Події у Києві на майдані Незалежності у 2013-14 роках спонукали людей до відстоювання своїх прав шляхом збирання у натовпи, пікетів, агресивних криків. Через нерозуміння механізму ухвалення рішень, люди вважають, що якщо покричати під вікнами того, хто ухвалює рішення, то рішення буде ухвалене на їхню користь і на шкоду іншим. Водночас, довіри до влади на всіх рівнях – 0. Тому інших варіантів ніж крики, агресія, роздирання сорочки з криком: “Я стояв на майдані” людям малоосвіченим не залишають. Якби ж то можна було прийти у орган влади і там отримати консультацію і аргументовану відповідь на поставлене питання! Такого немає навіть у Києві. Що вже казати про забуте богом село Мельниця-Подільська. Місцеві жителі хочуть отримати те, що їм обіцяла держава – землю в обмін на смерті чи каліцтва їхніх рідних на війні з Росією. А виявилось, що обіцянка – то лише обіцянка, яку місцеві депутати виконувати не поспішають. Чому? Це ще треба з’ясовувати. Місцеві жителі поки що образилися, обурилися і стали у пікеті з наметами і криками намагаються домогтися рішення на свою користь. Далі – текст від людини, яка перебуває на місці подій і трохи відео. Фактів у тому тексті мінімум, але принймні можна зрозуміти настрої.
Вже 5 добу триває безстрокова акція протесту учасників бойових дій, активістів, волонтерів та просто небайдужих жителів Мельнице-Подільської об”єднаної територіальної громади. У вівторок 26 липня проходила сесія селищної ради, на котру завітали місцеві бійці, щоб поцікавитись інформацією стосовно питань, що вже давно чекають вирішення. В першу чергу земельних. На сесії депутати своїм небажання чи незнанням базових аспектів культури і етики мови та поведінки образили хлопців, котрі пройшли пекло війни у Дебальцевому, Авдіївці тощо. Терпець вояків увірвався і вони звернулись з проханням їх підтримати до побратимів з району і волонтерів. Військове братство єдине, тому до хлопців дуже швидко приїхало “підкріплення”. Пересічні місцеві жителі також підтягнулись, адже у селищі є давно наболіла проблема – завуальована під грифом “реорганізації” ліквідація лікарні. Тому вже у середу 27 липня хлопці сформували свої вимоги: відставка голови Мельнице-Подільської об”єднаної територіальної громади та відставка головного лікаря. За ці кілька днів на хлопців та інших учасників акцї намагались тиснути, домовлятись тощо для того, аби вгамувати пристрасті, що розпалюються. Проте ніхто не збирається опускати рук. Окрім місцевого депутатського корпусу та голови до активістів звертався також начальник райооного відділку поліції, голова Борщівської районної державної адміністрації, перший заступник голови Борщівської РДА, голова Тернопільської обласної ради тощо. З іншого боку, з підтримкою до бійців виступила матір загиблого героя Михайла Григоришина. Проте ми всі чекаємо понеділка, адже саме 1 серпня збиратиметься позачергова сесія селищної ради для вирішення проблеми. За результатами сесії, тобто за умови виконання всіх вимог пікетувальників буде вирішений подальший хід подій. Проте допоки не будуть задоволені вимоги бійців, ніхто не покине свого місця на барикадах і блокування селищної ради продовжиться.
“РБЦ” відкрите до спілкування з іншою стороною. Пояснити чітко, чому не ухвалюються рішення з виконання обіцяного державою, яких чекають виборці?
