Архів категорії: радіо

Cценічна мова. Конспект двогодинного заняття.

СценмоваСьогодні проведу заняття зі сценічної мови, як колись, коли вчив ведучих на проектах, які мені доручали, працював з дітьми у драмгуртку та вів факультатив з риторики. Продовжувати читання

“РБЦ” публікує матеріали, які не можуть піти на медіа олігархів

РБЦ банер 2 варіантЗапрошую до співпраці колег, яким не вдається реалізувати цікаві їм теми у межах їхніх медіа через корпоративні інтереси власників або інші причини, несумісні з журналістикою. Дуже прошу поширити цю інформацію. Продовжувати читання

Дещо про об’єктивність, неупередженість і трактування журналістських стандартів для маніпуляцій

ОБСЄ

Попри те, що я – актор за фахом,  уже 18 років я працюю журналістом чи PR менеджером. Був і з одного і з іншого боку. Був у медіа, які працювали як PR агенція,  залишаючи вивіску “медіа”. Був у прес-службі держструктури, яка працювала як PR агенство конкретної людини під вивіскою прес-служби.  Робив іміджевий проект для абсолютної вурдалачки з Луганська, яка раптом вирішила стати укр політиком і вчила українську мову. Запускав проекти, зокрема і один міжнародний, теж вурдалацький (але завдяки мені він був менш вурдалацьким) В усіх цих конторах слова “журналістські стандарти”, “неупередженість”, “об’єктивність”  мені говорили тільки тоді, коли хотіли, щоб я перестав займатися тією чи іншою темою або подав її у варіанті, який не дратуватиме власника.  Причому, усі ці слова мені говорили випускники інституту журналістики!!!   Я, як міг, намагався цьому протистояти, а коли не вдавалося – звільнявся. Тричі звільнявся з “Радіо-Ера” саме з цієї причини.  Зрештою, мене це дістало остаточно. так з’явився мій власний проект, де я даю слово усім, хто має що сказати і кому отакі “журналістські стандарти” совкових цензорів не дають можливості сказати це у рамках свого медіа.  Проект тільки починається.  Запрошую до співпраці. А коли ваші редакційні цензори вчергове ляпнуть вам про  “журналістські стандарти” і “неупередженість” у ситуації, коли ви злодія називаєте злодієм, маючи на те всі підстави – роздрукуйте їм цей скетч. Він найкраще відображає “журналістські стандарти” у виконанні українських редакторів, продюсерів і власників медіа (одним словом ЦЕНЗОРІВ)

Автор  Михайло Юдовський.  

Переклад  Олександра Івахнюка

Площа, посеред якої здоровенний бугай гвалтує молоду дівчину. Навколо – глядачі, поліцаї та судові експерти. Продовжувати читання

Я починаю платити гонорари за тексти, звуки, відео

Буду вдячний за перепост, якщо серед ваших знайомих є журналісти, або студенти журналістських і PR факультетів чи просто творчі люди. Продовжувати читання

“Вихуємо молоде покоління у дусі марксизму-ленінізму, або фатальна помилка радіодиктора”

парк позняки яЧому шепеляві і безголосі так хочуть працювати на радіо? Ви не знаєте часом? Бо я так і не з’ясував, а змушений був впродовж 17 років роботи час від часу мати з цим справу. Я сприймаю це як якусь помсту усім слухачам радіо невідомо за що. Ну чому, як ти десь по дорозі до повноліття загубив звук С, або у тебе незмикання зв’язок тобі обов’язково треба знайти знайомого чи родича – директора або власника радіостанції і влаштуватися там працювати?  Водночас, навіть професіонали з бездоганним голосом і дикцією інколи помиляються в ефірі. Але ефект від того може бути несподіваний. Саме про це  – наступна розповідь

Продовжувати читання

Розмова про Донбас з письменником з Макіївки

Ця розмова написана майже рік тому, але вона не застаріла. Цікава розмова з цікавою людиною у центрі Варшави. Звичайно, книга, про яку розповідає Олексій Чупа уже написана, однак, розмова з такою людиною багато що пояснює про Донбас.