Архів позначки: мова

Що читають поляки?

Продовжувати читання

Аргументи для дискусії з сепаратистами яким в Україні #поруськикакосьльоше

13935156_962112087231370_365041158644673978_nЦей текст, що постійно доповнюється, створений для економії часу. Щоразу, коли хтось з ваших знайомих, котрі хочуть насправді розібратися у проблемі, починає говорити про те, що в Україні можна користуватися російською замість української, що нічого страшного немає у тому, що на ваше питання українською вам відповідатимуть російською, коли хтось розказує, що насильно нікого не змусиш любити українську мову  – давайте людині лінк на цей текст. Одразу хочу відповісти на аргумент: “Ми с дєтства гаварім на етам язикє і прівиклі”  В дитинстві усі діти пісяють у памперси, але виростають і розуміють, що так як в дитинстві вже пісяти не можна і треба шукати туалет. Вибір мови окупанта у дорослому віці це схоже на таке пісяння у памперс у дорослому віці, тобто відсутність усвідомлення усієї гидоти такої ситуації, або ж це свідомий вибір мови окупантів і організаторів голодомору. Я знаю дві причини, щоб громадяни України різних національностей користувалися у спілкуванні між собою мовою окупантів: ненависть до країни яка видала паспорт або розумова відсталість. Якщо Ви знаєте ще якусь причину чи мотивацію – напишіть у коментарях.  куме

На відео нижче – литовець Марюс Януконіс . Він приїхав з Литви. Він добре знає російську і знає, що українці теж майже всі знають російську, а дехто навіть вважає, що знання російської звільняє його від потреби користуватися українською, тому що #какаяразніца ? Але Марюс вивчив українську і користується нею для спілкування з українцями різнних національностей в Україні. Бо він поважає країну перебування.  Бо Марюс – культурна, освічена, інтелігентна людина. Будь як Марюс

А нижче фрагмент дискусії з Вахтангом. Вахтанг – шанована в Україні особистість. Його навіть вважають журналістом. Навіть українським. Але коли з Вахтангом заговорити про використання української мови в Україні  – він вам процитує щось з темника русского міра типу “російськомовні патріти воюють на Донбасі”, мовляв, російська мова у спілкуванні українців різних національностей між собою – це нормально. Мовляв, без української можна і обійтися. Не будьте, як Вахтанг

Дебіл

Коли Вам хтось вчергове скаже про те, що#нєважнанакакомязикєразгаварівать покажіть людині ці два скріни.

Для людини настільки #нєважнанакакомязикєразгаварівать що вона відмовилася від  безкоштовної допомоги з роботою у Польщі тільки щоб не говорити українською з таким же українцем як сама. Чоловік, почувши про необхідність говорити українською з українцем перейшов на ти, розсердився, заблокував мене. От Вам і #какаяразніца. Зрештою, говорити з українцем російською, особливо зараз – це все одно, що його обматюкати. Матюки – це, власне і є головна складова російської мови сучасних росіян. І давайте не будемо згадувати велику російську культуру у поєднанні з Росією Путіна. Культура завжди у Росії жила окремо від народу цієї країни

 

Ніхто ж не просить любити.  Просто якщо ти держслужбовець – присяга тебе зобов’язує на моє українське питання відповісти мені саме українською, а не іноземною. Це моє особисте спостереження і відкриття. Знаєте, що об’єднує людей, які, маючи український паспорт, уперто і наполегливо користуються російською мовою у спілкуванні з українцями, або ж доводять, що це нормально? Ніхто з таких людей ніколи не читав “Тореадорів з Васюківки” Всеволода Нестайка. Вони навіть не знають про існування цієї прекрасної книги. А ще я помітив, що коли росіянин з українським паспортом розсердиться він може відкритися і зізнатися у своїй українофобії, яку старанно приховує. Нещодавно, спілкуючись з хорошою людиною, професіоналом на цю тему почув від нього таке: “С какой статі русскій город Кієв должен гаваріть на укрАінскам? Панаєхалі сєлянє в мой горад і рассказивают как здєсь уліци називать!!!”  От, якраз пояснити “с какой статі” я цим текстом і хочу. Може відкрию комусь таємницю, але країна у нас називається Україна і мова місцевого населення – українська. Той, кому ця теза не здається аксіомою  мусить дочитати цей текст до кінця, якщо хоче зрозуміти, що це аксіома. Якщо ти, наприклад, журналіст, які у тебе причини писати для місцевих мовою іншої країни, коли вони усі розуміють українську?

РосіяниЯкщо ти, наприклад, соціолог і в українській столиці презентуєш українським журналістам результати опитування українців  – які у тебе причини робити це мовою іншої країни? Навіщо?   Саме таке сталося днями у Інтерфаксі.  Чи можна довіряти такому дослідженню? Чи можна довіряти соціологам, які не володіють мовою країни, у якій вони проводили дослідження?  Запитання залишилося без відповіді.  Крім того, культурна людина просто не може не знати мову країни, паспорт якої має. Уже цього відео буде достатньо, щоб зрозуміти важливість мови місцевого населення. Білоруси уже її не мають.

Розумному буде досить. А з дурнем або ж тролем русского міра не варто вступати у дискусію.

Завдання у тролів – переконати українців у тому, що їх не існує. А хіба можна з цим погодитись? Нас у цьому переконували тривалий час: різні московити  від Батия до Путіна. Але нічого не вийшло. І не вийде. Якщо ми будемо себе поважати.  Текст для тих, хто поважає себе, свою мову, свою країну. Решту він дратуватиме.  Продовжувати читання