Архів категорії: Графоманія

У Варшаві читали вірші про кохання. І ще читатимуть

вірші 2Вірші – як труси. У всіх вони є, але, по-перше, не всі наважаться їх показати, а по-друге, тільки у справжніх поетів цей показ виходить красиво, естетично. Послухайте. Щирість підкупає. Мурашки по шкірі! Продовжувати читання

Вандали з Мишоловки. Реальна історія з недалекого минулого

вандалиДень почався з неприємностей – кляті «Жигулі» знову не завелися і Василеві довелося колупатися у нутрощах  старої розвалюхи, щоб вона таки поїхала. Можна було б звичайно цього не робити, адже до райвідділу де він ось уже третій рік тягнув лямку опера,  він без поспіху дійшов би за 15 хвилин, Та чомусь Василеві це здавалося несолідним. Продовжувати читання

Мрії збуваються… Монолог міліціонера уночі перед розгоном майдану.

Мрії збуваютьсяСьогодні…. Нарешті сьогодні  я це зроблю. Я їм обом покажу Європу… Покажу, це точно. Я знаю, де вони там товчуться. Стану справа, щоб бути якраз навпроти них. Її не чіпатиму. А йому роздавлю його окуляри у неї на очах.  Інтелігент довбаний… Продовжувати читання

Новий шеф. Історія вигадана.


співбесідаБудь які збіги з реальними подіями чи людьми  – це лише збіги. Образи збірні, події вигадані, місця хіба що реальні.  У разі, як комусь здасться, що це про нього  – треба йти до психіатра

Оленка лярвою не була, попри те, що саме так її коліжанки поміж собою називали.  Вона просто любила спілкуватися.  Продовжувати читання

Про пьонтек

СвітанокСьогодні четвер, а я розкажу про пьонтек. Так так, не про п’ятницю українську, а саме про польський пьонтек. Колись давно у 2002 році, коли я керував службою новин на чернівецькому радіо «Сіті» І при цьому бігав як ошпарений по подіях впродовж дня та включався в ефір, до нас на Буковину приїхала польська делегація з якогось прикордонного воєводства. Продовжувати читання

Українські відпочинкові традиції, або куди мусять піти ті, хто ностальгує за совком?

бялкаКілька історій, які об’єднує їх постсовкова природа. Дуже хочеться,  щоб ми якомога швидше позбулися того радянського шлейфу і таки цивілізувалися. Продовжувати читання

Я починаю платити гонорари за тексти, звуки, відео

Буду вдячний за перепост, якщо серед ваших знайомих є журналісти, або студенти журналістських і PR факультетів чи просто творчі люди. Продовжувати читання

“Вихуємо молоде покоління у дусі марксизму-ленінізму, або фатальна помилка радіодиктора”

парк позняки яЧому шепеляві і безголосі так хочуть працювати на радіо? Ви не знаєте часом? Бо я так і не з’ясував, а змушений був впродовж 17 років роботи час від часу мати з цим справу. Я сприймаю це як якусь помсту усім слухачам радіо невідомо за що. Ну чому, як ти десь по дорозі до повноліття загубив звук С, або у тебе незмикання зв’язок тобі обов’язково треба знайти знайомого чи родича – директора або власника радіостанції і влаштуватися там працювати?  Водночас, навіть професіонали з бездоганним голосом і дикцією інколи помиляються в ефірі. Але ефект від того може бути несподіваний. Саме про це  – наступна розповідь

Продовжувати читання

Іспанська теща. Реальна історія

барселонаПетро любив поспати. Це інколи створювало йому проблеми, але нічого з собою зробити не міг. Та й не збирався, в принципі, нічого робити, тому що солодкий, повноцінний сон Продовжувати читання