Огляд подій тижня 04.11-10.11.2019 Затримання Ігоря Мазура, розведення на Донбасі. Жукова у Харкові не буде

Автор: Міла Грушник

Заспокой мене, якщо зможеш.
  Тарифи не зменшились. Зарплати не зросли. “Посадки” є, але злочинці на свободі, а арештовують ветеранів війни на Донбасі. Замість “швидкого миру”  – не всім зрозуміле “розведення”.

Саме час для важкої артилерії, щоб розбавити картинку  –  відео розмови президента зі своєю автівкою: з визнанням, що прорахунки є, перерахуванням здобутків і планами, де буде  краще.    Сподівався кращого, очевидно, при перетині українсько-польського кордону один з лідерів УНА-УНСО доброволець Ігор Мазур. “Тополю”, який також є співробітником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, польські прикордонники затримали в суботу у пункті Дорогуськ. Підстава: опубліковане Російською Федерацією в  системі Інтерполу орієнтування на розшук  з метою  арешту та подальшої екстрадиції до Росії.  РФ звинувачує Мазура в участі у бойових діях  на території Чечні. Воював, начебто, проти федералів, а внаслідок цього загинули і були тяжко травмовані декілька російських військовослужбовців. Віце-спікер Сейму Польщі Малґожата Ґошєвська  написала у ФБ, що затримання  Мазура в Польщі є “виключно технічним” кроком… Польща зробила те, що мусила була зробити. Вона затримала особу, яка фігурує в реєстрі Інтерпол. Для з’ясування ситуації”. Через резонансне затримання під будівлею польського посольства в Києві  відбулася акція протесту. Її учасники вимагали звільнити добровольця. З амбасади ніхто і не вийшов.  Ще одне резонансне затримання відбулося на території України. Поліція взяла під варту подружжя АТОвців Владислава та Ірину Грищенківї Їх підозрюють у підготовці вибуху і можуть пов’язати зі вбивством журналіста Павла Шеремета у 2016 році. У зв’язку з цим затриманням пройшли й обшуки, зокрема у відомому закладі “Піца Ветерано”. Вичерпної інформації з цього приводу поліця поки не надає, тож любительскі версії ФБ-користувачів наразі розділені за властивою українцям логікою “перемога”  –  про “справедливі підозри” і “зрада”  –  про “помсту влади добровольцям за спроби завадити розведенню сил на Донбасі”.   Тим часом на Донбасі розведення сил і засобів продовжилося. Не з першого разу, а після кількох вимушених відтермінувань через обстріли з боку бойовиків, але таки стартувало 9-го листопада поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині. Опівдні були запущені білі ракети на знак готовності до розведення, а за 20 хвилин військовослужбовці і військова техніка рушила на обумовлені позиції. Українське військо має відступити від лінії розмежування на 1 км.   

  А на окупованому Донбасі  довіряють кремлівським царям і ненавидять українську владу. Ту саму, до слова, яка нині  вустами радника РНБО Сергія Сивохо переймається, як ощасливити пенсіонерів за лінією розмежування. Повідомляється, що відповідне дослідження Українського інституту майбутнього та “Дзеркала тижня. Україна”, проведено компанією “Нью Імідж Маркетинг” на окупованих територіях, Тут варто зазначити що згадана компанія раніше неодноразово була помічена у завищенні рейтингів різних політиків на виборах. Зокрема, Литвина, Королевської, Корбана та інших. Проаналізував діяльність цього піаргенделика під виглядом соціологів сайт тексти . Мешканці ОРДЛО власноруч переважно вписали прізвище Володимира Путіна. На другому і третьому  місцях пропагандисти  Соловйов та Скабєєва. Далі  –  вбитий Захарченко і поки живий Пушилін.  Ті, хто наразі сподівається отримати перемогу в разі проведення виборів в ОРДЛО також дізналися свої рейтинги: 2,4% симпатій в олігарха Рината Ахметова. У президента Володимира Зеленського  –  1,3%. Загалом жителі ОРДЛО проти участі українських політичних сил у місцевих виборах. Війну на Донбасі більшість опитаних назвали  “внутрішнім конфліктом”, відповідальними визначили Київ, а також  місцевих активістів та США. Загалом дослідження підтвердило очевидні для багатьох речі. Та, подейкують, зе-команда провела в ОРДЛО своє опитування, яке засвідчило переможні для неї перспективи на окупованій території…
   І нарешті! Наршті прорізався голос у парламентської фракції  “Голос”. Її очільник Сергій Рахманін запропонував ще один спосіб вирішення проблеми Донбасу. “Голос” бачить одним із шляхів розв’язання проблеми тимчасове заморожування конфлікту. При цьому необхідно повернути з тимчасово окупованих людей, які цього хочуть. Та чи вистачить у фракції політичної волі, щоб не просто озвучити, а й наполягти на своєму варіанті?..   Росія  свої варіанти не просто наполегливо, а нахабно, просуває на всіх фронтах. Так,  “Газпром” на чергових тристоронніх газових переговорах цього тижня назвав Києву 2 умови, необхідні для продовження транзиту російського газу до Європи через українську ГТС після 2019 р. Хочуть відновлення прямих закупівель Україною російського газу та щоб “Нафтогаз” відмовився від своїх судових перемог у Стокгольському арбітражі. Щоправда в “Нафтогазі” заявили, – контракт на транзит російського газу  мають укласти “з нуля”, але це не означає,   відмови “Нафтогазу” від міжнародних судових рішень.     Тут є сумніви, бо, наприклад, рішення ще одного міжнародного суду – про повернення Україні захоплених біля Керченської протоки українських кораблів, Росія досі не виконала. Хоче, щоб українська сторона визнала, що порушила російський кордон. Такою була відповідь кремлівських чиновників на надіслану Росії міністерством  закордонних справ України ноту з вимогою повернути українські кораблі. За словами міністра Вадима Пристайка, Росія може гальмувати процес повернення кораблів, щоб приховати наслідки їхнього обстрілу.     І про справжню перемогу. Саме перемогою – верховенства права та прав людини – назвав  Вадим Пристайко рішення Міжнародного суду ООН від 8 листопада щодо визнання своєї юрисдикції у справі України проти Росії. Заперечення Росії, яка вимагала закрити справу, відхилено. Відтак суд у Гаазі може перейти до розгляду справи по суті. Серед звинувачень проти Москви – надання зброї незаконним збройним формуванням, збиття малазійського «Боїнга», обстріли Маріуполя і Краматорська, а також незаконні обшуки в окупованому Криму, ув’язнення та вбивство тих, хто не згодний з  політикою Росії. Здобувала перемогу українська делешація на чолі із заступницею голови МЗС Оленою Зеркаль. Вона ж і висловила здивування, щоправдв лише у ФБ: з боку найвищої української влади на рішення – жодної реакції.  Натомість маємо нове відео від президента на тему  “не вс…емося”. Записав, (чи записали його) як розказує українцям за кермом Тесли про наміри  побудувати по стоні шкіл та садочів, спорудити 4 тисячі кілометрів доріг тощо. Похвалився досягненнями у вивчення укранської (невже, щоб російськомовному українцю вивчити державну треба чекати поки він стане президентом?..) Зеленський розповів про здобутки, пообіцяв звільнення тим, хто не справляється, запевнив, що правоохоронна система доведе до кінця резонансні кримінальні провадження.  Щодо матеріального благополуччя, вважає, – його теж варто сподіватися. Одна з підстав: долар нині ажніяк не по 80 грн., як пророкували опоненти.     При цьому реальність  –  підготовлений до другого читання в Раді проєкт Державного бюджету-2020 – твердить, що й дива не сталося. Зростання сомінімумів, на яких грунтується прорахунок зарплат, та соцвиплат не встигає надолужувати інфляцію. Мінімальна заробітна плата у 2020-му році збільшиться  приблизно на 500 гривень (до 4723-ох). Мінімальна пенсія – з  1 564-х грн до  1672-х.  Затверджувати державний кошторис на наступний рік можуть вже без поки народної депутатки від “Європейської солідарності” Ірини Луценко. Вона  складає повноваження і вже подала відповідну заяву. Про причини  написала на своїй сторінці у ФБ, пославшись на проблеми зі здоров’ям. Тепер рішення Ірини Луценко має погодити парламент. Голосування поки не було, а от хвиля хайпу в соцмережах з цього приводу здійнялася така, що подружжю Луценків довелося спростовувати звинувачення у намірі якнайшвидше покинути Україну “з награбованим”.   Ще одного сораиника  екс-президента Порошенка Ярослава Дубневича, якого раніше парламент дозволив арештувати, цього тижня випустили зі слідчого ізолятора під заставу. За нього внесли 100 млн. грн. Нагадаю, за версією слідства, нардеп причетний до махінацій під час держзакупівель для Укрзалізниці: в парламенті попереднього скликання був головою транспортного комітету. І нібито, внаслідок його оборудок, підконтрольні Дубневичу компанії-посередниці отримали 93 млн. грн. Сам нардеп назвав справу політично вмотивованою.  Політичним замовленням та наступом на свободу слова вважають на каналі “Прямий” обшуки, проведені й помешканні власника каналу Володимира Макеєнка. ДБР проводило обшуки  в рамках розслідування кримінальної справи щодо купівлі-продажу телеканалу. На “Прямому” протистояти наступу вирішили в ексцентричний спосіб – влаштували  маски-шоу: під час телетрансляції у студію увірвались люди в масках з макетами зброї. За “невдалий жарт” “Прямому” довелося перепрошувати.   А міністру культури, молоді та спорту Володимиру Бородянському довелося виправдовувати ініціативу президента.  Зеленський доручив Кабміну до кінця 2019 р. розробити та внести на розгляд ВРУ законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, “положення щодо вимог та стандартів новин”. Формулювання спричинило резонанс, після якого Бородянський запевнив, що уряд не збирається регулювати стандарти новин, а слова в указі президента про “вимоги і стандарти новин” є термінологічним непорозумінням. Принаймні, так вважає Бородянський)   Конструктивне. Кабмін створив національну комісію зі стандартів державної мови, яка перевірятиме рівень володіння державною мовою, зокрема чиновниками та тими, хто прагне набуття українського громадянства.  Формування відповідного органу вимагає закон про мову. Цей же закон, нагадаю, зобов’язує володіти державною мовою та говорити нею на роботі президента, міністрів, депутатів, суддів, службовців, педагогів та медиків. А також продавців, працівників кафе чи ресторанів. Якщо ж клієнт попросить їх обслуговувати його іншою мовою, працівник має право погодитись, але не зобов’язаний. На сферу приватного спілкування та релігійні обряди норми закону не поширюються. Згідно із законом новостворена Комісія має розробити стандарти, за якими оцінюватимуть знання мови, а також методи перевірки цих знань. Чи стане створення Комісії формальністю чи вона таки запрацює? З цим в складніше, бо мертвонароджених комісій в Україні, хоч греблю гати.

Коментарі Facebook