Як стати на консульський облік у Варшаві?

облікЯ став на консульський облік і нині швидко розкажу як це зробити. Для чого це потрібно? Якщо ви людина з мозком  і паспорт громадянина України вам видали невипадково – мусите голосувати, коли в Україні обирають парламент чи президента. Перебуваючи на консульському обліку, Ви даєте можливість українській амбасаді ( якою б вона профнепридатною і колгоспною не була) внести вас до списку виборців автоматично Перебуваючи на консульському обліку Ви номінально перебуваєте під опікою амбасади. Але з огляду на те, що українським дипломатам  не до проблем українських громадян, слово “номінально” є у цьому реченні ключовим.

Є прагматичні речі.  Людина, що перебуває на консульському обліку, має більше часу на перебування в Україні зі своїм авто на польській реєстрації.

Є ще якісь там можливості відмазатись від армії, але вони мене не цікавлять і про них я розказувати не буду. Самі шукайте, як вас це цікавить.

На мою думку, робота військового  – аморальна сама по собі, а відмазуватись від служби, якщо у вас є такий обов’язок – це взагалі за гранню розуміння. Це гидота. Я не служив у армії, бо лікарі сказали, що я там непотрібен. Але якби мені прийшла повістка – за жодних обставин я б не ховався від неї за кордоном. Підлість завжди повертається до того, хто вчиняє. І, будучи кадровим офіцером чи закінчивши військову кафедру, ховатися за кордоном від призову чи мобілізації, на мою думку – підлість. Мінус у карму. Держава на тебе витратила гроші, ти відмазався від армії за рахунок військової кафедри. У мирний час це не проблема. Але у нинішній час мусиш борг віддати. Так я собі на цю тему думаю, тому використання консульського обліку як відмазку від армії засуджую. Було б круто, якби таким людям окрім печатки у паспорті про постановку на консульський облік, ще на лобі ставили печатку про бажання відмазатись від армії….

Як стати на консульський облік? Зайдіть на сайт нашого убогого посольства. Там більш-менш зрозуміло написано, які саме документи потрібні. Перелічу і я: потрібна заява 1tko (форма є на сайті) облікова карткаoblk (теж є на сайті), ( ОБИДВА ЦІ ДОКУМЕНТИ ЗАПОВНЮЮТЬСЯ РУЧКОЮ. ЗАПОВНИТЕ у Wordi – не пройде. ) дві фотографії, Там же є зразок заповнення.  Але будьте уважні. Тимчасовий облік не передбачає консульського збору. І про це на сайті написано, але у зразку заповнення заяви про тимчасовий облік написано, що треба долучити квитанцію про сплату консульського зборуЧерговий доказ профнепридатності українських дипломатів у Польщі

ТРИ копії паспорта, ТРИ копії умови винаймання житла.  НІДЕ НА САЙТІ ПРО ЦЕ НЕ НАПИСАНО. Ось інфо з сайту. Клікніть на фото, щоб перейти на сайт і переконатися особисто

ДокументиЯ зробив одну, тому сусідня юридична фірма у дворі поряд з нашим убогим посольством, заробила на мені сім злотих.У консульському відділі на видному місці стоїть копірувальна машина, але там ви навіть за гроші копію не зробите. Я розумію, шр консульська установа має якісь свої приписи і не може здійснювати комерційної діяльності, але ж є загальнолюдські правила сервісу, які передбачають роботу працівників сервісу з удосконалення своїх послуг на користь клієнта. Якшр ж копір, він працює, а йти робити копію треба кудись в інше місце – ЦЕ ІДІОТИЗМ!!! І керівник консульського відділу мала б це зрозуміти та пошукати можливості, як до переліку платних консульських послуг додати таку важливу дрібницю, як копіювання документів тим, кому така копія потрібна для вчинення консульських дій. Я ж не кажу безкоштовно. Хай буде за гроші. Можна навіть вищу ніж у сусідній юридичній фірмі ціну поставити, але ж де логіка? Чому не можна зробити копію на копірі що стоїть за спиною працівника? Чому для цього треба кудись іти? Це один з маркерів, який свідчить, що цим людям до громадян, які зі своїх податків платять їм зарплатню, немає ніякого діла. Бог з ними.   Надавши усі ці документи, ви отримаєте штамп у паспорті і будете поставлені на консульський облік на час, на який маєте візу чи карту побиту.

Тепер можна їхати у Німеччину за машиною за 300 євро.  Як поїду і повернуся – знову розкажу все вам, мої шановні читачі.

Кілька слів про консульський відділ у Варшаві.  При вході є автомат електронної черги. автоматТам треба взяти талончик і чекати, поки на табло з’явиться взятий Вами номерок. Того дня приймав 30-річний чоловік і підтоптана  брюнетка невизначеного віку, яка розмовляла з відвідувачами, як базарна баба. Її колега – чоловік, у якого я робив документи, працював професійно і відповідально. Чому я так кажу? Тому, що коли до нього зверталися російською – він відповідав все одно українською. А коли один з відвідувачів ( якому мабуть укр. паспорт видали випадково) запитав чи можна «на русскам заполніть заявлєніє?», представник консульства ввічливо йому пояснив, що це неможливо. Треба українською. Ще мені сподобалось, що керівник консульського відділу Світлана Криса зайшла у посольство з парадного входу, а не вїхала десь заднім двором. Двері до її приймальні відкриті і відвідувачі бачать її за робочим столом вдалині.

Зіпсував враження від відвідин консульського відділу хамуватий цербер – охоронець, який, побачивши, що я фотографую, підкликав мене до себе так, ніби я його підлеглий і по-хамськи мені заявив, що тут користуватися телефоном заборонено. Я його заборону проігнорував, що пропоную робити усім відвідувачам.

Цікаво, що у цербера в інструкції передбачено на випадок непокори? Він мене розстріляє чи повісить?  Церберів треба ставити на місце. Закликаю вас скрізь порушувати заборону на зйомку. Я це роблю регулярно на кордоні. Коли мене просять припинити  – я пропоную скласти на мене протокол.  І ці чмошники моментально зникають. Вони – сцикливі нікчеми у погонах. Переконайтеся у цьому самі. Знімайте їх, фіксуйте, як вони продають місце у черзі, фотографуйте як вони беруть хабарі за цигарки у трусах. Будьте громадянами. Давайте зробимо порядок на кордоні самостійно. Приходьте у наш офіс у Варшаві на Ciolka 12 кабінет 325 і отримайте роздрукований шаблон скарги на порушення прав людини на кордоні. комплектПри перетині кордону – зареєструйте цю скаргу. Мусимо попрацювати за нашого профнепридатного посла і поінформувати уряди обох країн про порушення прав людини на кордоні.  До речі, про профнепридатних українських дипломатів у Польщі. Де їх може зустріти пересічний громадянин і коли? Найближча така оказія станеться 22 січня на вольському  цвинтарі. Запрошую усіх, у кого цього дня буде можливість, прийти на цвинтар на волі у час, вказаний в пафосному анонсі на сайті українського посольства.

Ну і вже зовсім наостанок… Познайомився  19 січня  з Уляною, жителькою Варшави, матірю трьох дітей, громадянкою України. УлянаУ Уляни місяць чи два тому народилася ще одна дитина, саме з нею Уляна прийшла у церкву на Водохрестя. Дитина народилася у родині українців, отже – громадянин України. Шоб подати на карту перебування для дитини – їй треба паспорт. У консульському відділі у Варшаві не працює машина, якою можна виробити документ дитині. Пропонують звертатися у інші відділи у Любліні чи Гданську. Уявляєте собі, як мати з трьома дітьми їде у Люблін, щоб здати документи на паспорт? Заради справедливості варто сказати, що інформація про те, що ця машина не працює, є на сайті посольства. Водночас, немає ні слова про те, що посольство і консульство робить для того, щоб відновити роботу цієї машини. Чи міг би консульський відділ у Варшаві прийняти документи і відправити їх у Люблін за додаткову плату? Звичайно, міг би, якби у консульстві працювали люди, яким не по барабану, а амбасадою керувала професійна людина – звичайно ж, цю послугу могли б надати. Або ж принаймні пояснити на тому ж сайті посольства, чому це неможливо? Але, не судилося. Бо українські держслужбовці навіть у амбасаді за кордоном – це все ж таки українські держслужбовці: або тупі, або байдужі, або злодії. Або усе разом в одному флаконі. Як наслідок – маса невирішених проблем, які не вирішуються саме через профнепридатність працівників амбасади. А тепер уявіть собі як така мама з трьома дітьми стоїть вісім годин на кордоні. А посольство, між іншим вважає катастрофу на кордоні не своєю компетенцією. Як на мене компетенція такого посольства – художня самодіяльність у сільському клубі. Звичайно, по хорошому, треба написати інформаційний запит і дочекатися відповіді посольства. Але, знаючи уявлення Андрія Богдановича Дещиці про роботу журналістів, не бачу у цьому сенсу. Андрій Богданович при останній нашій зустрічі пару місяців тому сказав мені наступне: “Не буду з Вами спілкуватися, ви все одно нічого хорошого не напишете”. Після цього Андрій Богданович як спікер мене не цікавить. Цікавить тільки його керівництво і цікавить, навіщо такого колгоспника зробили послом.

Далі – текст з сайту посольства.

“У зв’язку з технічними причинами, Консульський відділ Посольства України в РП не має змоги оформляти посвідчення особи на повернення в Україну. Орієнтуємо громадян України у разі втрати/викрадення паспортних документів або з інших причин необхідності оформлення посвідчення на повернення в Україну, просимо звертатися до Генеральних консульств України в Люблін, Кракові, Консульства України в Гданську.

Про відновлення роботи системи з оформлення посвідчень особи на повернення в Україну інформуватимемо додатково.”

Коментарі Facebook