Закон «про євробляхи», як порятунок прикордоння від економічно-ментального занепаду

dav

Євробляха на розмитнення. Такий знак дають автомобілю, знятому у Польщі з реєстрації

Усі навколо клянуть «закон про євробляхи», вважаючи, що він  – про додаткові доходи бюджету, про нові податки і так далі. Насправді, толку для бюджету від цього закону не буде. Сподівання на те, що розмитнення євроблях буде масовим і дасть надходження, варті уваги – кумедні. Скільки мавпі  не давай ножа і виделку – їй все одно зручніше їсти руками і вона знайде варіант, як робити, щоб було зручніше. Точно так і прикордонні люди пристосуються і не платитимуть те, що від них хочуть. Навіть собі на шкоду. Аби тільки державі нічого не заплатити. Така у цієї біомаси психологія. Вони ненавидитимуть державу і бризкатимуть на неї слиною, аж поки не призведуть до окупації. Тоді підуть воювати за державу, підуть на майдани чи інші масовки. До катастрофи думати цим людям нічим. Треба додати корупційний фактор, адже більшість євробляхерів з прикордоння мають родичів у ДПСУ і митній службі.

А родина стоїть вище закону – це загальновідомо в Україні. Інакше ви б не бачили стільки родичів у держустановах. Не було б стільки некомпетентних нікчем на дипломатичній службі, призначених по знайомству. Тому, корупція, непотизм і звичка дурити державу та шкодити їй, поки не прийде окупант, поховає очікування від закону, про який йдеться.  Однак, цей закон дуже важливий, оскільки він відкрив західний кордон для законослухняних людей. І у довгостроковій перспективі, якщо уряд не піде на поступки шлункам з ніжками на євробляхах – цей закон матиме позитивний вплив не лише на економіку прикордоння, а і на покращення іміджу України у Європі. Чому? Поясню на конкретних прикладах і власному досвіді.

Щоразу, їдучи з Києва у Варшаву чи з Варшави у Київ,  я морально і фізично готувався до тривалого, обтяжливого, іноді дводенного переїзду на ці 900 кілометрів. Готувався до принизливих і тривалих процедур на кордоні, до того, що я стоятиму у черзі перед кордоном, не розуміючи її структуру, суть і правила пересування у ній, готувався до трактування мене польськими прикордонниками як потенційного перевізника цигарок і алкоголю в трусах. Я запасався фільмами, щоб було що робити у 5 годинній черзі.  Після запровадження митної застави на транзитне авто, черга зникла зовсім!!! При виїзді з України минулого понеділка, перед КПП «Ягодин» не було жодного авто. Чому? Тому що прикордонна саранча втратила мотивацію возити контрабанду через кордон. Це стало невигідно. Вони шукатимуть інші шляхи контрабанди, але тепер кордон відкритий для чесних, законослухняних людей і його можна проїхати у якісь адекватні терміни. Я витратив цього разу на прикордонні процедури у дорозі з Києва у Варшаву  всього півтори години. З яких – 10 хвилин на укр КПП і 1.20 на польському. Там була черга з 5 автомобілів переді мною. 15 хвилин на автомобіль плюс польський митник нікуди не поспішає – десь так і виходить. (У мене перевірили всі світла в автомобілі, перемацали усі речі у двох пластикових валізах. Це наслідок того, що польські митники мають справу з прикордонними контрабандистами і у всіх бачать контрабандистів. ) Але це ж не 5 годин стояння перед українським КПП а потім ще 5 перед польським! Тобто, прикордонний бізнес, збудований на злодійстві, віднині не може здійснюватися через КПП для нормальних людей. І це чудово.  Це дає шанс людям, котрі хочуть подорожувати своїм автомобілем, виїхати автомобілем через кордон, не маючи спілкування з прикордонною босотою, яка не уявляє собі життя без перевезення цигарок в трусах.

Виїзд з Польщі з Україну дещо ускладнений, але теж є можливості для подолання проблеми і все одно це не та проблема, що була до запровадження цього закону. Нині з польського боку стоїть черга бажаючих чесно розмитнити свої євробляхи в Україні. Ці авто можна пізнати за червоними транзитними номерами на білому фоні, видані у Польщі автомобілям, знятим з реєстрації. Однак, варто памятати, що ці авто стоять у черзі на український ЧЕРВОНИЙ коридор  А Ви, якщо вам нічого не треба розмитнювати і у вас немає товарів до контролю – на ЗЕЛЕНИЙ. Наприклад на КПП Дорогуск-Ягодин» черга з авто до українського КПП починається ще на території польського КПП. І більшість автомобілів – у червоний коридор. Тому раджу їхати пасом для вантажівок спочатку до польського прикордонника і поясніть, чому ви обїжджаєте чергу,  без пояснень не лізьте нахабно – матимете мороку. Потім  до українського прикордонника. А він вас уже скерує. Пройдете  без черги, бо зелений коридор порожній.

Уся ця євробляхерська компанія їде на червоний. У якийсь момент вам з цієї черги сигналитимуть і обурюватимуться, що ви їх обїжджаєте. Тоді виходьте і ввічливо просіть вас пропустити, пояснюючи, що зелений коридор порожній. Якщо не вийде знайти спільну мову – йдіть до укр прикордонника і він уже пояснить черзі червоного коридору, що вас можна пропустити.  Головне при цьому  – ввічливість, посмішка, спокій.  Один на один з вами євробляхер може бути нормальною людиною з адекватними реакціями. Але коли їх більше трьох і ви ще наважитесь підвищити голос –   реакція може бути неадекватна. Спілкуватися з цими людьми треба як з мавпами з гранатою. Не провокувати їх на агресію. Бо агресія – це їх стихія. Коли ж ви ввічливо спілкуєтесь, пояснюєте, аргументуєте – вони безсилі. Перевірено особисто багато разів. Ці люди сильні тільки у масовці. Коли сам на сам і у культурному діалозі  – вони слабаки і нікчеми.  Як військові чи поліція. У них немає слів, щоб Вам відповісти, окрім матюків. А матюки у відповідь на культурне ввічливе прохання навіть такі шлунки з ніжками вважають недоречними. Перевірте. Реально діє.  Звичайно, пройде трохи часу і ситуація на кордоні знову може погіршитись, адже власники євроблях масово стають на консульський облік у Польщі. Для цього підробляють документи. Зокрема, роблять фальшивий мельдунок. Я знаю одного власника хостелу у Варшаві, то він у себе у хостелі уже віртуально поселив пів-Львова. Коштує 600 злотих за півроку. Тобто, сто злотих за місяць. Потім людина з умовою винаймання житла йде в уряд дільниці, там мельдується. І з мельдунком та умовою винаймання житла можна йти до консульства. Я ще сам не бачив, але читав заяви керівника консульського відділу у Варшаві Світлани Криси про те, що під консульством щодня збирається до 300 людей у черзі бажаючих стати на консульський облік. Натомість, консульство у день може прийняти не більше 150 людей. Коли ситуація погіршиться і знову євробляхерів у чергах прибуде – треба буде ухвалити рішення про підвищення акцизів на українські цигарки і алкоголь, щоб ці товари коштували як у Польщі. Тоді зникне мотивація возити ці товари через кордон. Принаймні, легально.  Кордон буде цивілізованим і ним зможуть користуватися нормальні люди, зокрема туристи. А туристи – це гроші. Якщо все піде так, як нині пішло – скоро у Трускавці, Славському та інших карпатських курортах України яблуку буде ніде впасти  через наплив туристів з Європи, охочих до української дешевизни і автентичності. Зі слів знайомих поляків, так дешево зняти  красиву, цікаву дівчину, як це можливо на Прикарпатті і Галичині – неможливо ніде у Європі. І через це поляків не зупиняють навіть черги на кордоні. Але ж окрім секс-туризму є ще спортивний, оздоровчий і зелений туризм. І він теж дешевий  у порівнянні з Європою. Трускавець і Східниця дешевші за Баден-Баден, Славське дешевше за Зальцбург,        Вижниця дешевша за Шамоні.  А гроші від туристів – це робочі місця для тих, хто раніше возив у трусах цигарки через кордон, ризикуючи і вважаючи, що іншого варіанту заробітку ніж таке злодійство, немає.  Закон Южаніної жодних суттєвих прибутків до бюджету напряму не дасть, але опосередковано може змотивувати генетичне сміття до олюднення а прикордоння, як територію – до економічного розвитку.   А отже, принести прибутки до бюджету у такий неочікуваний для наших малоосвічених законодавців спосіб.  Ну і наостанок, звернення до євробляхерів. Я сумніваюсь, що це якось допоможе, але все ж спробую.  Закликаю прикордонних човників на євробляхах, що фактично живуть у чергах на кордоні. Через ваші копійчані заробітки на контрабанді, страждають люди, які їдуть далеко. Ви живете у черзі, створюючи її, роблячи її нестерпною для нормальної людини. А я їду з Києва до кордону, а потім ще мушу 300 кілометрів їхати до Варшави. А там 200 кілометрів суцільного ремонту. При втомі від стояння у прикордонній черзі разом з прикордонними контрабандистами, я щоразу ризикую заснути за кермом, або помилитися на дорозі і ціною помилки буде моє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших учасників руху. Будь ласка, врахуйте це, коли вчергове будете ставати у чергу раз у 5 днів, продавати місця у черзі знайомим. Подумайте, що ваша діяльність може бути причиною смерті ні в чому не винної людини.

Коментарі Facebook