Архів категорії: Освітянська українофобія

Практичні поради з деокупації простору навколо себе, а отже і України

Вдячний клієнт оцінив моє прохання перейти на нашу рідну з ним мову

Напис на стіні біля нашого офісу. Вдячний клієнт оцінив моє прохання перейти на нашу рідну з ним мову.

Нині я живу і працюю у Польщі.  Чому? Та тому що в Україні мені немає місця.  Я за фахом актор, за покликанням журналіст. Обидві ці професії повязані з мовою. А мову своєї країни я фактично в своїй країні використовувати не можу. Або ж її використовують тільки як декорацію. Наприклад, весь ньюзрум говорить іноземною,  зокрема і ведучий новин і тільки в ефірі намагається щось сказати українською. Або театр, на який виділяються бюджетні гроші, показує вистави мовою окупантів. Або кіно за укр гроші на укр  кіностудії укр акторами знімається російською… Це, на мою думку, херня собача і окупація. Продовжувати читання

Черкаська вчителька-українофобка може поновитись через суд через байдужість та профнепридатність освітянського начальства!

Від редактора сайту: Історія, яку описав автор цього тексту  – системна проблема української освіти. В освіті працює маса профнепридатних людей, які пішли туди тільки тому, що їх більше нікуди не брали. Як наслідок – маємо у освіті профнепридатних українофобів, які калічать дітей і збирають гроші “на штори”  Ми вже повідомляли про схожу історію у київській школі № 78, з Дніпровської школи, з школи у Чорноморську, з тульчинської школи, Міносвіти на всі ці розповіді відповідав, що це окремі випадки. Ось черговий “окремий випадок” у Черкасах. Психічно хвора людина працює з дітьми і навіть отримує підтримку батьків з “русского міра”  Продовжувати читання

Практичний посібник зі спілкування з українофобами.

матрьошкаСьогодні я замовляв візитки на фірмі, де уже робив це кілька разів. Мабуть там змінилися працівники і взяли когось, хто не зовсім розуміє, навіщо йому видали український паспорт та не читав закону про захист прав споживачів. Продовжувати читання

Україна” проти “Украины”

Історія з Даною Яровою та “И так поймут” практично розкрила ту проблему, про яку у нас намагаються не говорити одні і майже не знають інші.
 
 
Але ця проблема є ключовою для розуміння ситуації. І про неї треба нарешті заговорити.
 
Проблема ця заключається в тому, що в Україні є дві великі спільноти з різним поглядом на майбутнє. Точніше, є і третя – але цю, ватників-русофілів, всі уже прекрасно знають. Мова про ті спільноти, які і на Майдані, і на війні – по одну сторону барикад.

Продовжувати читання

киянин кієвлянін останній варіантМинулого тижня я створив табличку, у якій навів свої субєктивні уявлення про те, чим відрізняється киянин від кієвляніна.Ця табличка отримала найбільшу реакцію з усіх моїх текстів, звуків та відео, які були для мене набагато важливішими. Одна частина людей просто лайкала і перепощувала цю таблицю як важливу і цікаву інформацію. Інша – жорстоко коментувала, критикувала автора, звинувачувала його у всіх гріхах, називала нацистом, людиною, яка “разжигаєт” щось там, і так далі. Цікаво, що 99 відсотків коментарів були іноземною мовою. І це не була англійська, польська чи німецька. ні. Продовжувати читання

“У нас немає національних меншин. Іноземці приїздять і стають чехами, отримуючи чеське громадянство”

ЧехиАвтор: Лариса Ніцой

У Чехії в школах, ні в державних, ні в приватних, мову меншин не вчать. Ні два уроки, ні одна година, ні в якому вигляді, ви розумієте? Чи вчать у Чехії взагалі мови меншин? Вчать. Якщо хочеш, щоб твоя дитина не забувала мову дідів, можеш організувати приватний гурток і назвати його гордо «Мовна школа». Продовжувати читання

Українофобів у київській музичній школі переконали відмовитись від цінностей русского міра

 

Федченко

Автор Наталка Федечко

Наше питання взяв на контроль департамент культури Києва. З другої чверті викладання буде українською!!!
Продовжувати читання

Кордон – це не колючий дріт, рів чи контрольно-слідова смуга. Це – мова!

Ніцой кордонАвтор: Лариса Ніцой

Їдемо з Чехії на екскурсію в Німеччину. Ну, про європейські кордони між країнами ви вже знаєте. Не кордон, а сміхота. Ні тобі колючого дроту, ні прикордонників з вівчарками, які рвуться з повідка, ні «відкрийте багажник, покажіть, що везете».
Їдемо. Населений пункт. Вулиця. Будинок під номером 159 – це Чехія, а будинок під номером 160 – Це Німеччина. Усе, що до будинку 159 – виключно чеською мовою. Усе, що під номером 160 і далі – виключно німецькою. Продовжувати читання

Освітянська українофобія починається з міністерства?

Гриневич 3Автор: Лариса Ніцой

Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Продовжувати читання

Новий закон про освіту легалізує українофобію?

ПавліченкоАвтор:  Лариса Ніцой

Новий закон про освіту – і знову радість для язиких. Наша влада про них подбала, а нас, українців, знову кинула. Не вірите? Читаємо. Законопроект, Продовжувати читання