2013-16. Причини для цього, можливо, і є. Скажімо щецинські корінні польські українці, допомагаючи українцям на сході, не змогли отримати жодної копійки від місцевих численних українських студентів і вважають це  неправильним.  Натомість,  новоприбулі відчувають зверхність старожилів і корінних і стараються з ними справу не мати. Швидше звернуться до поляка. Зрештою, правильно зроблять. Чи може я помиляюсь? Давайте перевіримо.  

У мене пропозиція до учасників дискусії – варшав’ян. Для однієї з наших майбутніх працівниць треба отримати лист зі школи у Варшаві, у якому повідомляється, що у цій школі приймуть дитину іноземця у старший клас. Підкажіть школу у яку найкраще піти з цим питанням. Краще у районі центрального автовокзалу Warszawa Zachodnia, бо людина щодня їздитиме автобусом фірми на роботу у Прушкув саме звідти.  Можливо, хтось уже щось таке робив. Такий лист потрібен для вироблення візи дитині для навчання, разом з виробленням робочої візи для матері. І ще лист потрібен, щоб забрати дитину з школи в Україні. Я про це нічого не знаю і потребую допомоги старожилів. Дякую наперед  

Через два тижні після написання цього тексту констатую  – ніхто з українців Польщі народжених в Польщі чи тих, що приїхали давно і знають про те, про що я питаю – не відгукнувся.  На мою думку, це є доказом викладеного вище факту розєднаності українців Польщі різних поколінь, про погорду і небажання мати справу з українцями, які приїздять нині.  

У відповідь, новоприбулі вважають, що посольства  України у Польщі немає в принципі. Фізично воно може і є, але толку від нього для них  – нуль. На думку новоприбулих, посольство та консульство займається питаннями людини тільки коли вона помре або ж покалічиться у Польщі. Про це і на сайті написано.  ПосольствоКоли ж ти здоровий і у тебе все в порядку, але тобі треба якась інформаційна підтримка чи порятунок від несправедливого стояння на кордоні, або ще щось таке – посольство тобі нічим не зарадить. У них є на це якісь там пояснення, але навряд чи вони кому-небудь з платників податків цікаві.  Для більшого розуміння внутрішньої суті працівників української амбасади  – запрошую до перегляду відео нижче. Я попросив генконсула у Варшаві Світлану Крису розшифрувати уживану нею абревіатуру “ПМЖ” (пастаяннає мєста житєльства) Вона розшифрувала

Висновки робіть самі. Я свій зробив – це совок.

5 Катастрофічна аморфність економічного блоку посольства.  Середній підприємець максимум, що може почерпнути від економічного радника посольства  – це перелік виставок, де можна взяти участь, презентувати свою продукцію.  Особливості  участі іноземних компаній  у польських тендерах, якесь сприяння у пошуку партнерів – все це за межами зацікавлення економічного блоку посольства. Сенсу туди звертатися з такими питаннями немає Такий висновок підприємців, з якими я спілкувався.

Цей перелік проблем можна продовжувати, але зупинимося. Отож, коли приходить якесь повідомлення від прес-служби посольства  – я радію.  Зараз дізнаюся про щось і розкажу своїм читачам про те, що якась з вищеперелічених проблем почала вирішуватися. Відкриваю лист…. Це виставка якоїсь  видатної мисткині.

Щиро радий за мисткиню.  Але розумію, що вирішенням проблем українців, принаймні, у цьому повідомленні, не пахне. Я оптиміст. Почекаю наступного. А на виставку прийду. Цікаво подивитися в очі людям на державній службі. Подивитися поглядом платників податків, які хотіли б, щоб українське посольство у Польщі працювало так, як працюють інші посольства у цій країні на  підтримку своїх громадян. Скажімо, росіяни постаралися краще за українців. Надписи у відділі справ іноземців російською мовою дублюються. Українською  – ні. А навіщо?  Неважливо, що відділ у справах іноземців переповнений українцями. Неважливо, що посольство  українське – за квартал від цього відділу. Просто посольство зайняте. У нього  – мистецька виставка. А це ж набагато важливіше ніж якісь там громадяни України зі своїми картами побиту та дозволами на працю, чергами на кордоні… А мовне питання  – взагалі недоречне, тому що #какаяразніца Ну і як вишенька на торті –  позорище, яке щодня доводиться спостерігати при вході у відділ іноземців і україномовність цього позорища  Я дуже хочу написати щось хороше про українське посольство. Про вирішення якоїсь з проблем. Однією з ознак того, що таке посольство в Польщі є і воно щось робить буде оголошення про прибуття і відправлення потяга Варшава – Київ українською мовою або ж дублювання українською мовою текстів і підкажчиків у держустановах, громадському транспорті чи закладах громадського харчування. Фотографії нижче засвідчують, що ніякого посольства України у Польщі немає.  Українці є, але їх поки що не помітили, через яловість українських дипломатів

У цьому тексті міг би бути і текст та відео з коментарями Андрія Богдановича Дещиці. Але він відмовився від спілкування зі мною, як з журналістом.  Причина? “”Ви все одно нічого хорошого не напишете”,  – сказав Посол, державний службовець журналісту, який спеціалізується на темі українсько-польського життя.  Робіть висновки. А його колишній прес-аташе у фейсбуку порадила мені обстежитися у психіатра. Ну, звичайно, це психічна хвороба – описувати реальний стан речей і закликати держслужбовця виконувати свої обов’язки. Ось її коментар на Facebook від 18 жовтня 2016 року.

Пугачова Я з нетерпінням чекаю судового позову від держслужбовців. Бо через суд легше буде довести їх профнепридатність. Спростувати у суді жодного написаного мною слова держслужбовцям не вдасться. Вони будуть хіба що доводити, що це не їх компетенція. А це саме те, чого я і домагаюся, щоб вони документально підтвердили: проблеми, які непокоять українців у Польщі не є компетенцією посольства, а отже користі від посольства для платників податків – нуль. Маєте рацію, усім журналістам, які критикують ялових держслужбовців, потрібно обстежитись у психіатра. Де це таке видано, щоб якийсь там писака щось погане шкрябав у своїх інтернетах на таку поважну інституцію?  Додаю тут лінк на дві мої попередні розмови з паном Дешицею

Нижче – розмова на ті самі теми тільки  майже через рік

Тут коротка розмова про знущання на кордоні, які посол оцінює як внутрішньопольські справи  у які він втручатися не буде

і розмову з паном Генріком Літвіном для тих, кому цікава історія питання.

 

 

 

Коментарі Facebook