Хто б не виграв на цих виборах – українська спільнота у Варшаві сто відсотків перемогла. Нас багато і разом ми можемо бути сильні та цікаві місцевим

ГолосуванняРозповідь про голосування громадян України у Польщі розпочну з кафешки неподалік українськго посольства на плацу Унії Любельської. Тут сьогодні теж черга. І вся говорить українською. Бо українці голосують. Настрій і у черзі у кафе, і у черзі біля посольства піднесений.  позитивний.  кафешкаПоляки, що проходять повз, приємно вражені тим, що бачать. Мені кілька сказало: “Наші так за кордоном активно не голосують” Нагадаю, у Чикаго, кажуть, живе 4 мільйони поляків. Це більше ніж у Варшаві. І там таких черг не спостерігається.  Фактично уся територія навколо українського посольства сьогодні україномовна. І це чудово.  Неважливо, як і хто голосує сьогодні – це справа кожного. Але ми уже перемогли – саме таке враження складається від споглядання за цією чергою, за людьми, які у ній стоять, за їх розмовами, ввічливою, тактовною поведінкою.

Відчуття свята. Звичайно ж, я у черзі шукав знайомих і багатьох знайшов. Знайшов програміста, який створив мені сайт у момент, коли я вирішив перейти на свої хліби, зустрів студента, у якого я у 2016 році брав інтерв’ю, як у студента польського вишу. Сьогодні цей хлопець працює аналітиком у Самсунгу.  Ось ця розмова дворічної давнини

Зустрів також людей, яким свого часу робив документи, як працівникам агенції праці тимчасової. Більшість працівників тої агенції вибори проігнорували, але приємно бачити своїх колишніх клієнтів  у цій черзі. Вистачає у черзі і провокаторів. Поряд зі мною притулився все той же «біженець» Олег Хавич. Я так розумію, йому не вдалося знайти друзів чи однодумців серед громадян України, а росіяни до своїх українських провокаторів теж ставляться з огидою. От йому і доводиться проводити час у самоті. Тому навіть такий привід як  українські вибори він використовує, щоб хоча б з кимось поспілкуватися своєю рідною мовою. Мовою країни, яку він ненавидить.  Я ясно дав зрозуміти, що не хочу, щоб він поряд зі мною перебував, бо, на мою думку, мусить сидіти в українській вязниці. І те, що не сидить – це маркер, що наша правоохоронна система хвора. Водночас,  працівник державної інформагенції точно так побоявся вітатися зі мною, бо  мабуть не хоче, щоб вважали, що він щось спільного зі мною має. Я свого часу проаналізував  інтерв’ю з його лизоблюдськими питаннями до Андрія Дещиці. Сподіваюсь, колись в українських медіа настануть зміни. Поки що журналістами вважають підставки для мікрофонів, які, заглядаючи у рот, питають державних чиновників: «Чому ви такий красівий?» Зустрів поряд з чергою і прес – секретарку українського посла, яка впродовж 3 років уже не може знайти час у посла для відповіді на мої запитання стосовно діяльності чи точніше, бездіяльності посольства України у Польщі.  З посмішкою привітала мене зі святом. Я її теж привітав у відповідь. Їх справа. Я працюю над тим, щоб держслужбовці  з укр посольства нарешті згадали про свої обовязки або були замінені на адекватних і мотивованих до праці професіоналів.  Повертаючись до виборів, скажу, що станом на 14 годину проголосувало на тисячу людей быльше ніж це було  у першому турі. У  відео нижче – відповіді секретаря виборчої комісії на цю тему. Польською мовою.

Нагадаю, з точки зору українських дипломатів чи членів виборчкому  (з точкиру укр законодавства) мій сайт не є засобом масової інформації, а отже мене можна без жодних наслідків ігнорувати. А раз мене  – отже і мою аудиторію.   Чимало людей у черзі є моїми читачами і вони мені це казали. Сьогодні чудовий день, коли можна офлайн побачити людей, які завдяки твоїй роботі мають потрібну інформацію і цінують твою роботу. Дякую усім. Загалом, сьогодні було багато позитивного спілкування з адекватними людьми. Наостанок цього матеріалу, зазначу, що  хто б не виграв на цих виборах – українська спільнота у Варшаві сто відсотків перемогла. Якщо на усі інші українські події збирається не більше 50 людей, то сьогодні на вибори знову прийде 5 тисяч. Будуть між собою спілкуватися, почнуть користуватися послугами одне одного. А це крок до того, щоб ми стали міцнішими.  Нас багато і разом ми можемо бути сильні та цікаві місцевим. Під вечір я ще раз прийду, щоб зняти момент закриття виборчої дільниці.

Тут можна прочитати про голосування у першому турі  

Тут можна прочитати про актуальні вакансії у Варшаві та околицях

Тут можна прочитати про те, як самостійно і безкоштовно отримати карту побиту

Коментарі Facebook