Автор: Міла Грушник
На порозі епохальних змін
(в передчутті «великого шухеру»)
Тиждень, що минув не наблизив ані анонсованого владою мирного врегулювання, ані обіцяного завершення епохи бідності. При цьому став ще одним тижнем, впродовж яких українці все більше звикають до думки про замирення з сепаратистами та окупантами на їхніх умовах за рахунок українського держбюджету
.Економічне зростання напрочуд вдало замінюється розмовами про нього – скоро можна буде грітися біля намальованого багаття. Ну добре, не намальованого, а показаного по тб та в соцмережах у відеороликах від влади.
«Перший гуманітарний конвой для Росії». Учасники такої акції, колишні політв’язні та ветерани бойових дій на Донбасі принесли у понеділок до посольства Росії в Києві унітази, туалетний папір, шкарпетки та спідню білизну. Так висловили свої ставлення до стану повернених Україні суден «Яни Капу», «Бердянськ» та «Нікополь». А приблизно одночасно того ж дня президент Зеленський говорив по телефону з президентом Путіним. Тема теж приблизно та ж – стан повернення захоплених біля Керченської протоки кораблів. А ще підготовка до зустрічі в Парижі та транзит російського газу через територію України, а може й прямі поставки… Але цього в прес-повідомленні Офісу Президента не уточнено.
Без посередників вперше з 2014-го року поговорили представники українського Нафтогазу та російського Газпрому. Зустрілися у Відні. Від ЄС нікого не запрошували. Контракт з Росією на транзит газу завершується в кінці 2019 р. Новий не уклали, бо сторони не можуть дійти згоди щодо умов. Москва пропонує обнулити всі судові вимоги. Київ не згоден, бо в судах Нафтогаз виграв 3 млрд. дол. і подав позовів ще майже на 12 млрд. дол. В Нафтогазі твердять, що на зустрічі у Відні йшлося про можливість виплати російською стороною 3-х млрд. дол. з арбітражу в газовому еквіваленті. Іншими словами, очевидно, що влада готує відновлення прямих газових поставок з Росії в Україну. Суботня терміново-показова нарада в Зеленського, де він старанно працюючи на публіку, вимагав у чиновників знизити тарифи для населення, тому підтвердження – треба ж електорат якось підготувати.
До зустрічі у рамках Нормандського формату населення більш-менш готове. Чим завершаться перемовини 9 грудня в Парижі, ніхто з майбутніх учасників не анонсує. Тож варто чекати сюрпризів. Хоча секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов назвав головні питання, які обговорюватимуть лідери нормандської четвірки: повернення українських полонених, припинення вогню по всій лінії фронту, вирішення питання кордону та виборів на Донбасі за українським законодавством. За його словами, Україна не піде на переговори із самоназваними республіками Донбасу. А президент Зеленський не робитиме поступок, що зашкодять державі.
Не йти на поступки, які можуть зашкодити Україні, під час зустрічі в Нормандському форматі, порадив Володимиру Зеленському Президент Литви Гітанас Науседа. Зеленський натомість сказав, що від переговорів хоче чіткого розуміння, як зупинити війну на Донбасі, при цьому великих здобутків від цієї зустрічі не очікує. Цікаво, чого очікує від Зеленського Євросоюз? Президент Естонії Керсті Кальюлайд подарувала українському президенту, який побував в Естонії з офіційним візитом, іменний електровелосипед.
Не схоже, що до перемог триває внутрішньополітична підготовка в Україні. Її найпомітніші точки – ратування радника РНБО екс-КВКенівця сергія Сивохо за відновлення пенсійних виплат Україною на окупованих Росією територіях Донбасу. І звичайно ж виключення заступника секретаря Ради нацбезпеки Сергія Кривоноса зі складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю та від обов’язків голови міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави. Указу про звільнення Кривоноса з посади заступника РНБО на сайті президента немає, однак «Анничка вже олію розляла» – Кривонос у ФБ припустив, що президент підписав відповідний указ з ініціативи секретаря РНБО Олексія Данілова. «Перетворили РНБО з Ради національної безпеки та оборони на посміховисько з клоунами», – написав Кривонос.
Сам же Данилов раніше повідомив, що РНБО розглядає п’ять сценаріїв реінтеграції окупованого Донбасу. Конкретизувати їх не став, але зазначив, що завданням влади є зробити якомога більше гуманітарних коридорів для того, щоби громадяни України могли спокійно пересуватися своєю країною. Тож, якщо все вдасться, таких повідомленя, як в суботу вечором (в аеропорту «Бориспіль» виявили бойову гранату у жителя Донецька, який прямував з Києва до Хургади), може побільшати.
На цьому фоні поступово знецінюється головний актив президента Зеленського – падає його рейтинг. Від початку осені ставлення українців до Володимира Зеленського погіршилося на більш як 20 відсотків. Один із «залізних» аргументів для підтримання рейтингу президента – міцна нацвалюта. Можливо, українці почали звикати до стабільного впродовж вже кількох місяців валютного курсу. То, складається враження, – нам про цей «здобуток» нагадують. Нацбанк поширив заяву, у якій звинуватив олігарха Коломойського в організації атаки на головну фінансову установу країни. «Кілька тижнів триває сфокусована атака на Національний банк у формі замовних спекуляцій та наклепу у медіа, проплачених мітингів під стінами НБУ і навіть спроби насильницького вторгнення в Нацбанк «тітушок», – йдеться у заяві. І роз’яснюється: «тиск на Національний банк здійснює олігарх та ексвласник ПриватБанку Ігор Коломойський, який заборгував державі 5,5 млрд дол. США, виведених із ПриватБанку до націоналізації. Водночас держава – президент, уряд, Національний банк – об’єднані єдиною позицією, що кошти мають бути повернуті». Кілька днів провели біля стін НБУ протестувальники. Палили фаєри, вимагаючи звільнити очільника установи Якова Смолія та «відпустити» валютний курс. Протестувальники кажуть, що через нинішнє зміцнення курсу гривні до 24-ох замість попередніх 27-ми гривень за долар, металургійні підприємства країни перебувають на межі зупинки. Реакції Ігоря Коломойського на звинувачення немає, що «тролю» Коломойському якось не властиво…
Цими днями згадують перші події Революції Гідності: побиття студентів вночі 30 листопада, початок Євромайдану. Щоб не допустити припинення розслідування справ про вбивства на Майдані, адвокатка родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська оголосила голодування. У виступі під час акції “Не злий справу Майдану” вона сказала, що розслідування справ Майдану зможуть відновити за два місяці, за умови, якщо нардепи 3 грудня проголосують за створення управління у справах Майдану в ДБР та збільшення кількості слідчих. До голодування Закревської долучилися ще 5 волонтерів. Адвокати сімей Героїв Небесної сотні вимагали скликати позачергову сесію Ради, щоб депутати проголосували за поправку до законопроєкту щодо передачі справ Майдану. Зокрема, аби дати можливість слідчим генпрокуратури, що розслідували справи Майдану, за спрощеною процедурою та без конкурсу перейти до ДБР. У своєму Telegram-каналі директор ДБР Роман Труба написав, що ДБР поки нема що розслідувати, бо Генпрокуратура ще не передала матеріали проваджень. Наразі вони проводять інвентаризацію. А це тисячі томів.
Набагато швидше може просунутися справа проти Софії Федини. Слідчі Держбюро розслідувань просять у Генпрокурора Руслана Рябошапки підписати документи на зняття з неї депутатської недоторканності. ДБР підозрює Федину з фракції “ЄС”, а також волонтерку і ветеранку Марусю Звіробій у тому, що вони висловлювали погрози вбивством на адресу президента Зеленського, пов’язані з його державною діяльністю. Так-так, саме так звучить офіційне формулювання. Федина каже, вона та Звіробій президенту не погрожували. Справу називає надуманою. Ще 26 жовтня після візиту Зеленського до Золотого, де розводили військ Федина та Звіробій записали відео, яке виклали у соцмережі. Обурилися тим, як Зеленський спілкувався з одним із ветеранів. Звіробій через це нині теж непереливки – у понеділок її викликають як свідка в ДБР на допит у справі про погрози президенту, а в її будинку провели обшук. Слідчі ДБР із спецпризначенцями Альфи вилучили зброю, мобільний телефон, записник.
Під вартою залишив суд до 3 січня генерал-майора Дмитра Марченка, якого підозрюють у закупівлі неякісних бронежилетів для ЗСУ. За версією слідства на початку цього року Міноборони закупило 7 тис. неякісних бронежилетів вартістю 61 млн. грн. Багато хто вражає, справу політичною, а звинувачення сфабрикованим.
Цікаво розгортається й сюжет навколо ДТП за участю уповноваженого президента з прав дитини Миколи Кулеби. Уповноважений разом з двома синами потрапив в аварію у селі Чабани під Києвом. На кадрах з камери відеоспостереження видно, що автівка високопосадоця виїжджає на перехрестя на червоне світло. Потому в неї врізаються 2 мікроавтобуси. Наприкінці тижня ЗМІ поширили фото, на яких до Кулеби прийшов один з потерпілих у ДТП водій мікроавтобуса. Йому Кулеба профінансував лікування. Прийшов, каже, провідати, звинувачувати чиновника ні в чому не має наміру. Цікаво, що правоохоронці, схоже, теж такого наміру не мають.
Кіно… кіно та й годі. Теж саме і в кінематографічній сфері. Новий конкурс на посаду голови Державного агентства з питань кіно вирішив провести Кабінет міністрів. Один щойно вже завершився. Перемогла серед шести учасників генпродюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінкевич, однак все одно не пройшла. Представники кіноіндустрії вийшли на акцію протесту, бо були обурені результатом конкурсу. На акції протесту були Ахтем Сеітаблаєв та Ірма Вітовська, Наріман Алієв, Андрій Кокотюха. Розповіли, що бачили цю співбесіду, чули дивні питання. При цьому в комісії не було жодного члена кіноіндустрії. Члени комісії говорили англійською гірше, ніж кандидат. Як тут не повірити чуткам про те, що ситуацію з Сінькевич створили спеціально, щоб на наступному конкурсі главою Держкіно став режисер Сватів Олексій Кірющенко?.. Можливо, йому вдасться поправити тенденцію, за якою впродовж останніх 5 років українського кіно ставало все більше.
