Громадські проекти – один з шляхів деокупації Києва, чи привід розсварити сусідів?

Озеро вуликКиїв перетворюється у гадюшник русского міра за всіма параметрами. Зокрема у питанні інфраструктури і нема не то ради – так мені здається. Я жив у Києві з 2002 року, з 2007 – у своєму житлі на Позняках на вулиці Драгоманова 6 а.
З моменту, як ми переселилися на Позняки, я робив матеріали про облаштування цього мікрорайону, про проблеми з совковими керівниками райадміністрацій, організовував рейди з участю міліції, райадміністрації,  органів благоустрою, журналістів. Пробував, одним словом, достукатися до місцевих жителів і до керівників району та міста та переконати у тому, що житла на Позняках уже вистачить і треба будувати решту необхідних місту речей: школи, дитсадки, лікарні, паркінги, заклади культури. Інакше район перетвориться у гетто. На жаль, моїх зусиль для цього було замало. Тому квартира, яку ми свого часу купили за 90 тисяч доларів, зараз, мабуть, не продасться навіть за 70.  Район перетворився на гадюшник, де дітей у школу можна відправити тільки заплативши хабар у півтори тисячі євро (правильно я орієнтуюся у цінах, пане Беженар? Чи Ви вже підняли вартість?), де автомобілі люди змушені залишати  на майданчиках, організованих бандою депутата Сташука, де продовжують заливати бетоном залишки зелені і поселяти все нових і нових терпил у курники, які різноманітні Непопи називають квартирами.

Місцеві жителі, як і раніше, не розуміють важливості спільних дій і сидять по своїх квартирах, створюють кожен свій сайт замість обєднати зусилля, придумують кожен своє болітце і його хвалять, не помічаючи шкоди, якої завдають такою розєднаністю. Доказом цієї тези може бути той факт, що люди, які раніше були учасниками захисту озера Качиного усі разом, нині розсварилися і кожен захищає щось своє: люди, які актуалізують проблему золовідвалу на Гарячці звинувачують окремих активістів що захищали озеро Качине та Вулик у маніпуляціях і обмані, гром орг Озеро Качине теж  уже не має серед своїх членів частини тих людей, хто ціною свого здоровя свого часу не пускав бетонних терористів до засипання озера. (наприклад Ніна та Сергій Миронюки)

Громадські активісти, обє’днані однією проблемою, звинувачують і засуджують громадських активістів, обєднаних проблемою іншою… Такий нині Київ. Тобто, зясувалося, що проблема менш важлива ніж те, хто буде давати коментарі та ділити бюджет на її вирішення… Сумно. Ось як пояснює ситуацію голова ГО “Озеро Качине” Сергій Куценко:

  Команда “Озеро Качине” була, є і буде! Ми провели загальні збори ГО “Озеро Качине” 20.10.2017, під час яких підтвердили цілі організації, а саме: збереження озера, створення навколо нього парку і захист людей, які постраждали під час мирної акції 19-20 квітня 2016 року, а також які зараз переслідуються забудовником у судах. Громадська організація зараз значно збільшилась за кількістю членів ГО. Так, члени правління дійсно не отримали підтримки членів команди за результатми своєї діяльності протягом звітного періоду, тому було обрано новий склад правління. але це зовсім не означає, що Але це зовсім не означає, що їх вигнали з громадської організації. Просто члени команди обрали більш гідних на ці посади людей. 
Про причину конфлікту між людьми, які були раніше разом, написала автор проекту облаштування озера Качиного Тетяна Булавська:
Почалось все з того, що Куценко почав претендувати на авторство мого проекту по Качиному, сказав, що якби не він, про мене би ніхто не знав. Почав закидати в маси інфу, наче я проплачена від влади. На мій захист стали інші члени громади, в тому числі Миронюки. Куценко пішов далі: подзвонив Ніні на роботу з доносами, чим вона у неробочий час займається. Ніна пішла з роботи А також Куценка задавила жаба, що я з Нінель і Маряною подали проект по Вулику на ГБ-2. Харчилава почала закидувати в маси, що це корупційний проект, що нам платять  Їй стало підозріло, чому кошторис 2 млн грн. На що я їй відповіла, що я сама рахувала кошторис і за кожну цифру відповідаю Потім я дізналася, що Приходченко купив квартиру у Мордорі Я була в шоці – наче це активіст Потім ми підняли ініціативу переобрати голову на чолі з Куценком, з нами начебто погодились, а на зборах все одно провернули свою схему, і знов обрали Куценка. Минулорічне правління написало заяви на вихід. Зараз там ось ця компашка Вовк і Вівтаенець взагалі виявилися вівцями в овечих шкурах, підтримували нас на словах, а потім самі ж і обрали Куценка. Тому я цих людей зараз не сприймаю і не хочу навіть бачити
Авторське право – важлива складова проекту. Скажу за себе, що я, коли одна малоосвічена тупа п… прес-секретарка мого шефа у КМДА понесла до нього написану мною статтю і збрехала, що це вона написала,  був вражений настільки, що більше не міг нормально до цієї людини ставитись. Творча людина мусить саме так до цього ставитись. Водночас,  з цих коментарів я роблю висновок, що сусіди посварилися на грунті того, хто матиме доступ до керівництва гром орг і до розподілу бюджету. Це совок і русскій мір, на мою думку. Тільки підтверджує вищенаведену тезу, що шансів за таких обставин знайти спільну мову між сусідами немає. Нас завжди можуть розділити вправні маніпулятори ззовні, як, на мою думку, і сталося у даному випадку. Бо якщо Сергій Миронюк, Сергій Куценко, Тетяна Булавська, Павло Приходченко, Ірина Гайдукова, Нінель Суслова нині по різні боки барикад – отже вороги Позняків, різноманітні сінцови, непопи, сташуки досягли своєї мети. Я втратив віру у те, що нині можна якось цю ситуацію змінити. Останньою краплею була історія з продавцем кавунів, який погрожував мене вбити просто за те, що я запитав у нього, чи отримав він дозвіл на торгівлю на газоні. На деякий час цей продавець зник, однак у суді його за погрозу вбивством журналісту при виконанні службових обовязків покарали… штрафом! За мене не зуступився ні телеканал, на якому я працював ні журналістські організації не сказали жодного слова. А що тут такого? Ну погрожував засунути у дупу мікрофон і вбити!!! Яка проблема?

Більше того, серед місцевих жителів знайшлися люди, які підтримали торговця кавунами. Мовляв, торгує, нікому не заважає… Журналюга причепився до бізнесмена…  Я визнав свою поразку і евакуювався у Варшаву, де люди розуміють важливість спільних дій, де торгують у магазинах, а на газонах росте трава, де перед станціями метро немає залізних ящиків з бізнесменами, де я потрібен як журналіст, бо допомагаю своїй аудиторії зекономити гроші і нерви, пишучи тексти у себе на сайті.  Тривалий час я старався переконати місцевих жителів у важливості не купувати у стихійних торговців біля метро НІЧОГО. Не купувати у тих, хто торгує на велодоріжці. Мені не вдалося. Ніхто мене не пдітримав.

Мої тексти ідеї та пропозиції не знайшли підтримки місцевих. Сайт, створений спеціально для того, щоб місцеві люди яким невипадково видали українські паспорти мали своє медіа. Нікому це не знадобилося. Ці зусилля тривали не рік не два. 10 років я пробував через медіа донести проблеми району до його жителів. У відповідь бачив тупу нікчемну байдужість більшості і насмішки з боку тих, хто  мав доступ до ухвалення рішень. Навіть у КМДА на роботу у прес-службу я пішов з думкою про можливості для впливу на облаштування Позняків як району для життя людей з мозком. Нікому це не знадобилося.  Тому я обрав евакуацію, як більшість людей з мозком. Розумію, що Позняки як і Київ загалом очікує важка доля. Однак, у будь якого процесу, зокрема і у процесу деградації, є фінал.  З того, що бачу, розумію – у Києві, зокрема, на Позняках, залишилися жити ті, хто з якихось причин не має можливості звідти виїхати або ж ті, кому і так добре у цій клоаці русского міра, у цій оазі жлобства, люмпену і байдужості. Я хочу повернутись, коли те, що я умію, буде потрібно, коли матиму однодумців.

Нижче – проект облаштування озера Вулик. Це місце поряд з моїм домом. Я не можу не підтримати цей проект. Навіть якщо у когось є сумніви.

Це поряд зі мною, а отже, я – за тих, хто цей проект реалізує. Хочеться вірити, що цим людям вдасться. Якщо їм вдасться, попри дике жлобство навколо, щось втілити з задуманого – це буде сигнал, що зміни можливі. Тоді я і такі як я подумають, що, можливо, вони слабаки і нікчеми, які здалися перед труднощами. А он іншим вдалося…  

Зелений простір Позняків “Озеро Вулик”На голосуванні

ДОДАНИЙ 14.07.2017

НОМЕР 590

НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Проект спрямований на облаштування зеленої зони навколо озера в районі Позняки. Зелених зон дуже не вистачає в усіх «спальних» районах міста,а особливо на лівому березі м.Києва! Ми з вами зробимо відпочинковий простір, де будуть пішохідні доріжки з лавами, дитячий майданчик і, навіть, майданчик для вигулу собак! А «родзинкою» проекту стане саме озеро, де ми плануємо зробити фонтан з підсвіткою!

АВТОР ПРОЕКТУ

НІНЕЛЬ СУСЛОВА

БЮДЖЕТ 2 000 000 ГРН

АДРЕСА вул. Драгоманова, 10В, Київ

ОПИС Житловий масив / мікрорайон (у разі реалізації в конкретному мікрорайоні)

Позняки

Адреси, назва установи / закладу, будинку

М. Київ, вул. Драгоманова 10-в

Проблема (передумови, обґрунтування необхідності реалізації проекту)

Лівий берег, на жаль, сьогодні асоціюється з щільною багатоповерховою забудовою, де фактично немає зелених насаджень, де не вистачає парків та скверів. Сквер “Озеро Вулик” офіційно уже має затверджений Київрадою статус скверу, але у складних економічних умовах не вистачає бюджетних коштів на благоустрій цього скверу і саме це приводить до занепаду такої важливої складової для кожного спального району – місця, де кожна родина зможе відпочивати. А цей сквер ще й особливий тим, що на його території є водойма!

Мета проекту*

Встановлення прибережно-захисних смуг озера, офіційне закріплення його статусу та створення навколо нього комфортної зеленої зони відпочинку!

Пропоноване рішення щодо розв’язування проблеми і його обґрунтування

Виходячи з рішення Київради про надання статусу скверу ділянці навколо озера, ми пропонуємо уже не лише на папері, а на ділі зробити цю зелену зону комфортним місцем відпочинку як для місцевих мешканців, так і для гостей нашого району

Для кого цей проект

Проект потрібен передусім 50 000 мешканцям цього мікрорайону,серед яких багато дітей (оскільки сквер знаходиться одразу за школою),молодих сімей і людей похилого віку; для власників собак,оскільки передбачає майданчик для вигулу собак;загалом для жителів району і міста.

План заходів з реалізації проекту (роботи, послуги)

  1. проектні роботи
    2. закріплення офіційно статусу водойми, встановлення його прибережно-захисних смуг;
    3. вивезення сміття, очищення озера, підготувка прибережної зони;
    4. мощення пішохідних доріжок;
    5. встановлення дитячого майданчика, майданчика для вигулу собак та велопарковки;
    6. облаштування зони відпочинку лавами та урнами;
    7. встановлення фонтану;
    8. освітлення скверу.

Ключові показники оцінки результату проекту

Підвищення комфорту життя жителів району та покращення екологічної ситуації як в районі, так і в цілому у місті за рахунок збереження зеленої зони серед «кам’яних джунглів» Позняків.

Ризики (перешкоди) у реалізації проекту, на які слід звернути увагу

немає

Приклади (кейси) схожих рішень

немає

Автор проекту є автором електронної петиції до Київської міської ради, яка набрала більше 1000 голосів

Коли текст уже був написаний, зявилася нова інформація на цю тему про уже реалізовані проекти. На думку інших моїх сусідів по Позняках, такі проекти, зрештою, все одно йдуть проти громади. Ось що на цю тему написала Ірина Гайдукова

ТРОХИ ЗА ГРОМАДСЬКИЙ ПРОЕКТ «ЕКОЛОГІЧНИЙ ДЕСАНТ»

У межах виконання міської програми «Бюджету участі 2017», за результатами проведеного відкритого конкурсу у Громадській бюджетній комісії Київської міської державної адміністрації (КМДА), поданий громадський проект «Екологічний десант» (реєстр. № 76), що був розроблений Солонинкою М.Л., та отримав достатню кількість голосів мешканців м. Києва і в решті був віднесений до числа переможців вказаного громадського конкурсу, а з міського бюджету на виконання проекту було виділено 310,00 тис. грн. (https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/archive/1/show/76).

Як більшість аналогічних громадських проектів цей проект також був створений та супроводжувався не лише зазначеним у офіційних документах автором проекту, а у співавторстві та групою киян Благодєтєлєвої-Вовк С.Л., Приходченком П.Г., та приєднавшимся до них в процесі його реалізації Гайдуковим В.О.

Розроблена за нашою участю конкурсна документація була схвалена КМДА, та на її основі розпорядником бюджетних коштів (Замовником послуг) – Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією був оголошений вказаний вище конкурс відповідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Дві спроби визначити виконавця послуг за цим проектом при проведенні процедури «відкриті торги (аукціон на пониження)» не знайшли необхідної кількості учасників та не відбулися. В решті за вимогами Закону Замовником була застосована «переговорна процедура», що передбачена вимогами Закону (зокрема і у такому випадку). Для участі у якій Замовником (за погодженням з автором) було запрошено 4-х потенційних учасників.

В результаті, 26.09.2017 на засідання Тендерного комітету Дарницької РДА (що відбувалося у присутності авторів (Солонинки М.Л., Гайдукова В.О.) та громадськості (Куценка С.М.)) з вказаних 4-х потенційних учасників прибуло та в решті подало тендерні пропозиції лише двоє:
– Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (м. Дніпро) – 306,0 тис.грн.,
– Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (м. Київ) – 250,0 тис.грн.

Проведене 28.09.2017 засідання тендерного комітету Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з обрання переможця вказаного тендеру відбулося без участі авторів проекту та будь-якого попередження Замовником авторів про таке («тематичне») засідання, чим були грубо порушені права авторів Проекту, визначені п. 16.3. Положення про громадський бюджет міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.12.2016 № 787/1791.

За змістом розміщеного у системі «Прозоро» інформації за результатами закупівлі переможцем закупівлі було визначено Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (код за ЄДРПОУ 02010681) з вартістю 306 010,20 грн з ПДВ, що підтверджено й відповідним Повідомленням про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, що був розміщений Замовником закупівлі на вказаному web-сайті 29.09.2017 (копію повідомлення див. у додатку).
У той же час за змістом п. 2 резолютивної частини («вирішили») протоколу засідання ТК Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 28.09.2017 № 31 переможцем переговорної процедури був визначений учасник «Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», код за ЄДРПОУ 22946309, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75».
При цьому, за змістом п. 1 резолютивної частини («вирішили») протоколу засідання ТК Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 28.09.2017 № 31 тендерну пропозицію визначений учасника «Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», код за ЄДРПОУ 22946309, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75» на закупівлю вказаних послуг було відхилено (копію протоколу засідання ТК ДРДА див. у додатку).

Оскільки автори (співавтори) громадських проектів «Бюджету участі» за законодавством, як решта громадян України, мають права на оскарження результатів публічних закупівель, проте за існуючим, створеним АМКУ та адміністраторами системи закупівель «Прозоро», умовами на практиці позбавлені таких прав на практиці, нами, співавторами Проекту – Благодєтєлєвою-Вовк С.Л., Приходченком П.Г. та Гайдуковим В.О., були направленні відповідні:
– до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві заява про злочин (за ознаками ст. 191, 210, 364 та 367 КК України),
– до Антимонопольного комітету України заява про спотворення результатів торгів через порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»,
– та звернення до першого заступника голови КМДА – координатора проекту
«Громадський бюджет Києва» Пліса Г.В. про нашу незгоду з результатами торгів та наш вихід з подальшої реалізації проекту, за умови його реалізації на існуючих умовах.

До цього можемо лише додати тільки наші висновки, основані на матеріалах затвердженої тендерної документації з обрання виконавця проекту, до нібито виявлених при визначенні переможця «порушеннях», зазначених у протоколі від 28.09.2017 (див у додатках).

В решті, ми – співавтори громадського проекту «Екологічний десант» – Благодєтєлєва-Вовк С.Л., Приходченко П.Г. та Гайдуков В.О. на сьогоднішніх умовах його реалізації, що мають значні ознаки спотворення результатів торгів, відповідно – високу вірогідність спотворення результатів досліджень за проектом (наразі вкрай важливих для мешканців Дарницького р-ну) відмовляємося від своєї подальшої участі у цьому Проекті у якості співавторів та учасників процесу виконання Договору з вибраним у такий спосіб переможцем (виконавцем). Проте будемо і в подальшому докладати з свого боку сил та дій по контролю його реалізації та інформувати про це Громаду.

 

Коментарі Facebook