Захід нам не допоможе

Кирило Прізвищенко

Захід нам (не) допоможе

2 дні тому Туреччина напала на Сирійський Курдистан. На середньому сході спалахнула нова війна, на тлі якої в перспективі війна світової коаліції з ІДІЛ може здатись дрібною штовханиною. Авіація, артилерія, танки, РСЗО. Десятки вбитих, сотні поранених, знищена бронетехніка і 60000 біженців – за перший же день! Українці мало цікавляться геополітикою і ця бійня не стане виключенням.

Проте, на відміну від інших далеких і заплутаних протистоянь мусульманського світу, конкретно це нам дуже близьке. Багато аналогій і паралелей становища курдів і становища українців, сподіваюсь, зможуть нам багато чого прояснити. Адже дурні вчаться на своїх помилках, а розумні – на чужих.

Почну з контексту. Курди, це найбільша бездержавна нація сьогодення. 30 мільйонів курдів вікакми живли на території Іраку, Ірану, Сирії і Турречини. Їх регіони проживання називаються курдистанами. Тут і далі мова піде про Сирійський Курдистан – регіон на півночі Сирії, де курди становлять більшість населення. Після початку громадянської війни в Сирії, у урядових військ з’явилось багато різної головної болі. І користуючись нагодою, курди де-факто створили незалежну державу – Рожаву. Потім в гру включились США, які зробили на них ставку. Адже курди боролись проти обох ворогів Америки: ІДІЛ і САА – урядових військ Сирії. Як ми знаємо, союзником Асада, президента Сирії, є Росія і Іран. За їх допомоги, за декілька років Асад відновив контроль над територієї країни. Не “реінтегрованими” лишились лише два регіони на півночі: під контролем про-турецьких сил і Курдистан. Багато сирійців сповідують іслам сунітської течії. Що ставить їх в перманентку незадоволеність шиїтським урядом Асаду. На релігйних розбіжностях в середині Сирії спочатку добре зіграла ІДІЛ, а пізніше Туреччина, які обидві є суннітськими. Турречина забезпечувала і озброявала свої проксі, що допомогло їм зберігти до сих пір контроль над певними невиликими територіями. А від знищення курдів сирійські війська зупиняла Америка, яка мала на їх території свою армію і військові бази. Так можна стисло і спрощено описати ситуацію в Сирії, яка була актуальна до позавчорашнього дня.

А тепер про аналогії з Україною. Ще тиждень тому всі факти говорили про те, що США буде і надалі захищати курдів. Багато років їх армії бились пліч-о-пліч. Американці тренували курдську армію, забезпечували їх зброєю. І славетні Джавеліни курди отримали задоовго до українців. Курди є ворогом усіх ворогів США. А також Туреччини, члена НАТО. Проте саме останні місяці стосунки Вашингтону і Стамбулу дуже погіршились. Америка розірвала з Турречиною торгові угоди, відмовилась продати раніше домовлену зброю і навіть почала розмову про антитурецькі санкції.
Курди близькі заходу і ідеологічно. Вони багато в чому копіювали політичну ліберальну риторику, таку пошиерну в ЄС і США. Зокрема називаючи всі ворожі їм режими “фашистськими”, а себе позиціонуючи як останній бастіон антифашизму, демократії і прогресу на всьому середньому сході. З усіх розвинутих країн до них зтікався нескінченний потік добрвольців, що мріяли повоювати з “фашизмом” і тероризмом та розбудовувати демократію. Така оспівана Америкою гендерна рівність у курдів зазнала небаченого (по міркам середнього сходу) розмаху. Жінки Курдистану мали в усьому рівні права з чоловіками, в тому числі воюючи з ними на рівних. Чисельні західні фанати з усіх усюд оспівували курдських жінок-солдат, як новітніх амазонок.
Релігійно курди теж є білими воронами сходу, адже окрім традиційного ісламу, багато хто з них сповідують атеїзм і місцеве язичництво.
І навіть такий красномовний маркер “прогресу”, як рух за права секс-меншин не оминув Курдистан. Райдужні прапори ЛГБТ, що майорять над шанцями і танками – сюрреалістична картина для ісламського світу, та не для Рожави.

Мовчазною згодою курдів підтримував увесь ЄС. І яро висловлювався в їх підтримку певно найбільший геополітичний союзник США – Ізраїль.
Як сказав колись один президент США, “Наш геополітичний супротивник №1 це Китай, №2 це ісламський тероризм і №3 це Росія”. Проти курдів ІДІЛ і всі інші ісламські терористи – геополітичний ворог США №2. Проти курдів Іран, з яким США балансують на грані війни. А також Росія – конкурент штатів №3.
Всі факти, частину з яких я навів, в унісон говорили – Америка буде підтримувати Курдистан. Ніщо не передвіщало протилежного. Проте…

9 жовтня 2019 регулярна Турецька армія вторгалсь в Сирійський Курдистан. О 16:00 розпочалась операція “Джерело миру”. Одна з найсильніших армій планети залізним катком суне по своїм ворогам. Курди благають світ про допомогу, мирне населення тікає, армія вже оточена в котлах довкола великих міст. Дамаск, Москва і Тегеран дивляться новини, радіють і хрустять попкорном – їх ненависні вороги утилізовують в промислових масштабах чужими руками. Ізраїль і ЄС закликають Ердогана зупинитись. Європейські країни одразу припиняють продаж озброєння в Турреччину. Стамбул посилає всіх до біса. Франція терміново скликає раду безпеки ООН. ЄС намагається проголосити засуждження турецькій агресії, але… не виходить – США і Росія проти! США і Росія! Все.

Багатомільйонний народ і фактично незалежна країна, в яку роками США вливало мільярди зливається за один день. І, скоріш за все, буде знищена впродовж тижня.

В Твітері трамп пояснив, чому США не воюватиме за курдів: “…Бо вони не воювали за нас в Другій світовій”! На перший погляд абсолютне ідіотське твердження, насправді є доволі прямим натяком: “Ми нікому нічого не винні. Ми з вами подружили і досить з вас”. У США є свої інтереси і її президент їх відстоює. Вони воюють за тих, за кого вигідно. І проти тих, проти кого вигідно. І якщо вчора було вигідно підтримувати курдів, а сьогодні стало збитково – то так тому і бути.

Весь цей довгий текст і писав з однією метою. Читаючи його ви певно вже зрозуміли, що політичне становище курдистану було значно краще за наше. Їм давали зброю, а нам не хотіли. За них воювала армія, а за нас ні. У них на теритрії стояли американські бази, але не у нас. Курди воюють проти того, проти кого і армія США, а ми лише з бізнес-конкурентом. Курди були свої в доску пацани, аж зі шкіри геть лізли, щоб показати які вони демократичні, прогресивні і толеранті. Нам до них ще далеко. І от проти них воює регулярна армія іноземної держави під своїми прапорами, а проти нас всього лише “анонімні” зелені чоловічки і “міцеве ополчення”. У них тотальна мобілізація, а у нас торгівля. У них війна, а у нас просто якась “антитерористична операція”. Турречина член НАТО, кандидат на вступ в ЄС. Але ЄС спромоглися лише в’яло “занепокоїтись”. І дуже скоро взагалі забуде про окупацію Рожави, як вчора забула про окупацію Кіпру. Курдів “ну просто не могли” злити. А нас можуть. То коли США стане вигідно дружить з Росією, як ви важаєте, вони дружитимуть?

Ніяка “світова спільнота”, ніяке “прогресивне людство” палець об палець не ударить за інтереси України. Все що вони роблять – в інтересах їх самих. І якщо ці інтереси збігаються з нашими – ми партнери. А якщо ні – звинйяте. Напишуть якийсь новий твій, наприклад що українці не воювали за США в війні за незалженсть і все. Хтось посміється з “тупого” Трампа/Меркель/Макрона. А нам буде не смішно.

А щоб такого не було, не варто живити себе рожевими ілюзіями. Ворожі війська з нашої землі не проженуть ні гейпаради, ні меморандуми. Тільки сильна армія, міцна економіка і рішуча дипломатична гра можуть захистити Україну від воргів. Звісно, не в твоїх і не в моїх силах це вирішувати. Та в наших силах обирати тих кому. І коли черговий політик захоче побудувати свою лінію на тезі “Захід нам допоможе”, ми зможемо згадати інших, кому він вже “допоміг”.

Коментарі Facebook