Автор: Міла Грушник
Перший і поки єдиний міжнародний успіх українського президента та численні «зашквари» його партійних соратників. Російський наступ: вбивство на Донбасі і «прощупування» настроїв у тилу.
Вперше після інавгурації Володимира Зеленського з офіційним візитом до України навідався Держсекретар Сполучених Штатів Майк Помпео. На зустрічі з українським президентом Помпео говорив про можливу майбутню зустріч Зеленського з президентом Трампом. Зеленський сказав, що готовий вилетіти «хоч завтра», якщо буде певен, що зустріч увінчається підписанням взаємовигідних угод. До слова, глава української держави за перший місяць нового року відвідав 12 держав. При цьому в Офісі президента не надто «поширюються» про його поїздку в Оман. МЗС досі не дав відповідь на запит партії «ЄС» з проханням надати пояснення щодо організації та фінансування цієї поїздки. Жодних коментарів і від НАЗК, куди нардеп Олексій Гончаренко звернувся щодо корупційного правопорушення Зеленським через незадекларований відпочинок в Омані. Не надто вдалою була й поїздка Володимира Зеленського в Давос – під час його виступу на Всесвітньому економічному форму зал був майже порожнім. Чимало критики прозвучало й під час візиту Зеленського в Єрусалим, де він, начебто, вдався до безрезультатної спроби зустрітися з російським президентом Путіним. А от візит до Польщі став у позитивному сенсі резонансним. Російські владоможці і навіть владоНЕможці, як от Михайло Горбачов, досі ображаються, що Зеленський підтримав обвинувачення Польщею Радянського союзу у розв’язанні Другої світової війни.
«Відзначилася» і українські нардепи в ПАРЄ. Зимова сесія асамблеї відбулася знову за участі української делегації – після паузи, коли Україна відмовлялась від участі через повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи. В одній із підсумкових резолюцій ПАРЄ закликала Росію припинити окупацію українських Донбасу та Криму. Тим не менше, нардепка від ОПЗЖ, членкиня української делегації Юлія Льовочкіна на одному з засідань, де розглядалися санкції асамблеї проти Росії, Росію підтримала.
Відтак, вбивства українців росіянами не припиняються. В суботу старший бойовий медик одного із підрозділів Об’єднаних сил, сержант Клавдія Ситник загинула на передовій поблизу Новотошківського на Луганщині. Доставляючи медикаменти на позиції, жінка потрапила під обстріл російських окупантів. Клавдії Ситник було 33 роки. У неї залишилася 12-річна донька.
14 вбитих на українських воїнів Донбасі за перший місяць 2020-го. Це не заважає український владі й далі розповідати про швидкий мир на Донбасі. Помічник президента Андрій Єрмак навіть анонсує (за його словами, сподівається), що наприкінці жовтня Україна зможе провести місцеві вибори на всій території, включаючи ОРДЛО.
Що ж стосується внутрішньополітичної та економічної ситуації в Україні, то Єрмак визнав, що влада припускається помилок і, твердить, – готова прислухатися до критики.
Навряд чи буде визнано помилкою призначення головою Держкіно Марини Кудерчук. Наразі переможниця конкурсу на цю посаду проходить спецперевірку. Перевіряти є що – свого часу заступниця голови Запорізької ОДА сала відомою тим, що не дала ходу кінопоказам двох фільмів українського виробництва у підвідомчих їй кінотеатрах. При цьому влада не бачить проблем щодо самого конкурсу. А він був проведений повторно після того, як переможницею попередньогоконкурсу визначили очільницю Одеського міжнародного кінофестивалю. Однак, Юлія Сінькевич не пройшла співбесіду в Національному агентстві України з питань держслужби. Попередній очільник Держкіно Пилип Іллєнко, ча час роботи якого українське кіновиробництво побило всі рекорди, пішов з посади добровільно.
Мистецька галузь не залишилася без нагляду – ці функції перебрала на себе активна громадськість. Так, у Дніпрі після масових протестів організатори скасували міжнародний фестиваль кіно «Кіноасамблея». 200 мітингувальників домоглися скасування заходу через російські прапори на плакатах фестивалю та фільми з проросійським змістом. До слова, це, так би мовити, мистецьке дійство проходило за підтримки Московського патріархату.
А в Києві після численних звернень громадян поліція затримала трьох осіб за розклеювання проросійських білбордів. Білборди з рекламою, на яких стверджувалося, що «Росія – стратегічний партнер України», демонтували. З»ясувалося, що оператори зовнішньої реклами не давали згоду на розміщення подібних сюжетів, їх розмістили піратським способом і правоохоронні органи з’ясовують хто і з якою метою виготовив та розклеїв цю рекламу. Бізнесмен Юрій Катющенко, фото якого були на плакатах, – твердить, – його підставили.
А от колишній радник Януковича Андрій Портнов підставив український суд. В Печерському райсуді Портнов довів, що проживав останні 5 років на території України. Це відтепер дає йому право брати участь в управлінні державними справами, зокрема, балотуватися в парламент. А от свій твіт у соцмережі, де пише про повернення в Україну після п’ятирічної відсутності в країні, Портнов вирішив не видаляти.
Збагатилася одіозними політиками і молода українська партія «Cлуга нороду». Її нардеп Євгеній Брагар офіційно подав до поліції заяву на волонтерку Анастасію Конфедерат, у якої виник конфлікт з водіями автобусу через російський серіал. На думку позивача, висловлювання Конфедерат щодо російської мови є дискримінацією за мовною ознакою. Перед цим Брагар надіслав депутатський запит до фірми-перевізника з вимогою “припинити будь-які утиски” водія рейсу, на якому стався конфлікт, і не звільняти його. Конфлікт на рейсі “Львів-Запоріжжя” стався 27 січня, коли дві волонтерки Ярина Чорногуз та Анастасія Конфедерат поверталися з похорону хлопця Ярини – бійця 10-ї гірсько-штурмової бригади, який загинув на Донбасі від кулі снайпера. Волонтерки попросили водія вимкнути російський серіал, який демонструвався у салоні автобуса. Після того, як він за згоди інших пасажирів відмовився це зробити, вони залишили автобус.
Такий фінт із заявою на волонтерок за лічені дні зробив нардепа Брагара зіркою численних українських каналів проросійського спрямування. І вже в суботу в ефірі одного з ток-шоу Брагар запропонував пенсіонерці продати собаку елітної породи, аби сплатити борги за компослуги. В результаті фб-стрічка переповнена мемами. А Нафтогаз з цього приводу нагадує, що родини, які витрачають на комунальні послуги більше, ніж 15-20% свого сімейного доходу, мають право на державну субсидію. “Продавати собак, котів, хом‘яків, черепах та інших друзів не треба”, – кажуть в Нафтогазі.
Тож не дивно, що наразі понад 50 відсотків громадян, які у грудні минулого року взяли участь в опитуванні фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, вважають, – владі не вдалося реалізувати жодної реформи, які вона намагалась впровадити.
Якраз цього тижня стало відомо, скільки держава компенсувала трударям-політикам. Майже півмільярда гривень з держбюджету виплачено парламентським партіям, які вони витратили на виборчу кампанію. За законом, з бюджету компенсується 100 відсотків витрат кожної з партій, яка подолала 5-ти відсотковий бар’єр та пройшла до парламенту. Найбільшу компенсацію отримала партія “Слуга народу” – понад 114 мільйонів гривень, далі “Голос” – більш ніж 105 мільйонів, “Європейська солідарність” – 99 з половиною мільйона, “Батьківщина” – понад 87 мільйонів гривень, “Опозиційна платформа – За життя” – понад 60 мільйонів гривень.
На цьому фоні цікавим бачиться ще один показник. В Україні зафіксували сплеск оптимізму на фоні поступової втрати оптимістичних настроїв у світі. Сплеск цей був зафіксований 2019-го.
Тоді ще не було нового китайського коронавірусу. За даними українського МОЗу, його й зараз в Україні не виявлено. Хоча підозри виникали кілька разів. Також МОЗ твердить, що українська система охорони здоров’я готова реагувати на ймовірний несприятливий розвиток подій. Понад чотири сотні лікарень по всій країні обладнали спеціальні палати-бокси в інфекційних відділеннях. Для консультацій між лікарями щодо коронавірусу створено гарячу лінію. Авіасполучення з Китаєм Україна припинить до 24 лютого після того, як 3 лютого літак МАУ приземлиться з останнім евакуаційним рейсом.
З приємних новин – носити з собою документи в Україні тепер не обов”язково – офіційно стартує проєкт “Держава у смартфоні”. Найперше українці зможуть скористатися цифровим посвідченням водія і техпаспортом на автомобіль.
