Мародери на держслужбі, або чому вони нас ніколи не зрозуміють?

Гнап

Автор тексту: Дмитро Гнап Підсумок року, якось сам знайшовся в розмові з високопоставленою чиновницею:
– Чому ви критикуєте наш новорічний корпоратив? – питає глава ДФС Києва Людмила Демченко.
– Вам не спадало на думку, що він, як мінімум, недоречний? – кажу.
– Ні. А чому? – перепитує.
– По-перше, криза, а тепер ще люди платитимуть вам більше податків. Але це не головне. Під Світлодарськом напередодні загинули наші солдати. Можна було б і скасувати цей корпоратив.
– Ох… знаєте, наша служба так важко працювала весь рік, так багато зробила! Нам треба було якось підтримати командний дух в колективі.
– Як на мене – кажу – ви могли б непогано підтримати командний дух, якби працювали в одному приміщенні зі своїми колегами, а не в цьому розкішному кабінеті, з портретом президента і монітором, на якому камера спостереження показує відвідувачів вашої приймальні. А на Новий рік, замість гулянки з кейтерінгом, можна накупити заморожених качок і проїхатись по вашим районним інспекціям і без попередження заходити в будь-який кабінет. Познайомитись з вашими працівниками особисто, поплескати по плечу, спитати, як сім’я, як діти, які проблеми в роботі. Ну, як варіант, розумієте?

І мені здається.. вона не зрозуміла. Нічого. Взагалі. Тільки трохи нудьга була помітна в її очах від того, що тепер от доводиться спілкуватись із журналістами, імітувати відкритість.

Зрештою, всі вони: від звичайного податкового інспектора і до президента, досі так і не збагнуть, що держава має бути сервісом, а статус чиновника ближче до статусу офіціанта, а не божества. В наступному році мало хто чекає від цих людей щось особливе, еге ж? Не буде ніяких революційних змін, проривів, стрибків тигра, дракона чи навіть опосума. Аби тільки гірше не робили (й то не факт). Тому, трохи наївно, коли хтось із колег вимагає в новому році від президента покарати Кононенка і нарешті розпочати рішучі реформи. Так начебто, Кононенко самостійна фігура. Наче це якийсь “сірий кардинал”, що розперезався в епоху немічного володаря. Насправді ж Кононенко – не більше ніж подовжувач рук президента, і робить тільки те, що погоджено з президентом. Тому, як це покарати самого себе?

Відтак, в новому році, не станеться нічого нового. Даремно очікувати, що вовки почнуть харчуватися морквою, а свині читати книжки. Єдине, що може трапитись справді нового: це те, що ми дізнаємось чи президент, знаючи про різні корупційні схеми в країні, покриває їх для укріплення своєї влади чи ще й для власного збагачення? Оце буде справді відкриття, прорив і стрибок опосума.
Чи буде щастя, не знаю. Сумно не буде – це точно.
З настанням!

Коментарі Facebook