Огляд подій тижня 30.09.2019 – 6.10.2019: Формула Штайнмаєра, відставка Данилюка, звернення Зеленського, приїзд Круза, член Ківи.

Автор: Міла Грушник

     В Україні щодалі – цікавіше. З’являються  нові закони  та нові подробиці про тих, хто їх створює, мирні ініціативи та перші провісники третього майдану.

     З хорошого – полонені в «братніх» державах українці потрохи повертаються додому. На наступний тиждень міністр закордонних справ Вадим Пристайко анонсував масштабний обмін полоненими між Україною та Росією. А нині вже вдома звільнений з білоруської тюрми власкор «Українського радіо» Павло Шаройко. Щоправда, невідомо, чи він досі власкор. Адже з часу, коли Шаройка затримали у Мінську, звинувативши у шпигунстві, окрім кількох спецефірів у перші дні арешту та пари принагідних заяв очільників Суспільного мовлення, долею Шаройка на місці роботи не надто опікувалися. Ситуацію ажніяк не порівняєш з Романом Сущенком і тією підтримкою, яку співробітник мав в Укрінформі. Жодних міжнародних звернень, жодних акцій. Тому про затримання Шаройка мало хто взагалі у курсі. Майже два роки журналіст провів за гратами. Його звинуватили у  створенні агентурної мережі та веденні розвідувальної діяльності на території Білорусі. У 2017-му засудили до 8-ми років ув’язнення.  Звільнення журналіста відбулося за протекції президента Володимироа Зеленського у день його зустрічі в Житомирі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. В Україні ж суд  відпустив  з-під варти громадянина Білорусі Юрія Політику, якого підозрюють у шпигунстві. Такі реалії де-факто воєнного часу.

Та невдовзі в країну прийде мир, – твердить українська влада і оперативно-наполегливо просуває реалізацію «формули Штайнмаєра». У вівторок представник України у ТКГ Леонід Кучма у Мінську підписав  листа про узгодження формули з іншими перемовниками. Аналогічні листи підписали й представники ОРДЛО. Очевидно, екс-президенту таки вистачило здорового глузду не ставити власний автограф на одному папері зі злочинцям. Згодом Президент Зеленський повідомив на брифінгу, що Україна погодила текст  документу, де йдеться про проведення позачергових місцевих виборів на території ОРДЛО за українськими законами.  Якщо ОБСЄ визнає вибори, почне діяти закон про Особливий статус Донбасу.  Зеленський у підписане не заглиблювався, лиш повідомив електорату, що Україна погодила “формулу Штайнмаєра” і це не “страшилка“.

Однак, не всі так вважають.  Країною прокотилася хвиля масових протестних акцій “Ні – капітуляції!”, а в неділю на столичному майдані Незалежності – кількатисячне віче. Вимоги: не визнавати  виборів на непідконтрольній території,  відмовитися від запровадження особливого статусу Донбасу. Звернення до президента про недопущення капітуляції України в російсько-українській війні та неприпустимість відведення війська від межі тимчасово окупованих територій на Донбасі  ухвалили кілька облрад. Зокрема, Хмельницька, Тернопільська, Львівська. До того ж львівські депутати пообіцяли  за потреби зібрати  виїзну сесію обласної ради в Києві. Вимагали пояснень від президента і у парламенті депутати від “Голосу” та “Європейської Солідарності”. 

Президент Володимир Зеленський  після такої реакції мусив вдатися до перевіреного методу – записати ролик. Це не мало жодного ефекту, однак факт залишається фактом: Президент звернувся до українців  і  запевнив: “Ніколи не здасть Україну».  Пообіцяв, що  закон про особливий статус Донбасу влада напише разом з усім українським суспільством.  І не кажіть нічого про необхідні для цього знання та досвід, зважте на більшість нардепів нинішнього парламенту та їхніх помічників. 

От наприклад, українську делегацію  ПАРЄ очолила нардеп від  «Слуги народу» 28-річна  Єлизавета Ясько, в активі якої прослухані в Оксфорді лекції Ксенії Собчак.  Осіння сесія ПАРЄ пройшла  без участі України, яка за підтримки Польщі, Грузії, Естонії, Латвії та Литви бойкотувала засідання  через повернення до ПАРЄ Росії без санкцій. Та Ясько у Страсбурзі таки побувала, мовляв, не для участі в засіданнях, а  для зустрічей із представниками інших країн.

Отримала продовження ще одна міжнародна топ-тема, пов»язана з Україною, завдяки якій український президент отримав прізвисько Моніка Зелінські. У Конгресі США відбувалися слухання у справі про тиск президента Дональда Трампа на Володимира Зеленського.  Новин звідти прийшло чимало: зокрема, з»ясувалося, що Посол США в Україні Марі Йованович була відкликана президентом Трампом після скарги його адвоката   Джуліані щодо перешкоджання посла розслідуванню справи сина Джо Байдена, а Президент Трамп не хотів зустрічатися з президентом Зеленським, вважаючи Україну корумпованою країною. Таки так, на цьому фоні екстравагантність американського президента – дитяча забавка.

Увірвася терпець вже екс-секретарю  РНБО Олександру Данилюку. 30-го вересня подав у відставку після всього лише 4 місяців роботи. Під час президентської кампанії Данилюк був радником  Зеленського і вже тоді мав напружені стосунки з нинішнім керівником ОПУ Андрієм Богданом. Але у відставку подав не через це. За словами Данилюка, останньою краплею стала ситуація з можливим скасуванням націоналізації Приватбанку. Данилюк також розкритикував заплановане на 7 вересня розведення військ у Станиці Луганській, Петровському та Золотому. Каже, коли нещодавно туди їздив, військові йому розповіли, – вважають рішення влади передчасним та небезпечним. «Святе місце» пустим не буває. Секретарем РНБО призначено Олексія Данілова, який з 94-го по 97-ий рік  був міським головою Луганська. Потому кілька місяців очолював Луганську облдержадміністрацію. Під час президентських виборів 2004 року Данілов керував місцевим штабом Ющенка.  Був депутатом Верховної Ради 5-го скликання від «Батьківщини». 2007-го, після розпуску парламенту, пішов з публічної політики. Таке от  кадрове рішення.

Нові кадри і в ЦВК. Парламент затвердив новий склад комісії, адже попередню Зеленський розпустив, хоч та і не допрацювала каденцію. Очолив Комісію  Олег Діденко висунутий  фракцією  “Слуга народу”, який в ЦВК  вже працював від  інших партій.

  Серед купи минулотижневих рішень парламенту – закон  про концесію (в яку, очевидно віддадуть, насмперед, українську ГТС), закон про столицю (за яким в столиці керуватиме де-факто не обраний мешканцями мер, а призначений Президентом очільник міськадміністрації), закон про скасування держфінансування партій, які не подолали п”ятивідсотковий бар’єр на виборах і не пройшли в Раду. Раніше, щоб отримати гроші з держбюджету достатньо було набрати  2%, що й зробив, приміром україноненависник Шарій. Грошей йому вже не дадуть. Але це не означає, українці перестануть віддавати йому свій мозок та голоси.

  Верховна Рада також затвердила програму діяльності уряду на наступні 5 років. Пріоритети нинішнього уряду мало чим відрізняються від попередників: традиційно декларують економічне зростання й соціальний захист. Прем«єр Гончарук  побідкався, – 10 млн. українців живуть за межею бідності. Тож урядовці – ну аякже ж? – запланували зростання економіки. За перший рік роботи – на 5 відсотків. І пара одіозних обіцянок: зарплати вчителям та відсутність тиску на бізнес.

    А поки підприємці збирають майдани і заявляють, що підніматимуть ціни. Це стане наслідком обов’язкового встановлення касових апаратів. Тому біля Офісу президента підприємці просили  Зеленського не підписувати  законопроєкти, які, зокрема, зобов’язують  підприємців встановлювати касові апарати, бо на купівлю і обслуговування касових апаратів потрібні додаткові гроші. Окрім цього  вони вимагають прибрати із законопроєктів  систему  кешбеку (відшкодування покупцям стовідсоткової вартості придбаних товарів, якщо вони подали скаргу на продавця за порушення в наданні послуг).  Протести тривають вже понад місяць. Далі буде.

    Не йметься й журналістам. Звернулися у парламентський Комітет з питань свободи слова, щоб нардепи викликали прес-секретарку президента Юлію Мендель, яка буквально відбивалася від журналістів, котрі хотіли поставити президенту питання. Медель через такі агресивні нахили колеги дали прізвисько «пендель». Мендель на комітет обіцяє прийти, але не бачить підстав вибачатися.

І якже без кримінальної хроніки. Найпомітніше за минулий тиждень:

ДБРповідомило про підозру екс-нардепу Сергію Пашинському  у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень. У  2016-му він поранив чоловіка у селі під Києвом. Пашинський у ФБ написав, що впевнений у законності своїх дій. Каже, – поновлення  справи – помста Портнова;

Державне бюро розслідувань відкрило провадження проти екс-генпрокурора Юрія Луценка. Його підозрюють у сприянні гральному бізнесу. На Луценка заявив голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.  Раніше заявник твердив, що Луценко є акціонером мережі нелегальних казино. Наразі  Луценко виїхав до Великої Британії для вивчення англійської мови. Вік живи – вік учись, так би мовити.  І не смійтеся))

60 діб домашнього арешту. Такий запобіжний захід обрав  суд лікарю-трансплантологу, якого спіймали на хабарі. Від пацієнта за проведення операції завідувач відділу трансплантації та хірургії печінки столичного інституту Шалімова Олег Котенко  отримав понад 20 тисяч доларів. А під час обшуків у лікаря вилучили близько мільйона доларів. І не заздріть))

     Підіспіла реакція на флешмоб Зеленського. 23 вересня президент оголосив масштабний  флешмоб: не давати  хабарі, не пиляти бюджет, доносити сміття до урн та – найцікавіше – повідомляти про корупцію у НАБУ, вказавши його номер. У НАБУ кажуть, що розслідуватимуть лише факти, підслідні Бюро (злочини вчинені високопосадовцями). Решту звернень обіцяють скерувати до відповідних органів. Кількість звернень в НАБУ про можливу корупцію за останні два тижні впевнено прямує до двох тисяч. Тепер у відомстві «розгрібають» не тільки скарги на факти, що йому підслідні. Скаржиться народ і на життєві обставини, і на сусідів. А хто б сумнівався…  

   Більше, ніж передбачено посадовими обов»язками доводиться робити й голові ВР Дмитру Разумкову. Нині врозумляв нардепів, які задовольняють фізіологічні потреби у сесійній залі парламенту, попросивши їх цього не робити. Перед тим українці мали нагоду спостерігати, як їхні «слуги» в парламенті їдять з судочків (Олександр Дубінський) та масажують статеві органи (Ілля Кива). При цьому заскочених нардепів ці факти, що стали публічними жодним чином не засмутили і не присоромили. Відреагували на кшталт «а що такого..»  

    І ще до «жовтої» тематики можна додати інформацію про приїзд до Києва та Львова голлівудської кінозірки Тома Круза. Однак, для чого й кому це було потрібно, – питання без відповіді. Але точно НЕ Крузу))

Коментарі Facebook