Чому відмовляють у карті побиту? Опис стандартних помилок та шляхів вирішення проблем. Частина 1

Децизія відмова

За два роки, що я займаюся легалізацією перебування іноземців у Польщі, десь під триста людей з моєю допомогою отримали karty pobytu stalego karty pobytu czasowego, десь для людей з 500 я зробив різні документи для віз, допоміг у різних документальних справах, типу отримання мельдунку, PESEL, умови винаймання житла від власника житла, який на це (до спілкування зі мною) не погоджувався, і так далі.  Водночас, за цей час було  чимало негативних рішень, якими я займаюся донині. Щонайменше 10 справ якими я займався від початку, у яких бажаного результату не досягнуто. А загалом десь 30 справ, якими я займаюсь, прибираючи сміття за іншими такими ж як я, хто з якихось причин перестав спілкуватися зі своїм клієнтом, або ж з відвертими шахраями, які і не збиралися домагатися позитивного результату   – просто зробили вигляд, що розбираються у справі, взяли гроші і зникли.  У цьому тексті спробую проаналізувати причини відмов та негативних результатів, у сподіванні на те, що комусь опис цих стандартних помилок допоможе їх уникнути.    Перша дуже давня відмова сталася у 2016 році і ця справа до цього часу в апеляції в UdSC на Таборовій 33. Зверну увагу, що у разі відмови, іноземець може подати апеляцію до керівника того, хто відмовив і чекати рішення. А рішення може бути прийняте навіть через 2 роки. Бо там багато справ. Так от, у згаданій ситуації чоловік і дружина подавали в один день в одному і тому ж місці на маршалковській´в одному кабінеті у різних інспекторів, однакові документи від роботодавця, документи про житло, документи про страхування, документи про попередню роботу і документи про роботу після отримання карт побиту. Результат: дружина отримала карту побиту, чоловік отримав відмову. Відмова аргументована тим, що іноземець не надав підтвердження стабільного джерела доходів, Відмова 1оскільки на момент ухвалення рішення ще легально не працював, а очікував тільки дозволу на роботу. Затримка з дозволом на роботу як відомо спричинена тривалою процедурою його отримання у відділі справ іноземців.   Тут варто зазначити, що у його дружини була така ж ситуація, але дружина отримала карту, а чоловік  – ні.  Два різних інспектори  – два різних трактування одних і тих же документів. І саме це, а не будь-що інше є найбільшою проблемою при спілкуванні з відділом справ іноземців та з іншими польськими державними органами. Приписи дають їм можливість ухвалити рішення на користь іноземця.  Коли справа потрапляє до малоосвіченого шовініста, що потрапив на цю роботу по знайомству – відмова буде при першій же можливості.  А от коли  справа потрапляє до професійної людини без комплексів – вона робить усе можливе, щоб дати позитивну децизію. У разі як чогось не вистачає – кличе на інтерв’ю, вживає інших заходів. Інспектор, яка займалася моєю справою, наприклад, покликала мене особисто і забрала у мене один документ у передостанній день перед ухваленням рішення.  А могла вліпити негативну децизію і нічого б їй за це не було. Отже, людський фактор, на жаль, дуже важливий у цій сфері. Тому треба дмухати на холодне, старатися виконати усі вимоги і весь час перевіряти, чи вони виконані, відповідно до думки  інспектора. Це можна робити шляхом регулярного запису на огляд матеріалів справи, через листи з проханнями про пришвидшення розгляду, через скарги…   Отже, справа цього іноземця, який з 2016 до 2019 року перебуває на території Польщі без жодної візи чи карти, донині в Urząd ds. Cudzoziemców i невідомо поки що коли ж вона звідти вибереться. Але людина уже три роки пробула у Польщі легально. І час її легального перебування рахується від моменту складення вньоску. Тобто, цій людині лишилося ще два роки до часу, коли вона зможе просити карту довготермінового резидента Польщі, яка, як відомо, дається навіки. Тільки раз у десять років міняється пластик.

Наступний випадок – пропущений лист і залишення вньоску без розгляду. Це найстрашніший, найгидкіший випадок. Коли тобі відмовляють – ти можеш оскаржити відмову. Коли ж ти пропустив лист, яким тебе запросили на відбитки пальців і потім тобі приходить лист про залишення вньоску без розгляду – це катастрофа. У мене є кілька таких справ і я, чесно кажучи, не знаю, як їх вирішити. Я звичайно, написав скаргу до UdSC де виклав свої аргументи про те, що  не провина іноземця, що лист йому не доставили поштою, однак, якщо цього іноземця сконтролює поліція, прикордонники чи будь-хто інший    – його депортують. Тобто, на час, поки розглядається прохання про повернення терміну або скарга на дії воєводського відділу справ іноземців, такій людині краще не потрапляти на контроль польським силовикам. Треба дочекатися, поки буде акцептоване прохання про повернення терміну або поки буде позитивна відповідь на скаргу. Підвішений стан іноземця у цей момент – це жах мене, як людини, яка відповідає за його справу.  Кілька таких справ мені вдалися на етапі прохання про повернення терміну.  Хлопець з Кривого Рогу провтикав листа на свою адресу (нині я уже не ризикую писати адресу іноземців і всі листи отримую на свою адресу) і не прийшов на відбитки. Мені вдалося написати аргументоване прохання про повернення терміну, його у відділі справ іноземців загубили. Тоді я приніс повторне прохання про повернення терміну і додав копію попереднього з печаткою канцелярії воєводства. Певно, інспектор вирішила змилуватись над цим багатостраждальним іноземцем і ми успішно повторно були запрошені на відбитки. Карту людина чекала з 2016 по початок 2018 і отримала її до кінця 2019, але все ж отримала. І термін її легального перебування у Польщі – це з кінця 2016 року Тобто уже є три роки. Знову ж таки, залишається два роки до карти резидента.

Наступний випадок –  обман. На жаль, у сфері легалізації перебування нині працює величезна кількість людей і 90 відсотків з них тільки починають. Вони уже знають, куди треба принести документи і які треба принести, але не розуміють, що принесенням документів і здачею відбитків справа не закінчується, а тільки починається. Яскравий приклад – нещодавно на фірмі, з якою я співпрацюю  подавало на карту побиту троє людей в один і той же час. Двоє – мої клієнти. Третій  – не мій клієнт, звернувся до інших людей, які переконали його, що теж розбираються у цій справі. В результаті, мої клієнти отримали карти побиту через півроку і один день, а третій працівник отримав відмову. Причина була банальна – треба було щомісяця доносити ZUS RCA з підтвердженням висилки до складених документів, щоб інспектор бачив, що людина застрахована і працює. Сам іноземець того не прочитав, а людина, якій вона заплатила теж цю справу не сконтролювала. В результаті, іноземець вважає, що у цій проблемі винна фірма…  Буде розповідати про свій негативний досвід, псуючи репутацію фірми. Найчастіше жертвами обману стають громадяни середньої Азії. Таджики, наприклад, приїздять на короткій шенгенській візі і починають працювати та подаються на побит часовий з працею.  Попри складну ситуацію на ринку праці, відділи справ іноземців майже у ста відсотках випадків штампують відмови таким людям саме на тій підставі, що людина приїхала на шенгені іншої країни ЄС, не на роботу, а подалася на побит часовий як працівник. Це порушення – тому відмова. Правда, потім подається апеляція і людина має два роки спокою, поки апеляція валяється без розгляду у UdSC на Таборовій. А тим часом цей таджик, маючи право на перебування,  возить собі людей в Убері.  Є толкові, адекватні люди, які роблять собі дозвіл на роботу і йдуть легально працювати. Я маю таких клієнтів і апеляція одного клієнта уже отримала рішення на нашу користь – шеф уженду справ іноземців повернув справу на повторний розгляд воєводі і є всі шанси, що там буде карта побиту. Попри те, що людина приїхала на шенгені, попри те, що той, хто їй подавав документи, надав фальшиву інформацію про місце роботи і про місце проживання іноземця. У даному випадку, складна справа завершилася на мою і мого клієнта користь і я з цього дуже радий.

Напередодні відділ справ іноземців перевершив сам себе у зайвий раз показав, що система працює з серйозними перебоями. Фрагмент децизії на фото –

це причина відмови у karta pobytu громадянці України, дружині громадянина Польщі. 8 років цьому шлюбу, наскільки я памятаю. Люди живуть у елітному районі під Варшавою тривалий час, чоловік – власник житла. У справі були спільні фото різних років та копії попередніх карт де вказана та сама адреса, був акт нотаріальний де згадана громадянка України вказана як співвласниця житла. За польським законодавством така людина ще три роки тому мала б отримати карту сталого побиту. Однак, нині їй відмовили навіть у карті побиту часового. Причина – прикордонники опитали сусідів двох помешкань поряд з житлом згаданої громадянки України і від сусідів дізналися, що ніколи тут громадянки України не бачили. І повірили цим сусідам. До самої громадянки України у гості не зайшли навіть записки не лишили. З цієї історії три висновки: 1 Система у цьому випадку грубо помилилася і треба зрозуміти чи це помилка чи це зроблено спеціально якимось шовіністом на держслужбі, Є всі підстави подати до суду і покарати винних. Адже інспектор, отримавши інформації від прикордонників, що людина там не живе, міг би подивитися на попередні карти, на прізвище чоловіка ( а воно доволі відоме) і хоча б покликати на розмову. Або написати листа з проханням принести додаткові документи. Інспектор скористався формальною причиною для негайної відмови. Є ще один здогад. У негативній децизії вказана вулиця Wspólna w Warszawie а згадана українка живе зі своїм чоловіком у передмісті Варшави саме на такій вулиці. Прикордонники, як відомо – це люди військові. А отже, недалекі. Тому, прочитавши назву вулиці і міста, могли і не дивитися на код поштовий, а поїхати на вулицю Wspólna де знайти відповідний номер і шукати там того, кого там немає. Серіал na Wspólnej точно дивилися. А отже сумнівів стосовно місця розташування вулиці не виникло. 2 Треба дмухати на холодне при спілкуванні з відділом справ іноземців. Тобто, якщо Вас у Польщі двоє – мусите подавати документи, які дадуть підстави вважати чиновникам, що ви провадите спільне домогосподарство, тобто сімейні фотографії різних років, фото з відпочинку спільного, і таке інше. 3 Це уже не стосується цього випадку, але стосується усіх інших. Якщо ви живете у одному місці, а замельдувалися в іншому “щоб карту получить” – будьте готові, що поліція або прикордонники виявлять цей факт і ви отримаєте відмову через те, що вас не знайшли за вказаним вами місцем проживання

 

У наступному тексті на цю тему, опишу випадки коли фальшивий студент отримав депортацію та розповім про  проблеми з отриманням воєводських дозволів типу А і про шляхи їх вирішення.

Коментарі Facebook