Смішні. І ще смішніші. Українські політики що ближче до виборів, то все більше схожі на відчайдухів, яким таки є що втрачати. Отже, «за своє» чіпляються зубами й ногами. І часом доходить до смішного. Якщо, звичайно, не брати до уваги, що таким чином вирішуються долі мільйонів. Минулотижневі основні політичні події нагадували постановки: протести, арешти, голосні заяви.
Гнів «праведний» – політ. технологічний.
“День гніву” влаштували представники парамілітарного формування «Національний корпус» 9 березня зразу в двох локаціях – у Києві та Черкасах. Спершу члени корпусу прийшли в столиці на вулицю Банкову під Адміністрацію Президента з вимогою покарати причетних до розкрадань в “Укроборонпромі”.Результат активності: картинка з сутичками на камери для російських ЗМІ та троє побитих правоохоронців. Публіка спостерігала за дійством, переважно, через смартфони. Старання Нацкорпусу оцінили не всі. Багато хто у соцмережах іронізував, мовляв, для чого протест під адміністрацією у вихідний день, коли там нікого немає. Виправилися активісти оперативно: Нацкорпусанти (чи корпусюки) чкурнули до Черкас навздогін Петру Порошенку. Під час його виступу біля палацу Дружби народів зо три десятки активістів взялися прориватися на сцену. На зауваження правоохоронців не реагували. Спровокували бійку, застосували до поліції газ, підпалили фаєри і спробували заблокувати кортеж гаранта. Коли кортеж поїхав, представники Нацкорпусу таки прорвалися на сцену, вигукуючи: “Свинарчука за грати”, “Де відрубані руки Гладківського?”. При цьому націоналісти заявили, що поліція застосувала сльозогінний газ до них. Активність була результативною – пости у ФБ про президента, який втікав від націоналістів і 15-ть потерпілих поліцейських. Результат, так би мовити на обличчі, – світлина закривавленого начальникаГУНП в Черкаській області Валерія Лютого була в топі публікацій медіа.
У БПП заявили, – за подібними акціями стоять проросійські реваншисти та олігархи-втікачі. Заява ця стала ще одним приводом для іронічних мемів у соцмережах. Націоналісти – рука Кремля: навіть, якщо це правда, таке формульовання за межею розуміння для багатьох. Тому переважно посміялися. Не менше насмішила й реакція глави МВС Арсена Авакова. Він посварив Нацкорпус. Написав у ФБ, що «праведний гнів через корупційний злочин справедливий», але він не має породжувати інші злочинні дії. Цікавий цей опус навіть не тим, що Аваков гнів організаторів Дня Гніву назвав «праведним» і оцінив як «справедливий», а те що формування Накорпусу приписують, звичайно ж неофіційно, якраз авторству Авакова. З огляду на принципову українофобію Авакова, виникають резонні питання, якої ж національності “національний корпус” Добре з цього приводу сказав голова НІНП Володимир Вятрович
“Спокійно ставлюся до російськомовних українців. Але мене напружують російськомовні націоналісти. Бо вони здебільшого не українські. Українці можуть сповідувати різні ідеології. Але особливість українського націоналізму в тому, що він не можливий без української мови. Без неї він перестає бути українським.”
На жарти нарвався своїми заявами і Президент Петро Порошенко. Заявив у Черкасах, що змусить чиновників-корупціонерів повернути державі всі вкрадені з військового бюджету кошти. «Кожну копійку, вкрадену з бюджету, в зубах принесуть». Ця фраза Президента викликала в соцмережі чимало викривлених трактувань на тему «повернуть, але кому»… Хоч заради об’єктивності варто сказати, що Президент обіцяв: «і повернуть до бюджету”. Він вкотре наголосив, що прізвища, посади та знайомства не захистять корупціонерів. Олега Гладковського, який разом із Ігорем Кононенком є найближчими партнерами Порошенка і керують його бізнесом, це вже не врятувало. Або навпаки, – врятувало. Адже окрім звільнення, Гладковському загрожує й кримінальна відповідальність. Звільнив Президент Гладковського з посади керівника державного концерну «Укроборонпром» 4 березня. І одночасно ініціював міжнародний аудит та комплексну ревізію усіх контрактів “Укроборонпрому”.
Нагадаю – це все наслідки розслідування “Bihus.info” про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. Повертаючись до “націоналістичних” сил, варто додати ще пару штрихів, щоб висвітлити їхню діяльність якомога об’єктивніше. Поки «Національний корпус» протестував проти корупції, інші організації, які називають себе націоналістичними, влаштували акції проти акцій у Міжнародний День жінок. У Харкові представники націоналістичної організації “Фрайкор” вийшли з плакатами “Фемінізм це хвороба”, “Жіночність, краса, материнство”, щоб повигукувати гасла “Нації потрібні матері та діти” і “Фемінізм — це хвороба”, “Традиція, сім’я, порядок”. Члени “Фрайкор” намагалися наздогнати учасниць Маршу жіночої солідарності. Тим вдалося втекти й уникнути сутичок. Відтак, розійшлися кожен при своїх переконаннях. Так само в столиці відбулося дві аналогічні акції: Марш жінок та акція противників маршу.
А на продовження теми радикальних націоналістів, які переймаються не лише сімейними цінностями, а й великою політикою, додам: раніше, приблизно в той час, коли міністр внутрішніх справ Арсен Аваков обіцяв бути рефері виборчого процесу, в “Національній дружині” сказали про імовірність застосування сили її спостерігачами, якщо ті помітять фальсифікації під час голосування на виборах. Тому ЦВК, очевидно, не бажаючи опинитися на місці учасниць Маршу жінок, через таку заяву звернулася до СБУ та Нацполіції.
МВС vs СБУ/ГПУ: виграє Зеленський.
Між двома останніми відносини не втрачають напруги. Тепер силові відомства спільними зусиллями проіпарили кандидата у Президенти коміка Володимира Зеленського. 4 березня біля його офісу поліція знайшла підозріле обладнання. Міністр внутрішніх справ заявив, що то обладнання для прослуховування. Екс-радник Арсена Авакова нардеп Антон Геращенко вказав на СБУ. Служба безпеки визнала, що то її апаратура. Але слухали, – кажуть, – не Зеленського. СБУ звинуватила МВС у зриві спецоперації відносно підозрюваного у держзраді. Керівництво МВС, нібито, навмисно допустило витік інформації, бо про спецоперацію знало, – твердять в СБУ. У МВС відмахнулися: кажуть, що не мають штатних посад чаклунів, мольфарів та екстрасенсів, які б завчасно повідомляли про таке. Мольфарів згадали не випадково: близько року тому деякі медіа писали, нібито, такі «співробітники» є в штаті СБУ. Хоча, спецслужба тоді це спростувала. Хто і кого зрадив у ситуації з прослуховуванням поблизу офісу Зеленського тепер розслідує ДБР. Принаймні, ще одне відомство при роботі.
Невтомна і Гепрокуратура. ГПУ разом із СБУ та ДБР затримали двох людей, які хотіли дати 5 млн. грн. хабара кандидату у президенти Юрію Тимошенку, щоб той відмовився балотуватися. Імена затриманих Тарас Костанчук та Олександр Іщенко. Костанчук у відповідь звинуватив Адміністрацію президента у провокації проти нього. Обом затриманим вже обрано запобіжні заходи. Генпрокурор Юрій Луценко заявив і про третього. Твердить, – до схеми причетний нардеп від “Батьківщини” Валерій Дубіль. Луценко також нагадав, –раніше ГПУ отримала докази, що Дубіль організував мережу агітаторів за участі російських політтехнологів, у трьох областях планував підкупити виборців для перемоги Юлії Тимошенко. Тож Генпрокурор анонсував подання в парламент про позбавлення Дубіля депутатської недоторканності. Юрій Тимошенко поміж тим від намірів балотуватися так і не відмовився.
Рефлексувала на ці події й лідерка “Батьківщини”. Юлія Тимошенко заявила, що спроба підкупу кандидата Юрія Тимошенка зрежисована штабом Порошенка. Сказала, що це їй нагадує американську комедію «Тупий і ще тупіший». Виконавцями ролей назвала Порошенка і Луценка. Юрій Луценко в боргу не лишився і на брифінгу в Генпрокуратурі вирішив привітати опонентку з 8-им березня, продовживши її аналогії з американськими комедіями. Луценко нагадав сюжет, де «старенька жінка приїхала в гості до свого сина гангстера і допомагає йому чистити револьвер та вбивати своїх жертв» – “Скинь маму з поїзда”. І включив на моніторі картинку з фільму. Оце так рівень політичної дискусії!..
На цьому фоні нема чого дивуватися черговими результатам соцопитувань про електоральні уподобання, де упевнено лідирує комік Володимир Зеленський. Соціологічна група “Рейтинг” твердить, що моделювання другого туру дало такі результати: Тимошенко перемагає у парі з Порошенком (31% проти 24%). Однак, Зеленський перемагає як у парі з Порошенком (42% проти 24%), так і з Тимошенко (37% проти 24%).
Загалом кандидатів у Президенти дещо поменшало. З 44-ох їх лишилося 39. Саме стільки прізвищ міститиме вже затверджений ЦВК бюлетень розміром 200х800 мм пісочного кольору. Заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Сергій Кривонос зняв свою кандидатуру на користь кандидата Петра Порошенка. Нардеп Євген Мураєв знявся на користь кандидата від “Опозиційного блоку – партії миру і розвитку” Олександра Вілкула. Нардепи Дмитро Добродомов і Дмитро Гнап, а також мер Львова та очільник партії “Самопоміч” Андрій Садовий знялися з передвиборчої дистанції на користь лідера “Громадянської позиції” Анатолія Гриценка. З Садовим Гриценко підписав угоду, що складається з одного пункту: “Бути чесним”. При цьому Гриценко запевнив у відсутності додаткової угоди, де розподілені посади та квоти. Щодо посад, то Гриценко пообіцяв крісло генпрокурора Давиду Сакварелідзе. Раніше Гриценко говорив, що у разі перемоги призначить на посаду глави МЗС Світлану Заліщук, Міноборони –Івана Апаршина, Нацбанку – Олександра Савченка, СБУ – Віктора Трепака.
Передвиборчий український клімат оцінювала минулого тижня делегація Парламентської Ассамблеї Ради Європи. Результат: стурбованість повідомленнями про створення деякими кандидатами систем підкупу виборців, надмір кандидатів у президенти та заангажованість олігархічних ЗМІ. Стривожила європарламентаріїв і наявність воєнізованих формувань, які погрожували застосувати силу проти ймовірних порушень в день виборів.
І за будь-якої влади непохитними лишаються позиції українських олігархів у світовому фінансовому рейтингу. В оновленому рейтингу товстосумів від Forbes сім доларових мільярдерів з України. Найбагатший – власник СКМ, Метінвесту і ДТЕК Рінат Ахметов. (272-е місце у загальному списку з капіталом 6 мільярдів доларів). Власник Ferrexpo Костянтин Жеваго на 1511 місці (1,5 млрд дол.). 1605 місце – власник агрохолдингу МХП Юрій Косюк (1,4 млрд дол..). Аналогічне місце в рейтингу та статки у власника Інтерпайп Віктора Пінчука.
Не політикою єдиною.
Примирити всіх покликане мистецтво. Цьогоріч українці вельми зворушливо вшанували зазвичай формально-пафосні Шевченківські дні. Читали вірші Кобзаря й викладали у соцмережах, влаштовували концерти, де виконували пісні на слова Шевченка, просто ходили до пам»ячників із квітами без церемоній. Із урочистостей – вручення Національні премії імені Шевченка українським діячам культури та мистецтва. У Каневі на Тарасовій горі премію (цьогоріч це 200 тисяч гривень) вручили режисеру Роману Бондарчуку, публіцисту Богдану Гориню, режисеру-постановнику Ростиславу Держипільському, письменниці Оксані Забужко, художнику Василю Чебанику, художньому керівнику симфонічного оркестру Українського радіо Володимиру Шейку.
І безвідносно до жодних дат і свят українці цими минулими вихідними насолоджувалися м’юзиклом «Гуцулка Ксеня». Фільм вийшов у прокат без масштабної промо-кампанії, але найкращі враження глядачі передавали із вуст у вуста і забезпечили тим собі гарний настрій, а кіновиробникам, логічно сподіватися, гарні касові збори. Відтак, «Гуцулка Ксеня» зробила неймовірне – нагадала, що виборча кампанія – це вагома частина українського життя, але лише настільки, наскільки ми самі для себе це визначили.
