Навчання у Польщі: зі знаннями і без грошей «на штори».

ЗАдорожна ліцейАвтор: Роксолана Задорожна

Що далі? Який навчальний заклад обрати? Ці питання хвилюють дев’ятикласників та їх батьків ще від осені, а з яскравим весняним сонечком стають чи не найголовнішими у родині.

Я хочу розповісти про наш досвід вибору та навчання дитини в одному з престижних ліцеїв Європи. Можливо, це буде комусь доброю підказкою.

Влаштовуючи свою дитину у навчальний заклад, ми мали сумніви, хвилювання, побоювання: як там їй буде? хто нею опікуватиметься? як її кормитимуть, любитимуть, оцінюватимуть?

Разом з тим, відпускаючи дитину у світ, ми усвідомлювали, що рано чи пізно розлучення не минути. Дитина має право знайти свою життєву стежину. Батьки ж повинні їй у цьому сприяти.

Ліцей, де зараз навчається моя дочка, знаходиться у Варшаві. Після 9-го класу ми прийняли рішення, що будемо вчити дитину Польщі. Перебравши купу інформації в Інтернеті, проконсультувавшись з обізнаними в цій сфері людьми, зваживши усі за і проти, обрали ліцей у столиці.

Цей навчальний заклад має добрий досвід роботи з дітьми з України, Росії, Біларусі, Молдови, Казахстану та Узбекистану. Детальну інформацію можна знайти на інтернет-сторінці ліцею

Про вступний процес та наш реальний досвід можете дізнатися за посиланням

Заклад належить до категорії непублічних, фінансується державою частково. Якщо у дитини польське походження і це можна документально підтвердити, то батьки оплачують тільки половину вартості навчання. Тобто проживання, харчування, страхування мають оплатити батьки. Сума є досить доступною. Решта вартості – за кошти фондів, спонсорів, меценатів.

Дирекція ліцею постійно працює над залученням благодійників. Які не просто підтримують ліцей фінансово, але й діляться своїм досвідом успіху. Для ліцеїстів стало уже нормою бути учасниками різноманітних зустрічей, імпрез, свят, гостями телеканалів.

Побували ліцеїсти навіть у президентському палаці, а президентська пара – часті гості закладу. Перша леді навіть час від часу дає учням уроки німецької мови. Дочка моя у захопленні від спілкування з цією пані.

Мені як матері та педагогу імпонує структура та спосіб здійснення навчального процесу. Усі предмети вивчаються польською мовою. На другому курсі учні уже мають змогу вчити тільки дисципліни обраного профілю. На третьому – ліцеїстів готують до матури (випускні іспити за середню школу у Польщі) та студій (навчання) у конкретному університеті.

Як мама дуже тішуся, що обстановка у закладі зовсім не напружена. Вчителі толерантні, приязні до учнів, добрі фахівці. Крім основних навчальних занять, є різноманітні гуртки, проекти як в ліцеї, так і за межами. Діти в рамках того чи іншого проекту подорожують Польщею, іншими країнами. Наприклад, хор ліцеїстів, що виконує твори багатьма мовами і дає численні концерти.

Зі слів доньки, активно діють гурток журналістики та різноманітні наукові, дослідницькі заходи і проекти.

А як психологічно розвантажують дітей заняття гуртка верхової їзди! Це і мандрівка на околицю міста, і догляд за тваринами, і їзда верхи, і спілкування у неформальній обстановці. Важливо, що за такі заняття відсутня якась додаткова плата.

У ліцеї робиться все, щоб діти відчували себе частиною великої родини: спільні походи до костьолу, свята, зустрічі. Звичайно, є і труднощі, і навантаження, але дочка задоволена. Вона почуває себе частиною ліцейної спільноти, головне – має власний досвід.

Мені подобається, що заклад розташований на території великого комплексу з будівлями, парком, клумбами, лавами, пішохідними та роверовими стежками. Це недалеко від центру, а автобусна зупинка просто біля ліцею. Навчальний корпус, гуртожиток, їдальня – все поряд. Повноцінне харчування забезпечує фірма. Щось додатково дитина завжди має змогу купити у крамниці, що поруч.

Приміщення чисті і просторі, меблі добротні, є вся необхідна техніка. Затишні теплі кімнати на 2-3 особи мають особисті санвузли. Територія огороджена, виходити самостійно за межі ліцеїсти можуть тільки зі згоди своїх наставників, що, на мою думку, є дуже важливим.

Тішить також те, що у ліцеїстів є змога спілкуватись з ровесниками різних країн і культур. Це молодь збагачує, вчить міжнаціональній толерантності, лояльності до фактів історії, навчає приймати та пробачати. А у дорослому житті це надто необхідно…

 

Коментарі Facebook