Подача документів на pobyt czasowy у Кракові. Інформація станом на 11 11 2020

Хроніка успішно завершених справ

Координатор на вході у Малопольський відділ справ іноземців – на грані нервового зриву. Верещав на мене за віддану комусь візитку

Моїми клієнтами у Малопольському стало подружжя, котре спочатку разом зі мною отримало карти у Мазовєцькому. Пройшло три роки і вони вирішили не міняти коней на переправі і знову звернулися до мене. 

Справа почалася десь у цей час рік тому зі звернення. Далі я написав на мейла  відділу справ іноземців Малопольського воєводства  info.opt@malopolska.uw.gov.pl   з проханням зарезервувати візит з метою подати документи. Ось таке написав: «Uprzejmie proszę o wyznaczenie terminy złożenia wniosku na pobyt czasowy dla obywatela Ukrainy (imie nazwisko, data urodzenia numer paszportu) oraz jego żony obywatelki Ukrainy (imie nazwisko, data urodzenia numer paszportu)“

За два тижні прийшла відповідь. Запросили  на початок січня. Тим часом поговорив з роботодавцями обох отримав NIP фірм у яких вони працювали і зголосив до urząd pracy через praca.gov.pl для обох  oświadczenia o powierzeniu wykonywania pracy. Обидвоє працюють у Новому Таргу. І фірми роботодавців там же зареєстровані, тому все робилося через місцевий уженд праці.  За два тижні для чоловіка дозвіл на роботу був готовий. З жінкою був клопіт, бо її роботодавиця виявилася маніпуляторкою і всіляко намагалася уникнути легального працевлаштування іноземки. Просто у тих краях чимало неляканих перевірками роботодавців і їм здається, що можна пропетляти. Однак, при подачі на побит часовий з працею  легальна робота – це нагальна необхідність і тут пропетляти не можна. Зрештою, отримали ми те освядченє, але довелося зголошувати ще й інформацію старости, бо на цю роботу вона треба була, у той час, як чоловік працював у будівельній сфері і там не знадобилася. Теж трохи часу пройшло поки ми все те зробили. І тільки ми завершили все  – прийшов час подавати документи. Поїхав я у Краків на вулицю Przy Rondzie 3. Я їхав з Варшави клієнти – з Нового Таргу. Ну, з Нового Таргу трохи ближче і простіше. З Варшави у той бік непросто. Особливо останній кавалок шляху у кілометрів 40. На нього йде година а буває і більше.

Подача відбувається у більш-менш нормальних умовах. Одна інспекторка трапилась нормальна інша – хвора на голову.

Почала зі мною заїдатися. Я уже не памятаю з якого приводу. Обіцяв на неї написати скаргу, але забув і так і не написав.  Подалися, отримали печатки. Далі – все просто. Досилали ZUS RCA з роботи і за три місяці чоловік отримав позитивне рішення. Цікаво, що у малопольському не вимагали ні освядченя, бо вони можуть самі подивитися у реєстр, ні зус зуа, бо вони мають доступ до реєстру зусу. У Мазовєцькому як якогось документу у паперовому варіанті у справі немає – гарантована відмова. Не спитають, не попросять. Скористаються помилкою і відмовлять. У Малопольському самі подивляться. І як чогось не вистачатиме  – зателефонують пелномоцніку, запитають, попросять принести. У чоловіковій справі, здається, нічого не просили. Просто прийшло позитивне рішення. Коли приходить позитивне рішення, іноземець у будь-якому воєводстві крім мазовєцького, мусить відправити підтвердження оплати 50 злотих за карту ( мейлом вистачить) і скан мельдунку. З децизією людину замельдують  на час,  на який видано дозвіл на перебування, а також на час, на який підписана умова винаймання житла. Тобто, якщо дозвіл на перебування видано до 2023 року, а умова винаймання до кінця 2020, то замельдують тільки до кінця 2020.  Це треба пам’ятати. Це потрібно, якщо ви хочете, щоб на карті була адреса вашого проживання. Якщо ви плануєте міняти  – не мельдуйтесь. Карта буде без адреси. Хоча, скажу як людина, у якої адреса вказана – це дуже зручно, коли адреса вказана на карті. Якщо є така можливість – краще щоб адреса на карті була. Це вирішує чимало питань у банках чи скрізь де треба пред’явити карту. Наприклад, при оплаті штрафу на дорозі буде швидше і простіше. Вам можуть тоді видати мандат кредитовий. А не змусять бігти до банкомату за готівкою.

Отже, чоловік отримав карту за 4 місяці від дня подачі і за місяців шість від моменту звернення до мене. З жінкою все було набагато складніше. Щойно ми подалися – робота у того роботодавця закінчилася. Або ж вона хотіла оформити її на якісь пару годин, щоб не платити податків, або реально для неї не було роботи, але довелося шукати іншого роботодавця. Я уже попрощався з вньоском і приготувався до подачі нового, або до апеляції. Аж раптом роботу дівчина знайшла. Знову закипіла робота. Отримати від роботодавця NIP, зголосити освядченє, отримати інформацію старости, зуси, донести все це до матеріалів справи, впросити інспектора на ухвалювати рішення до моменту донесення всіх цих документів включно з новим додатком номер один. Встигли, донесли. Але дівчина знову змінила роботу. Причому як? Власник фізіотерапевтичного кабінету у якого вона сиділа на рецепції настільки був вражений морокою, пов’язаною з працевлаштуванням іноземки, що з цього приводу подякував їй за співпрацю. Хоча нібито був задоволений її роботою. Тобто, виходило, що наша спроба легалізувати її працю, спричинила втрату цієї праці, яка іноземці подобалась.  Я почував себе винним і клієнтка вважала мене винним. Було непросто. Знову тривожне очікування поки дівчина знайде нову роботу. Зрештою, знаходить. Чергова розмова з черговим роботодавцем, чергова недовіра до іноземця який щось пояснює правдзівему поляку про документи відповідно до польського законодавства… Зрештою, вони самі спромоглися зробити дозвіл на роботу у вигляді освядченя з уженду праці, я зголосив оферту праці щоб отримати інформацію старости. Через портал praca.gov.pl теж. Але роботодавець категорично відмовився підписувати додаток номер один на довший термін ніж три місяці. Усі мої пояснення про те, що такий додаток не допоможе його працівниці, що підписання додатку на три роки нічим йому не загрожує і якщо він з іноземкою попрощається, то одного листа вистачить щоб зрезигнувати з того додатку, що обовязки настануть тільки коли вона отримає карту – нічого не допомогло. Не переконав. Але дівчина переконала своєю працею. За два місяці їй усе погодились підписати, бо зрозуміли, що без неї вони пропадуть у тому готелі. Зрештою все підписане було донесене до матеріалів справи. Інспектор Флорентина Павловська перед донесенням документів строгим кадебістським голосом по телефону запросила на огляд матеріалів справи на 2 жовтня. Ми приїхали. Зясувалося, що у матеріалах справи немає додатку номер один, який ми місяць тому відправили. Чому немає? Незрозуміло. Ми поїхали до роботодавця фізично в офіс. Нам дали підтвердження висилання і отримання  листа відділом справ іноземців. Я вислав це підтвердження пані Флорентині. Оскільки, при огляді справи мені не сподобався тон її розмови (у мене 400 справ, мені немає коли виходити до вас повторно) я написав на імя Воєводи Малопольського листа з пропозицією допомогти пані Флорентині і дати їй або відпустку, або вигнати її нахер бо вона не справляється з обовязками і при спілкуванні справляла враження людини, яка уже ухвалила рішення вліпити нам відмову. Тому її треба принаймні проконтролювати, щоб вона такої дурниці випадково не зробила. Ну, не знаю, що зрештою спрацювало, але десь два тижні тому я отримав позитивну децизію і у справі  цієї дівчини. Чекаємо на отримання карти побиту. Загалом, Малопольський відділ справ іноземців у порівнянні з Мазовєцьким, доволі лояльний. Єдине, що координатор на вході трохи нервовий. Прямо верещав на мене, коли я дав комусь візитку, пояснивши людині що робити і де шукати відповіді на питання, які він не знайшов в уженді.  При цьому, охоронці тут виявились адекватніші ніж, наприклад, у Бидгощі чи Вроцлаві. Коли мені треба було у туалет, то мене пустили всередину саме з цією метою. У Бидгощі чи Вроцлаві таке неможливо. Там працюють на вході охоронцями бабери, які раніше працювали у тюрягах.

Отже нині у мене у Кракові залишилася незавершена справа одного депортованого студента. Але то буде довга історія. Як завершу – напишу.

Коментарі Facebook