Реагуючи на повідомлення у медіа, мене засипали питаннями: що робити? Польща все відміняє! Кінець світу.  На фото  – один з варіантів таких питань, яких я отримав і усно і письмово достатньо для того, щоб написати цей текст і давати на нього лінк тим, хто ще спитає.

Отже, з чого все почалося? Якийсь польський політик (я знаю його імя і прізвище, але не називатиму, бо воно не має значення) під час передвиборчих виступів, заявив, що Польща перестане підтримувати громадян України. Це заява політика – не рішення. Навіть не проект рішення. Нема що обговорювати і коментувати. Це перше. Друге. На скріні, яким я ілюструю цей текст

ясно видно, що інформацію людина, яка у мене питала у даному випадку, почерпнула з Телеграму. Чи є сенс телеграм вважати джерелом інформації? На мою думку, немає і ніколи такого сенсу не було. Будь-що взяте з телеграму треба перевірити у  трьох інших джерелах.  Третє: інформація у даному випадку написана російською мовою. А будь-що, написане російською мовою для громадян України нині треба сприймати як ворожу пропаганду і агітацію. Тобто, ігнорувати. Ну і п’яте: давайте уявимо, що заяви польського політика – це не порожня передвиборча балаканина і на їх підставі повстане якийсь документ для ухвалення сеймом на тему громадян України. Що це може бути?  Наприклад, можуть припинити автоматично страхувати громадян України, котрі перебувають на території Польщі. Але чи це є проблемою для більшості? Звичайно ж, не є. Бо більшість тих, хто прибув у Польщу через війну, уже давно знайшли собі роботу, за них платять зус, а отже і вони і їх діти мають право на соціальну допомогу як працюючі та діти працюючих громадян України. Тобто, від такого рішення постраждають тільки ті, хто до цього часу не знайшов роботи чи не почав власний бізнес. Як правило, це соціальний баласт, котрий псує репутацію громадян України у Польщі своєю неадекватною поведінкою, російськомовністю та іншими проявами русского міра. Припинення підтримки таких індивідуумів  буде тільки на користь громадянам України у Польщі, оскільки вони поїдуть кудись в інше місце або повернуться, а отже буде легше жити. І шосте. Якщо уявити, що заяви польського політика торкнуться працездатних людей –  цих політиків заклюють самі виборці. Можливо, ті політики просто не в курсі, яким чином нині живуть і працюють платники податків у Польщі і за рахунок чого їхня продукція є конкуретноспроможною. Я можу говорити про вантажоперевезення, де більшість  – громадяни України за кермом фур. Можу сказати про гастрономію, де іноземці складають більшість, а громадяни України уже там на менеджерських посадах.  Навіть самі керівники правлячої партії, впевнений, заткнуть рота недалекоглядним політикам, котрі щось подібне верзуть, бо це може спричинити зменшення джерел наповнення бюджету з усіма наслідками (підвищення цін, зниження купівельної спроможності, збільшення рівня соціального неспокою) і так далі. Освітні заклади (школи, ліцеї і навіть університети) польські до початку припливу громадян України боролися за кожного учня і з задоволенням брали іноземців. Що буде, якщо недалекоглядні заяви політиків перекерують цих новоприбулих учнів деінде? Це скорочення бюджетів шкіл, скорочення посад вчителів і таке інше. Думка про те, що когось з українців у Польщі треба підтримувати викликана просто браком інформації у того, хто щось таке заявляє. Українці у Польщі чудово собі радять і я можу це описати на десятках прикладів своїх клієнтів.