Автор: Міла Грушник

Минув ще один український політичний тиждень. Якісні зміни? Структурні реформи? Ніт! Основні новини знову у площині політичного шоу. За тиждень щонайменше пара: пресмарафон президента Зеленського і камінгаут про нечитання книжок міністра Мілованова.

Отже, рекорд. 14-ть годин спілкувався президент Володимир Зеленський із журналістами на фудкорті у Києві. Ця зустріч із журналістами – перша після обрання Зеленського. Відповів на близько пів тисячі питань трьох сотень журналістів. Встановив світовий рекорд, провівши найтривалішу в світі пресконференції президента країни. Рояль в кущах – представник книги Рекордів Гінесса – все зафіксував і вручив відповідний сертифікат  Зеленському, не виходячи з фудмаркету. Стартував о 10-тій  ранку. Завершив після опівночі.  Медіа працювали групами, сформованими за списком акредитації. Акредитували багатьох, але не всіх. Зокрема, про відмову заявили журналісти Данило Мокрик та Соня Кошкіна. Після пресмарафону Зеленський перекинувся кількома фразами з людьми, які чатували на першому поверсі фудкорту (зустріч з журналістами відбувалася на другому, але простір між поверхами спільний). Версія про те, що ОПУ спробував налагодити комунікацію з журналістами, влаштувавши велику пресконференцію, не справдилася. Вже після кількох годин марафону стало очевидним, що журналісти – масовка. Через численні теле- та радіоканали, які транслювали марафон, Зеленський знову спілкувався з електоратом, за визначенням глави ОПУ Андрія Богдана, « напряму». А питання журналістів, що періодично повторювалися, слугували лише тематичним спрямуванням словесного потоку головного героя дійства. Наче й нічого конкретного, але постійно було про що поговорити.

     Головна тема війна на Донбасі. Демонстративно-наполегливе бажання влади її закінчити. Резонансна формула Штайнмаєра. Розведення військ. Вибори в ОРДЛО. Зеленський запевнив в існуванні щодо виборів на Донбасі плану “Б”, якщо Росія наполягатиме на проведенні виборів до відновлення Україною контролю над держкордоном. За словами Зеленського, якщо українська влада не зможе забезпечити контроль на Донбасі, Україна відмовиться від формули Штайнмайєра. Він також сказав, що ця формула може бути імплементована тільки у законі про особливий статус Донбасу. Закону, як відомо, наразі немає.  Писати закон, обіцяв президент ще раніше, будуть всі українці. Прямо бачу цю картину, – всі сидять і пишуть. Поміж них і ті, хто формулював свої уподобання на виборах  визначенням «а шо, нормальні пацани».

     Не здійснено поки й розведення військ. За домовленістю сторін процес може страртувати за умови дотримання режиму тиші впродовж семи днів. Відведення сил було заплановане у кілької населених пунктах: Золотому, Петрівському та Станиці Луганській. У Станиці розведення пройшло, бо там був дотриманий режим тиші. А от призначене на 7 жовтня розведення   біля Петрівського на Донеччині та Золотого-4 на Луганщині не відбулося через триваючі обстріли з боку російських окупантів. Начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак повідомив, що в разі розведення військ на Донбасі, українські військові відійдуть на позиції, які займали три роки тому. А екс-президент Петро Порошенко застеріг, що з відходом Об’єднаних сил на позиції трирічної  давнини, українські війська втрачають три десятки населених пунктів. Зеленський же твердить, що всі, хто проти розведення, або провокатори, або чогось не розуміють. Протестні акції нечисленних жителів міст, де планується розведення військ, зокрема, в Золотому, на думку Зеленського, спричинені саме цим. Ветеранів та представників”Нацкорпусу”, які упродовж тижня чергували в Золотому, Зеленський пообіцяв силою звідти не виганяти, звинувативши їх при цьому у свідомому налаштуванні місцевих мешканців проти розведення та їх залякуванні. За словами Зеленського, на незаконні дії «Нацкорпусу» «буде аналогічна відповідь».  Отже, цікаве попереду.  

     Співзвучні думки президент висловив і щодо акцій протесту проти згоди України на мирне врегулювання на Донбасі за формулою Штайнмаєра. До слова, деякі аналітики наполягають, що весь президентський пресмарафон мав чи не єдину мету – загасити протестні акції під гаслом «Ні капітуляції», що прокотилися країною.  А тепер незгодні ще й вимагають відставки голови ОПУ Андрія Богдана через його допис у ФБ, де він опублікував листування, нібито, організаторів   мітингів у Києві, де йшлося про оплату по сто гривень за годину кожному учаснику акції. Щодо звільнення Богдана, то Зеленський запевнив, що зробить це, як тільки побачить свідчення того, що його товариш порушив закон.  Відтак, навряд чи Богдану доводиться перейматися своїм звільненням.

    А от у долі формули Штайнмаєра дали привід засумніватися рейтинги, що є для нинішньої владної команди головним орієнтиром.  Як з’ясувала соціологічна служба Центру Разумкова, 56% українців проти надання і закріплення в Конституції “особливого статусу” окремих територій Луганської та Донецької областей. Також, опитування показало, що 59% проти відмови від євроінтеграції та виходу України з Угоди про асоціацію з ЄС, а 56% не хоче, щоб російська мова стала другою державною мовою. Можливо, статистику вдасться підкоригувати агітбригадам, які влада розіслала по країні, щоб роз’яснювати населенню, що, мовляв, нема чого проти капітуляції протестувати, бо нічого такого не планується. Старт роботи цього пропаганддисанту підтвердив президент. Тож незабаром такі собі концерти філій «95-го кварталу» у всіх регіонах!

    На що зрештою погодилася Україна, навряд чи буде зрозуміло до саміту у нормандському форматі. Дату зустрічі лідерів України, Франції, Німеччини та Росії Зеленський обіцяв повідомити наступного тижня. Досі ж підсумковий документ нормандського саміту остаточно не погоджено. Консенсусу сторони досягли лише в частині формули Штайнмаєра, – повідомив Міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Цікаво, чи таки вдасться українській владі одночасно догодити і міжнародним партнерам і власному народу?

       Бо щодалі, то складніше «слугам народу» догодити своєму виборцю. Очевидно, наступним завданням агітбригад буде роз’яснення про позитиви  відкриття ринку землі сільгосппризначення. Нині понад 70% українців виступають проти зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. У парламенті є вже  11 законопроектів про обіг землі. Один з них — головний, інші альтернативні. Головний передбачає, що іноземні агрокомпанії зможуть купувати українську землю через п”ять років після відкриття ринку.  Також у проєкті закону є винятки та обмеження. Приміром, одна людина в межах області зможе купити не більше 8%, у межах об”єднаної територіальної громади – не більше 5%. Економісти знизують плечима, – ні в законі, ніде інде нема чіткої концепції уряду, як саме, за якими правилами працюватиме земельний ринок. Та нічого, по ходу щось можна придумати. Знову ж таки всі українці можуть потім ті правила «разом написати».

      Насторожують економічні перспективи країни і з огляду на останні сентенціїміністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова.  До слова, донедавна доволі затребуваного викладача міжнародної економічної школи у США. У суботу він згадав, що міністр має проводити прийом громадян і запропонував писати йому питання у фб. Цілком очікувано. Адже цілий тиждень у тому ж фб бурхливо обговорювали виступ Милованова на якомусь із його тренінгів, де він стверджував, що не переносить зустрічей, надаючи перевагу переписці. Це цілком можна зрозуміти, але тоді не зовсім ясно, для чого йти в міністри. Тим більше до уряду країни, яка його «ніколи не цікавила». Ця сентенція з того ж тренінгу.  Там же він сказав, що нічого не розуміє в економіці. Ок, припустимо, що це образно. Але Мілованову, очевидно, кортіло таки до останньої краплі вилити  душу перед аудиторією і він «запиляв» допис у фб про те, що книжок не читає і іншим не радить.

    На цьому фоні зовсім не дивує, що президент  скаржився журналістам на кадровий голод. Щоправда, йшлося про  проблему із кандидатами на посади голів ОДА. Та бажаючих «обійняти посади» навряд чи доведеться довго шукати. Не виключено, що новим кадровим рішенням може стати  Валерій Хорошковський – колишній голова СБУ й екс-віце-прем’єр-міністр часів Януковича. Він після перемоги Зеленського, – примітили журналісти “Схем”, – регулярно навідувався в Україну, буваючи в ОПУ. Хорошковський підтвердив, що мав зустрічі із Зеленським, але, що про їхню мету, –  сказав, – буде відомо пізніше. Тим часом журналісти нарахували, що з 2016-го року  літак  Хорошковського регулярно відвідував РФ,  сумарно 16 разів приземлившись  у Москві за останні  три роки. Тому «без коментарів».  Хм… і чого десять років тому Тимошенко, будучи прем’єром його не вподобала, назвавши напомадженою істотою. Зовні Хорошковський з 2009-го ні на грам не змінився.

     Як не згадати до слова ще одіозного юриста-політика часів Януковича Андрія Портнова. Він вже повернувся в Україну і виявляє неабияку активність. Зеленський, щоправда, від нього відхрестився. Сказав, що це не член його команди і спілкування між ними немає. Портнов останнім часом захопився продукуванням позовів проти екс-президента Порошенка. Їх кількість в ДБР перевалила за десяток. А цього тижня, на допит в ГПУ покликали соратницю Портнова Олену Лукаш, чим не тільки зіпсували його оптимістичний настрій, а й нарвалися на шантаж проти одного з заступників генпрокурора. Виявилося, для Порнова ідеологічний ворог екс-генпрокурор Луценко був прийнятнішим за нинішнього…

     Номінація «суд тижня» за ще одним одіозним політиком екс-нардепом Сергієм Пашинським. Неочікувано отримала продовження справа трирічної давнини. Суд обрав  Пашинському запобіжний захід 2 місяці під вартою. Його підозрюють у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень В’ячеславу Хімікусу. За версією слідства,  вночі 31-го грудня 2016-го року на Київщині стався інцидент, під час якого Пашинський  застосував вогнепальну зброю і поранив у ногу  Хімікуса.  Пашинський у суді сказав, що захищався. Хімікус розповів, що у новорічну ніч 2016-го допомагав водієві вибратися зі снігового замету. Під’їхала незнайомка, з якою виникла сварка. Жінка поїхала, а через деякий час з’явився Пашинський. Адвокатка  Хімікуса   сказала, що раніше об’єктивному розслідуванню справи заважала висока посада і зв’язки Пашинського.Про те ж  сказав і голова ДБР Роман Труба, звинувативши Генпрокуратуру на чолі з колишнім її керівником Луценком.  Принаймні, всі учасники інциденту трирічної давнини добре засвоїли урок, як НЕ варто зустрічати Новий рік.

    Загалом, очевидно, арешт Пашинського мав задовольнити запит виборців Зеленського на обіцяні посадки.  Та суспільство виявилося примхливим – почалася дискусія: якщо саджають, то чого ж не за топ-корупцію… Президент  на це питання відповів журналістам, порадивши запитати на вулиці, чи варто було саджати Пашинського. Запитати на вулиці, хороший пашинський чи поганий? Така от аргументація. Дивна, певно, поки стосується лише Пашинського, який справді багатьом не подобається. Може стати й страшною, якщо застосовуватиметься як правило.

     А поки статистика твердить: майже половину українців нічого не насторожує, 48%задоволені владою, вважаючи її кращою, ніж попередня.  27% вважає, що вона суттєво не відрізняється від попередньої, а 8% упевнені, що попередники таки були кращими. Питання до соціологів, чому формулювання саме таке, для чого, щоб визначити рівень вдоволення владою, порівнювати її з попередньою? Можливо, якраз тому, що відсоток ПРОСТО задоволених може виявитися набагато меншим?..

     Тим часом. За даними Кабміну, від початку поточного року з України виїхало півтора мільйона українців. Про це повідомив  міністр Дмитро Дубілет. Звичайно ж сказав,  що завдання уряду – змінити негативний соціально-демографічний тренд, зробити так, щоб з України виїжджали менше. Та не він перший це говорить і, певно, не останній. Є в українських урядовців така традиція – обіцяти зменшити потік емігрантів, а то й повернути їх у процвітаючу Україну, коментуючи катастрофічні міграційні показники. 

   І насамкінець про гуманітарну політику. Завдяки екс-керівнику Інституту національної пам»яті українці мають прекрасне свято День Захисника ще й вихідний. Ті, хто у захисників не вірять, можуть 14 жовтня святкувати релігійне свято Покрову. А ті, хто взагалі ні в що не вірить,  мають вільний день відпочити, докопати буряки, помандрувати, словом, кому чого заманеться… Але ні! Цього мало! Частина українців вперто перетворює цей день на шкарпеткове 23 лютого. Тому В»ятрович продовжує боротьбу з вітряками: у фб веде роз»яснювальну роботу, оголосив антикшкарпеткизацію Дня Захисника.  

Прочитати альтернативний огляд тижня можна тут