ВОНИ НАС ЗРОБИЛИ ЩЕ РАЗ… Огляд тижня, що минає

 (“Зробимо їх ще раз” кликала на парламентські вибори реклама партії “Слуга народу”)   Вже після перемоги коміка Володимира Зеленського на президентських виборах українська політика остаточно перетворилася на комікс.  Взяти хоча б найсерйозніше – парламентські вибори. Здавалося, ніщо не віщувало екшену: партія Зеленського “Слуга народу” прогнозовано перемогла. За нею так само прогнозовано підтяглися “Опозиційна платформа:”За життя” Медведчука, “Європейська солідарність” Порошенка, Юлина “Батьківщина та “Голос” Вакарчука  (який ще називають одночасно й “голосом Пінчука”, того олігарха, котрий зять екс-президента Кучми.)

Але ні! Подекуди так рахували-перераховували голоси, що допомагав десант із Києва. Членів ЦВК 3 серпня авіація МВС доставляла  до проблемного виборчого округу № 50 у Покровську на Донеччині. Члени  Комісії вирішили самотужки забрати  виборчу документацію. Ще й у супроводі поліції. Адже місцевим  відповідальним за цю  справу не вдалалося завершити перерахунок. А 5-те серпня невпинно наближалося. Саме цей день – останній строк встановлення результатів виборів.  Причина перерахунку на окрузі – непоступливість в бою за парламентське крісло представника “Опозиційного блоку” та самовисуванця.     Проблемних округів загалом було кілька. Перераховували голоси кількох виключно мажоритарників. Вони, зазначу, шукали парламентського щастя востаннє – наступні парламентські вибори мають відбутися  без мажоритарки. Оскільки останній бій виявився для кількох кандидатів принциповою справою, ЦВК в суботу вдалося оголосити лише підсумки голосування щодо переможців-партій. 124 мандати в “Слуги”, 37 – у ОПЗЖ, 24 мандати взяла “Батьківщина”, 23 – “Європейська солідарність” і 17 мандатів отримав “Голос”.  Увесь минулий тиждень увага українців була  прикута до Трускавця. Там ЗЕдепутатів від “Слуги народу” вчили. Чому? Це можна дізнатися з численних фотожаб у соцмережах. А що? Таке джерело інформації цілком відповідає рівню “освітнього закладу”.  Ціну курсів голова партії Дмитро Разумков назвав комерційною таємницею. Але, щоб це зрозуміти, достатню лиш поглянути на ціни одного з найдорожчих готелів міста, в якому “слуги” мешкали. Було в Трускавці й раціональне – там головний партієць Дмитро Разумков повідомив, що  його партія “Слуга народу”  висуне на пост голови Верховної Ради.   Почуття гумору притаманне не лише президенту Зеленському, а й Андрію Богдану, керівнику президентського офісу, адвокату (в тому числі і олігарха Коломойського). Так це сам той Богдан, який на численних фотках нашіптує Зеленському на вушко. А інформацію про почуття гумору в нього підтвердила журналістам народний депутат від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк. Хто це?.. То й що, що новообраного нардепа мало хто знає. Зате вона –достовірне джерело. А пчиналося все з не зовсім точних повідомлень про нібито відставку Богдана. Видання “Новоє врємя” опублікувало фото, нібито заяви керівника офісу Президент Андрія Богдана на звільнення. вітлина сумнівного змісту миттю облетіла ЗМІ та соцмережі. Радник Президента Руслан Рябошапка інформацію про звільнення Богдана заперечив. Сам Богдан назвав цю інформацію «дурницею». Воно б і нічого, але виявилося, що папірець надав журналістам заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко (заступник Богдана). ЗМІ усвідомивши, хоч і не зразу, що їх за словами  покійного Чечетова “розводять, як котят”, відкрили  джерело і ну з”ясовувати мотиви. Дотеоретизувалися до можливого тесту інфопростору на перспективу підвищення Богдана, який, відомо, підпадає під люстрацію, і навіть нинішньої чиновницької посади, за умови панування закону в країні, йому б не бачити… Але ж то за умови… Словом, журналісти образилися.  А далі питають Зеленського, чи ж була заява?  Президент на те сказав, що заява є, але НЕпідписана. Мовляв, такі заяви, всі понаписували. Хто ці “всі” – не уточнив.  І знову комікс отримав продовження: є чи нема довіри у владних взаєминах, законно чи не законно брати у підлеглих такі заяви і як ними можна скористатися…   Кому війна, кому Ліга сміху.   “Приколовся” й президент. У Києві Володимир Зеленський мав зустріч зі спецпредставником США Куртом Волкером і постійним представником США при ЄС Гордоном Сондландом.  Поговорили про ситуацію на Донбасі. А потім  їхні дороги розійшлися: делегація США поїхала на Донбас на КПП  “Станиця Луганська”, де нарешті дійшла справа до розмінування мосту.  Президент Зеленський – у Одесу. Попрямував  на концерт “Ліги сміху”, був там ведучим до президенства.   Ще один “прикол” Зеленський утнув під час поїздки на  Івано-Франківщину. Там зобов’язав мажоритарника Андрія Іванчука профінансувати будівництво дороги на 175 мільйонів гривень. До слова, йшлося про дороги на окрузі, де переміг не Іванчук, а кандидат “Слуги народу”. ЦИТАТА Зеленського:  “Причому тут бюджет? Що ви до того бюджету? Ви від нього вже відрізані, ви ж в курсі. Інші люди прийшли. 175 мільйонів можете допомогти?”  “175 мільйонів. Допоможете! Одне – я вас тільки прошу – якщо ви мене обдурите (а ви не можете!) – я дам всі ваші телефони і адреси всім селянам того містечка – вони до вас прийдуть”.   Ну і що, що тверезомислячу людину це вганяє в ступор. Ну бо вона ніколи не дивилася 95-й квартал. Загалом же “піпл хаває”, виборців Зе такий контент дуже тішить. Є і посерйозніше – для більш претензійного електорату:   Розслідування, допити й підозри… Українська політика вже бачила кілька хвиль показової боротьби з корупцією. Красиво так за прем”єрства Яценюка під софітами камер прямо в Кабміні затримували навіть міністрів. Нині вони звичайно ж живуть собі на волі і в достатку. Так само, як і низка депутатів, з яких у минулому скликанні зняли недоторканність, а декого й затримували. І хоч жоден високопосадовець в результаті цих показових маневрів не постраждав,  для українців забуте старе, як нове. Чекають-бо втілення передвиборчої топ-обіцянки Зеленського «Посадки будуть». Аж 11 кримінальних проваджень, у яких фігурує колишній президент Петро Порошенко, розслідує ДБР, – запевняє Директор державного бюро розслідувань Роман Труба.  Порошенко твердить: таких справ немає. Каже, – ДБР провадить низку справ,  де він виступає свідком, а проти свідка не може бути проваджень. 12 серпня екс-президента чекають на ще один допит в ДБР після того, як допитали наприкінці липня. Тож народу “розважуха”.    Примітно, що доля ініціатора цих проваджень Андрія Портнова мало кого цікавить.  А за нього можна неабияк порадіти! Він не лише після кількарічних переховувань за кордоном повернувся в травні цього року на рідну українську землю.  А й успішно подолав наслідки тривалого вимушеного відрядження. Так,  Печерський райсуд задовольнив позов   Портнова про захист честі та гідності й вирішив стягнути з державного українського бюджету майже 7 мільйонів гривень на його користь. Портнов вимагає відшкодування від Мініюсту та Держказначейства за нібито завдану шкоду його репутації.  Бо свого часу Уряд Канади застосував санкції проти  Портнова на підставі листа прокуратури щодо його причетності  до порушень закону. Портнов твердить, – не збирається стягувати кошти з  держави. Однак, хоче бачити, як гроші будуть стягнуті із заступниці генпрокурора, чиновників МЗС і посла України в Канаді. Справа Честі, так би мовити.  До слова, раніше вже Портнов виграв суд до ГПУ про захист честі, гідності та ділової репутації: суд визнав дії Генпрокуратури щодо Портнова “протиправними, весь обсяг інформації про нібито його причетність до трагічних подій на Майдані в лютому 2014 року недостовірним і невідповідним дійсності, зобов’язавши відновити його порушені права”. Є ще кілька аналогічних фактів. Словом, “відбілився” чоловік.  А тим часом Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова отримала виклик на допит до Генпрокуратури. ГПУ та НАБу 26-го липня провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва.  Було оприлюднено записи про втручання керівництва суду в роботу органів влади, зокрема Конституційного суду. Ішлося й про  Денісову.   Там же голова суду Павло Вовк давав завдання створити проблеми членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тож Вовку та ще трьом суддям ОАС  – Шепітка,   Погрібніченка та Аблову – ГПУ вже вручила підозри. Голова суду Павло Вовк назвав аудіо-записи  брехнею. ОАС – єдиний суд першої інстанції у Києві, що може розглядати позови проти органів влади. Серед рішень, які він ухвалив, визнання незаконною націоналізацію “Приватбанку”, заборона призначати членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою.      “Пресують”  і столичного мера-боксера Віталія Кличка. В ДБР його допитали щодо  можливих незаконних дій під час укладення договору оренди земельної ділянки для будівництва житлового будинку у Києві. Голова Офісу Президента Андрій Богдан заявив, що  Кличко не контролює ситуацію у Київраді. Прозвучали й нші звинувачення. Відповідаючи на них, Кличко попросив з’ясувати детективів НАБУ, хто пропонував хабара очільникові офісу президента від імені столичного мера. Мер Києва звинувачення назвав плітками й домислами,  порекомендував Богдану передати вдповідну  інформацію правоохоронцям.  Раніше Богдан звернувся до Кабміну з поданням про звільнення Кличка з посади голови КМДА. Мотивував це тим, що голови міськдержадміністрацій призначаються  президентом на термін його повноважень. Однак, Кличко зможе звернутися до суду у разі його звільнення з посади. Бо відповідно до закону, КМДА може очолювати лише особа, обрана на посаду Київського міського голови.     Медіа-новиною тижня стала заява  Офісу Президента про намір створення російськомовного каналу. Працювати буде він не виключно для Росії, а на всі усюди, в тому числі й для українців. Тож навіть, раптом) станеться диво, українці накуплять книжок, почнуть вчити мови і дивитися публіцистичні програми —  перестануть бути аудиторією 95-го кварталу, “квартал” “не вмре, не загине”. А от щодо україців — хто зна…  З одного боку Путін припрошує. До існуючих преіференцій нині підписав закон, що спрощує надання дозволів на тимчасове проживання  українцям без російського громадянства. Та більшість українців у Європі осідають.  Кожен п’ятий українець працездатного віку перебуває на заробітках за межами держави. Такі свіжі дані  Мінсоцполітики України. За даними відомства, 3 млн 200 тисяч   (18%)  українців працездатного віку перебувають на постійному працевлаштуванні за кордоном. В Україну ж на заробітки їдуть виключно топ-чиновники. І то поодинокі й не на довго.   Так,  польський парламентарій Марчін Свенчицький восени  обійме посаду бізнес-омбудсмена в Україні. Він замінить  Альгірдаса Шемету екс-міністра фінансів  Литви. Та чи стосується це все бізнесу  в Україні, чи це лише посада про “європейське” око?  

Коментарі Facebook