Автор Міла Грушник
Політичні шлюби й розлучення.
Єврооптимісти пішли від Порошенка. Садовий прийшов до Гриценка. Зеленський «дав зуб», що прийде в ефір. Представник України не вийде на сцену Євробачення-2019. Український політичний тиждень: битва за електорат.
Сенсації, скандали, розслідування…
Зі скандалом увірвалася весна в українське політичне життя. Журналістське розслідування “Бігус. Інфо” (про закупівлі “Укроборонпром” деталей для військової техніки з кількаразовими переплатами) зачепило президента Петра Порошенка. Розслідувачі проекту твердять, – один з учасників схеми, – син першого заступника РНБО Олега Гладковського «вирішував питання» через батька. А той, ніби, має бізнес-відносини з президентом. Учасники «схеми», –твердять журналісти, – незаконно розжилися на щонайменше 250 мільйонів гривень. До того ж, запчастини до озброєння, з»ясувалося, закуповували в Росії контрабандним шляхом. Через скандал Олег Гладковський припинив свої повноваження. Одночасно подав до правоохоронних органів заяву з проханням перевірити інформацію журналістів. В “Укроборонпромі” відмахуватися від компромату не стали – заявили, що інформація, оприлюднена в матеріалі, могла бути отримана у рамках вже відкритих кримінальних проваджень 2015-16-го років. Водночас звинуватили журналістів у маніпуляціях. При цьому концерн відсторонив директорів двох своїх підприємств. Через резонансне розслідування «Укроборонпром» став об»єктом «розбору польотів» на спецзасіданні парламентського антикорупційного комітету. Там автор програми Денис Бігус сказав, що до публікації останньої частини даних, які є у розпорядженні журналістів, джерела інформації не розкриє. Генпрокурор Юрій Луценко своєю чергою запевнив, що його відомство в курсі справи і, мовляв, давно веде кримінальне провадження щодо махінацій в «Укроборонпромі». Ба навіть більше, – якраз днями ГПУ планувала висунути обвинувачення кільком підозрюваним. Петро Порошенко затребував від правоохоронців термінової перевірки інформації за матеріалами журналістського розслідування.
Парламентські “єврооптимісти” в БПП наче чекали нагоди. Мустафа Найєм і Світлана Заліщук (яку кандидат в президенти Анатолій Гриценко раніше вже анонсував як майбутню керівницю міністерства закордонних справ) подали заяви про вихід з фракції. Найєм сказав, що навіть формально не хоче бути пов’язаним з тими, хто відкрито очолює контрреволюцію. За ними про вихід із фракції БПП заявив іще один член міжфракційного об’єднання “Європтимісти” Сергій Лещенко. До слова, політичні сили мають право позбавляти мандатів нардепів, які були обрані за їхніми списками, але вийшли з фракції. Натомість можуть завести в парламент наступних претендентів у списку. Однак, про такі наміри в БПП досі не заявили.
Скандал став «святом на вулиці» конкурентки Порошенка. Юлія Тимошенко оголосила про початок процедури імпічменту Президента. Ясно, що з того нічого не вийшло, бо як добре відомо Юлії Тимошенко, закон в цій царині досі не удосканалено. Та їй не вперше: Тимошенко виступала з ініціативою імпічменту Леоніда Кучми (2002р.), Віктора Ющенка (2008р.) та Віктора Януковича (2010р.)
Тим часом Держбюро розслідувань викликало на допит нардепа “Батьківщини” Валерія Дубіля. Як повідомив Генпрокурор Юрій Луценко, Дубіль координував оплату політичних технологів, зокрема, з Російської Федерації, для Тимошенко. Політтехнологи, нібито, організовували сітку для виборів, фінансовану сотнями мільйонів гривень з-поза виборчого фонду. Заступник голови СБУ Віктор Кононенко оцінив «виборчу піраміду» «Батьківщини», що мала додати кандидатці щонайменше 680 тисяч голосів, у $82 млн. У «Батьківщині» відповіли, що ніколи не вдавалася до підкупу та фальсифікацій у передвиборчій боротьбі.
На цьому фоні очільники силових відомств вирішили дещо вгамувати взаємне протистояння, принаймні, публічно. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, глава СБУ Василь Грицак та Генпрокурор Юрій Луценко на одному з телешоу заявили про співпрацю і єдність заради чесних виборів.
А щоб вже зовсім все «по-чесному»… 26 лютого Конституційний Суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Конституційні судді на прохання майже шести десятка нардепів подумали і вирішили, що стаття не відповідає принципам верховенства права. Ця стаття, виявляється, зобов’язувала підозрюваного довести законність його статків. А це суперечить презумпції невинуватості. Відтак, в НАБУ «зависло» 500 повних перевірок декларацій та 50 вже відкритих кримінальних проваджень. Підозри за скасованою статтею раніше отримали екс-в. о. голови ДФС Мирослав Продан, міністр інфраструктури Володимир Омелян, екс-чиновник ГПУ Дмитро Сус, колишній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик. Справи про можливе незаконне збагачення відкриті проти лідера Радикальної партії Олега Ляшка, який останнім часом часто вигравав у лотерею, та проти заступника голови СБУ Павла Демчини. Оскільки кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили через вимоги МВФ та ЄС задля траншів і безвізу, ці структури оперативно відреагували «стурбованістю». Президент Петро Порошенко пообіцяв і зробив – невідкладно вніс у парламент свіженький проект закону про покарання для чиновників за незаконне збагачення. Юлія Тимошенко встигла зареєструвати свій законопроект ще раніше. Однак, у міжнародній антикорупційній організації Transparency International нагадали: закон не має зворотної дії. Отже, ухвалення нового документа не розблокує зупинених рослідувань.
Кандидатопад стартував.
Ну звісно, реєструвались же для чогось аж 44-ро кандидатів. Технологія для України не нова. Щоближче до виборів, то більше кандидатів «купкуються». Це називається у них «об”єднанням». Перший пішов – Андрій Садовий. Він знявся перегонів на користь Анатолія Гриценка. Відразу ж про готовність знятися на користь Гриценка заявив і Дмитро Гнап. Його партія – “Сила людей” – оперативно ухвалила рішення про відкликання кандидата. Тож Гриценку випало стати «єдиним кандидатом від демократичних сил». Так називають його ті, хто знімається з виборів на його користь. У штабі Гриценка вже рахують скільки відсотків може йому накапати на виборах завдяки такій солідарності. «Єдиний кандидат від демсил» навіть написав у Фейсбуку, – як це вразило штаб Порошенка, – мовляв, опустили там руки вже і скасували замовлення на рекламу перед другим туром.
Натомість у штабі кандидата Порошенка кажуть, що не бояться об’єднання Андрія Садового з Анатолієм Гриценком. Речник штабу Олег Медведєв напрогнозував, «що нечисленні вже на даний момент прихильники Садового в різних пропорціях розподіляються приблизно між шістьма кандидатами».
Show must go on
Наразі безумовним лідером рейтингів електоральних уподобань (є сподівання, що лише рейтингів, а не електорату) залишається комік Володимир Зеленський. Останні дані Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Центру “Соціальний моніторинг”: Зеленський – 21,9% , Тимошенко–17,8%, Порошенко – 12,6%. Зеленський напряму з виборцями та іншими кандидатами публічно не комунікує. Про його ляльковода олігарха Ігоря Коломойського знають вже в найвіддаленіших селах. Однак, на рейтингу це не позначається. Це додає коміку упевненості. На скайп-включенні до політичного теле-шоу на каналі Коломойського 1+1 Зеленський заявив про намір побудувати “країну мрії”, попри негатив на його адресу. А потім кандидат «дав зуб», що знову з»явиться в ефірі. Так і сказав: «зуб даю».
«Запалював» цього тижня ще один шоу-політик. Мер Харкова Геннадій Кернес обізвав дебілами та нецензурно облаяв активістів, які вимагали в мерії зниження тарифів на проїзд. Найбільше дісталося екс-депутату міськради Дмитру Мариніну. «Виведи свою групу людей звідси і досить тут взагалі нам наказувати. Хто ти є такий? Ти кнопка, б…дь!» – зазчив J зокрема, Кернес.
А от в народних депутатів руки дійшли до святого! Верховна Рада ухвалила в першому й вже почала розглядати у другому читанні закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Згідно з ним, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави . Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до відповідальності. У судах, в армії, на кордоні, під час виборів і референдумів застосовується українська. Мовою публічних заходів, мовою реклами, мовою трудових відносин, мовою освітнього процесу й науки, мовою обслуговування споживачів є державна мова. Справжнім шоу є виступи противників закону – сподіваються догодити російськомовному електорату всіма силами.
Не почують української мови на Євробаченні-2019. Національна суспільна телерадіокомпанія відмовилася від участі в міжнародному пісенному конкурсі. З переможницею національного відбору Марув угоду підписано не було. Інші двоє фіналістів, яким Суспільне пропонувало представити Україну на Євробаченні – Казка та Фрідом Джаз – відмовилися від пропозиції. Суспільне нарікало, що мовляв, не мало впливу на відбір учасників, однак, партнери з СТБ це спростували, заявивши, що кандидатура Марув була погоджена з НСТУ. Суспільний мовник чомусь вирішив, що в ситуації навколо Євробачення винні не його топ-менеджери, відповідальні за цей напрям, а розкол у суспільстві. Мовляв, «для частини суспільства концерти і зв’язки з РФ – це прийнятно, а в іншої – цей факт викликає обурення й несприйняття». Як відомо, «зашквар» з Марув стався саме через російські гастролі. До слова, це друга за останні 5 років відмова України від участі в міжнародному пісенному конкурсі. У 2015-му причиною відмови була анексія Криму та окупація Донбасу через військову агресію Росії. Подивитися прихильники Євробачення в Україні конкурс матимуть змогу, а от голосувати – ні.
