Геббельс “русского міра” та його музей у центрі Києва. Як до цього ставитись?

Війна, гостру фазу якої нині переживає Україна, насправді, ніколи не припинялася зі східними сусідами. Вона тривала завжди і регулярно переходила у збройні атаки. Але збройним атакам завжди передували атаки змістів. Російська мова, Булгаков, Пушкін чи Достоєвський – це атака змістів. Що прекрасніші ці письменники чи поети, то більшу небезпеку вони становлять для України. Вистріляти, заморити голодом, повістити, розстріляти, довести до самогубства Хвильового, Стуса, Курбаса, Івасюка та десятки, сотні тисяч інших продуцентів українського змісту і замість них впровадити Пушкіна, Булгакова, Достоєвського – це стандарти будь-якої колоніальної війни. Знищити зміст поневолюваного народу і заступити його змістом поневолювача. Поза сумнівом, російські змісти є важливими, цікавими, вартими уваги. ДЛЯ РОСІЯН. Для українців – це змісти вбивць, гвалтівників, нещадних поневолювачів, окупантів. Подумайте: усі оці мисливці за унітазами і вбивці цивільних у Бучі та околицях виховувались на Пушкіні, Булгакові, Достоєвському. Саме «вєлікая русская культура» сформувала цих садистів, збоченців, українофобів. Саме вона їх надихнула на боротьбу з українцями.  Читаючи «Білу гвардію» Булгакова, я сам співчував сім’ї росіян на Андріївському узвозі та обурювався діям української армії Симона Петлюри, що увійшла у Київ.  Булгаков талановито ненавидів Україну і українців.  Він написав чудовий антиукраїнський твір, який змотивував усіх цих головорізів на те, щоб не вважати українців людьми, щоб помститися за Турбіних.  Усі твори Булгакова чудові. Але вони ворожі. Уявіть собі, у центрі Києва у старому місті, встановлено пам’ятник російській ракеті «Калібр», бо вона дуже класно зроблена, дуже точна, є передовим винаходом і чудовим зразком інженерної думки. Правда ж, це важко собі уявити, щоб навіть Віталій Володимирович Кличко, котрому під час спортивної кар’єри відбило мізки (я жив на Позняках – знаю що кажу),  додумався поставити такий пам’ятник? Булгаков та музей його імені  – це ось такий пам’ятник ракеті «Калібр». Ракета може вбити… ну сотню людей. А Булгаков є відповідальний за кожне вбивство громадянина України відколи написав свою “Білу гвардію”. Це він своїми творами, навіть після того як здох, надихає росіян на ненависть до України. А українці мало того, що мають музей цього українофоба то ще й своїми податками  платять за існування осередку ненависті до України. Це особливо вражає.  Поки музей Булгакова у Києві працює, росіяни можуть вважати Україну переможеною. А також сміливо можуть у своїх пропагандистських матеріалах розповідати про цей музей, як про те, що Україна – це частина Росії, просто тимчасово зайнята якимись там ворогами Росії. Бо територія  – це одне. А мізки, захоплені ворожим змістом – це зовсім інше.  Я не заперечую цінність Булгакова. Сам прочитав все, що зміг знайти у 1989-90 роках. Але для мене нестерпним є усвідомлювати, що у центрі Києва продовжує діяти музей, де про цього українофоба розповідають як про письменника, а не як про Геббельса  “русского міра”. І людина на державній посаді, яка цього не розуміє – ворог. Якщо нині ворог не очевидний, то рано чи пізно і ця російська консерва на чолі міністерстві культури завоняється.  Геббельс, між іншим теж був талановитим, навіть геніальним німцем, інтелектуалом. навчався в університетах Фрайбурґа, Бонна, Вюрцбурґа, Кельна, Мюнхена й Гайдельберґа, де вивчав філософію, германістику, історію й літературу. 1921 року в Гайдельберзькому університеті Геббельс захистив дисертацію на тему: «Вільгельм фон Шютц як драматург. До питання про історію драми романтичної школи», — здобувши 21 квітня 1922 науковий ступінь доктора філософії Гайдельберзького університету.У столиці повною мірою розкрилися ораторські здібности Геббельса.  Його виступи збирали десятки тисяч людей у парку Люстґартен… Чи є памятник або музей Геббельса у Берліні? А у Києві пам’ятник Булгакову є. Музей теж. Бо німці зробили висновки. Українці, попри ракети і бомби русского міра, ще в процесі усвідомлення. Я особисто знаю переконаних русофілів, котрі після того, як у їх будинок потрапила російська ракета, перейшли зрештою на українську без дискусій. Мої слова про те, що Росія – ворог а російська мова  – носій ворожого змісту, їх не переконували. Російська ракета їх переконала.

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації

Карта побиту від поліцеальної школи

РАДІО БЕЗ ЦЕНЗУРИ

Щодня о 21 годині за Варшавою слухайте про можливість отримання карти побиту через поліцеальну школу. 

Клацайте сюди

Мої особисті обрані
Послуги