Огляд подій тижня: видавлювання з РНБО бойового генерала, обшуки у волонтерки, призначення випадкової людини мовним омбудсменом, велосипед від президента Естонії

Попереджаю: огляд суб’єктивний. Я пишу для тих, хто мені вірить. Хто знає мене і розуміє: я маю принципи і брехати не буду. Решту мої тексти тільки роздратують.

Тиждень, що минає, за сумною післявиборчою традицією, був сповнений антиукраїнською гидотою та черговими перемогами русского міра в Україні.

У пятницю, скажімо, з’явилося повідомлення про звільнення з кількох посад заступника секретаря РНБО бойового генерала Кривоноса.

Президент України Володимир Зеленський звільнив заступника секретаря РНБО Сергія Кривоноса з посади голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю та з робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави.

Джерело: Указ президента №869/2019

На подію відреагував Юрій Журавель чудовою карикатурою: “ Генерала ЗСУ Сергія Кривоноса буде усунуто з посади заступника секретаря РНБО. Цілком логічно, він не професіонал у капітуляції. Я пам’ятаю, як перед нашим концертом на річницю звільнення Краматорська він вийшов на сцену сказати пару слів. Йому довелося зробити велику паузу, бо впритул до сцени підійшли місцеві заплакані жінки, які без упину голосно дякували йому, кланялись і навіть ставали на коліна. “

Важливо правильно читати. Заступником секретаря РНБО Кривонос залишається, але з двох міжвідомчих груп його прибрали. І, не виключено, що буде звільнений і з посади заступника секретаря РНБО, але це поки що не факт а тільки припущення.

Чи є сенс так чинити? Які резони у Президента для призначення у РНБО російськомовного паяца Сивохо і звільнення генерала, котрого поважають і військові, і цивільні? Єдине припущення – Президент планує поїздку у Ростов в один бік. Велика кількість автомобілів нацгвардії на Банковій, як у 2013 році – зайве тому підтвердження.

 

Цього ж тижня обшукали квартиру Марусі Звіробій. Це людина, теж шанована у середовищі військових.  

Чому були обшуки? Бо свого часу після хамської розмови зеленого президента у Золотому пані Звіробій разом з подружкою – нардепом Фединою щось там сказали в інтернеті такого, що було сприйнято, як погроза. Спільнота адекватних людей, обєднана соцмережами, обурена. І знову карикатура Юрія Журавля, яка за пару годин була поширена у соцмережах тисячі разів

Зеленський наступає на ті ж граблі, на які наступив Янукович.  Приблизно у той самий час року, що і Янукович. Тобто, маємо ще одну ознаку того, що поїздка у гості до Януковича з усім добром і домочадцями – не за горами. Особливо це відчувається, коли розумієш, що цей текст пишеться у роковини побиття студентів на майдані.

Читати далі – натисніть тут

Ще одна ознака – очікувана зустріч у Нормандському форматі, яку україноцентрична частина України уже охрестила нормандською капітуляцією.  Все більше розмов про те, що ситуацію на Донбасі Росія хоче повязати з переговорами про транзит газу. Більше того, пропонує відмовитися від позовних вимог до Газпрому на три мільярди в обмін на знижку на газ. Це у той час, коли Україна уже диверсифікувала джерела постачання газу і може обійтися без Росії. Риторика міністрів  українського уряду та зелених політиків свідчить, що вони готові до таких антиукраїнських компромісів. Дуже нагадує 2013 рік, коли Янукович не підписав у Вільнюсі угоду про асоціацію.

Oleksandr Sushko

28 листопада о 22:16 · 

Перехід від тристороннього (Україна-ЄС-РФ) до двостороннього (Україна-РФ) формату переговорів щодо газу є кроком до істотної поразки української сторони. По-перше, якщо предметом переговорів є транзит (як кажуть), то виключення з переговорного процесу кінцевого споживача (ЄС) взагалі не піддається поясненню і є непрямою ознакою обману.
По-друге, виключення сильної сторони (ЄС) створює помітний силовий перекіс в бік РФ, який українській стороні буде нічим компенсувати.
Будь-які переговори в такому форматі ведуть до відмови української сторони від основних власних переговорних переваг (таких, як виграші в міжнародних арбітражах, підтримка з боку ЄС) і заводять у пастку.
Нічого не коштує у підсумку так дорого, як «дешевий» російський газ. Доведено Україною.

Сусідня Білорусь, схоже під тиском Росії, здалася. Росія і Білорусь активно працюють над створенням союзної держави. Поглиблена інтеграція має завершитися 7 грудня до 20-ї річниці підписання договору. Об’єднання передбачає, зокрема, спільні ринки нафти, газу та електроенергії та уніфіковане податкове законодавство. Спірною залишається поки ціна на постачання російського газу в Білорусь на наступний рік. І ще одна у цьому тексті карикатура від Юрія Журавля, яка допомагає зрозуміти, що відбувається з сусідньою країною.

Трахають не лише Лукашенка, а всіх білорусів без винятку

Приблизно таку ж процедуру, як зображена вище, російська влада планує і стосовно України. На жаль, від України у переговорах братиме участь Володимир Зеленський – російськорієнтований, малоосвічений невіглас на посаді Президента України…

Уже навіть закордонні лідери, зустрічаючись з Зеленським нагадують йому, що він президент незалежної держави і мусить працювати на її користь, а не бути на повідку у диктатора з країни-агресора.

Президентка Естонії, скоріш за все, саме це хотіла сказати, даруючи Зеленському велосипед.

На цю подію дуже класно відреагував Юрко Космина

ДУМА ПРО ВЕЛОСИПЕД

“…А дядькові Кирилові — крила…” (Іван Драч)

люди людям дарунків дарують багато,
затято й завзято,
на свято, а то й не на свято,
в офісі, в барі, вдома, в тюрмі чи в лазні,
куплене за державні й за власні
дарують людям, дарують люди
завжди, усі та всюди.
навіть коли візит Президента –
і то вручають презента!

комусь — країну на поталу,
комусь — квитки на концерт “Кварталу”,
комусь — обшук НАБУ,
комусь — анал без табу,
комусь — бувають же збоченці, бля! —
гальюн, скручений з нашого корабля,
комусь — гомеопатичні драже,
комусь — посаду в ОПЗЖ,
комусь — дешевого пива пару торпед…
а тобі, Вово, —
велосипед!

овва!
і хрін же поясниш, що тобі уже сорок два,
і фіг доведеш, що ти, взагалі-то, не лох…
всім пох!

бо комусь дарують раба (а може, і двох),
комусь — особливий статус з пенсією від сівох,
комусь — мандат від “Слуги”,
комусь — пендель з ноги,
комусь — і мандат від “Слуги”, і пендель з ноги,
гиги!
комусь — гуркіт гармат,
комусь — Нормандський формат,
а Андрію Портнову — тупий рот собачий
(і шоб хто з них кого, ніхто з журналістів не бачив!),
комусь — бюлетень, тєлік, диван і газету з програмою…
і тільки тобі, Вово — грьобаний вєлік!
і тільки ти, Вово — тепер під рамою!..

та тільки у тебе, Вово, сонце тепер на спицях,
і місяць, Вово, на спицях, якщо і при ньому не спицця,
і вітер тобі — по спинці,
і щастя тобі — на пиці,
і хочеться просто повітря напицця й забути нарешті про зайві деталі,
про маси відсталі
й тенденції сталі,
бо є тільки ти і твій коник зі сталі,
і все, що ти мусиш, — крутити педалі,
крутити педалі,
крутити педалі…

і бажано — ЯКНАЙДАЛІ!

Цього тижня соціологи повідомили, що рейтинг президента- бубочки пішов різко вниз. Нині його підтримують все одно більше ніж старих політиків типу бабці Юлі чи Порошенка, але все ж якісь підозри, що Буратін розвели, у електорату Зеленського зявилися. Офіс президента відреагував кумедним, примітивним, але мабуть ефективним роликом під гаслом: “Президент знижує тарифи”

Дуже чітко цю агітку описав Mykhailo Tkach.

Нормальний ролик спілкування президента з командою стосовно зниження тарифів, насправді.

– Спочатку показують стос паперів під назвою щось там «зниження тарифів» щоб глядач зрозумів, що справа настільки для влади важлива, що влада пішла на те щоб витратити багато паперу, і така результативна, що результати будь що вирішили закарбувати на папері для нащадків і музейних експозицій.

– Далі прем‘єр-міністр звертається до президента на «ти», щоб глядач зрозумів, що насправді нарада тривала не годину, а була настільки довгою, що всі вже встигли стати друзями, почали спілкуватись родинами і домовились водити дітей в одну школу верхової їзди.

– Потім слово беруть люди у светрах щоб продемонструвати, що для термінової наради вони були буквально вирвані президентом хто з дачі, а хто і з фестивалю бардів у лісі під Обуховом.

– За столом нікого нема у чоботягах-забродах або з ножем за поском як демонстрація того, що команда президента – збирачі, а не мисливці.

– За столом по праву руку від президента присутній Андрій Богдан, щоб всі нарешті зрозуміли для вирішення якого питання пан Богдан уникнув люстрації.

– Пана Єрмака на зустрічі немає, що означає що англійська мова не буде потрібна для вирішення питання.

– Під час всього спілкування президент на противагу іншим має втомлений і навіть хворобливий вигляд. Це демонстрація того, що він все робить щоб тарифи зменшились, але, схоже на те, що може мати місце помилка у виборі кабміну, а не у виборі президента.

– Ролик демонструється саме в суботу, щоб стало зрозуміло, що для такого питання як тарифи президент і його команда готові витрачати час навіть у вихідний.

– Сльози на очах президента можуть демонструватися щоб показати, що працювати у суботу безрезультатно – прикро.

– Прем‘єр Гончарук пропонує проголосувати питання у парламенті. Просто томущо можуть. А законопроект має бути президентський, щоб продемонструвати що у президента є ще рейтинг який можна втрачати.

– Дискусія зводиться до того що знизити тарифи зараз неможливо. Але в тому ж складі присутні зберуться ще раз. Раптом така можливість з‘являється лише на нараді.

– Олігархи не згадувались щоб нарада не закінчілась підвищенням тарифів.

– Ролик спочатку чорно-білий, а згодом стає кольоровим щоб глядач попри відсутність результату наради відчув покращення вже в процесі перегляду ролика.

Наступного разу можна почати з відео без звуку або зі звуку без відео.

Наступна сумна новина – нова влада намагається знівелювати значення закону про мову, ухваленого напередодні перемоги Зеленського. На посаду мовного омбудсмана призначена людина, якій до мови діла немає.

Максим Кобєлєв

Кабмін, всупереч закону, щойно призначив на посаду Уповноваженого із захисту державної мови людину, яка ніколи (судячи з відкритих джерел та її власної фейсбук-сторінки) не мала досвіду діяльности у сфері захисту державної мови чи правозахисної діяльности.

Яка не брала участи в написанні, просуванні чи обговоренні закону Про державну мову, мовної статті закону Про освіту, законів про квоти тощо. Яка ніколи не була помічена бодай в якихось акціях на підтримку державної мови. Яка ніколи публічно не висловлювалася на захист державної мови. Яка в дні ухвалення закону чи набуття ним чинности не написала з цього приводу жодного слова на своїй сторінці. Словом, людину, якій досі усі ці питання були просто байдужі.

Хтось вірить, що вона буде старанно виконувати покладені на неї обов’язки і захищати державну мову та наше на неї право?

Ось така людина тепер буде стежити за дотриманням мовного закону, який захищає українську мову, як державну.

Ну і ще з тієї ж теми. Наприкінці тижня, колишня працівниця медіа а нині депутатка від зеленого «русского міра» (не пригадаю її прізвище, та й неважливе воно. Скоро усі ці люди і їхні вислови забудуться як страшний сон) заявила, що було б непогано свободу слова  в Україні трошки приглушити бо так можна добалакатись до чого завгодно. Пані депутатці не подобається критика президента. У поєднанні з бажанням міністра культури захищати українців від фейків, маємо суперкартину середньовічних уявлень нової влади про медіа, про інформацію, про свободу висловлювань і демократичному суспільстві, яка служить тому, щоб влада не відривалася від тих, хто її найняв.  Міністр хоче захищати країну від фейків, тим часом держава сама ж плодить фейки і носиться з ними Європою. Усі чули про такого собі журналіста Романа Сущенка? Коли ви про нього почули? Правильно, коли він поїхав з якоїсь радості у Росію і був там затриманий. Це ж очевидна річ: якщо ти українець – ти ризикуєш бути затриманим у Росії. Який сенс був туди їхати? Мабуть, якийсь був. Розгадка цієї історії ще попереду Згадайте Надію Савченко, щоб уявити, як вона розвиватиметься, ця історія. Так от, “журналіста” Романа Сущенка тепер показують у Європі, як українського журналіста, страждальця за свободу, жертву Москви. Загадкою залишається, про що ж таке писав Сущенко? Я знайшов лише одну його статтю про відпочинок у Ялті, написану давно-давно під псевдонімом. Уявіть собі, що буде, якщо західні журналісти, яким показують Сущенка як журналіста, теж пошукають доробок свого колеги і не знайдуть… А буде те, що і має бути… Дискредитація України. Точно така ж історія з Олегом Сенцовим. Його теж, як ряженого ведмедя возять Європою і називають українським режисером. Чи є хоча б один фільм українського режисера знятий мовою країни Україна? Немає такого фільму. Чи буде український режисер розповідати щось за кордоном мовою окупанта? Навряд. Стежимо за цією кремлівською консервою і чекаємо, поки засмердить так, що буде чути і тим наївним, які донині вважають російськомовних громадянами України. Це люди з випадково виданими українськими паспортами. Але громадянами вони стануть, перейшовши на мову своєї країни.

Наостанок, хороша новина: на екрани України вийшов фільм польської режисерки “Ціна правди”, у якому дуже делікатно, водночас дуже точно показана найбільша трагедія українського народу – Голодомор. А ще пояснено, чому таке могло статися і чому ніхто на це не звернув уваги? Це сталося через те, що журналісту не повірили, а лицеміру з журналістськими посвідченнями, пулітцерівськими преміями – повірили.

Нинішня ситуація в Україні і навколо України нагадує 33 рік. Тоді теж завдяки брехні і кремлівським консервам США визнали СРСР і це дало можливість продовжувати Голодомор в Україні, без проблем продаючи при цьому зерно за кордон. Це у свою чергу дало можливість Радянському союзу озброїти Німеччину і спільно з фашистами розпочати другу світову війну. Нині українські кремлівські консерви роблять все можливе для того, щоб з Росії зняли санкції. Це розвяже їй руки і, зрештою. настане капець-капець, про який потім усі шкодуватимуть. Потім буде Нюрнберзький чи то пак Московський судовий процес. Усі країни засудять фашистську Росію і знову все по новій, до наступного закомплексованого карлика на посаді у тоталітарній країні… Чи є сила, яка здатна розірвати цю спіраль?

Якщо якась подія залишилася неописаною – доповніть огляд у коментарях. Огляд субєктивний. Я пишу для тих, хто мені вірить. Хто знає мене і розуміє – я маю принципи і брехати не буду. Решту мої тексти тільки роздратують.

Коментарі Facebook