Автор Міла Грушник
Поки літо, нова політична еліта гострить лижі до парламентської роботи: стратегія й методологія майже готові. Шукають інструменти.
Минулий тиждень став нарешті літнім і для українського політичного життя. Зазвичай мертвий для журналістів сезон затягується на півтора-два місяці. Нині ж цьому завадили позачергові парламентські вибори, результати яких встановлено. За виключенням 210-го округу на Чернігівщині, де досі тривають суди за перемогу по мажоритарні. Коли суди завершаться ЦВК назве одне з прізвищ, які набрали по 21-му відсотку голосів. Жодне з цих прізвищ вам навряд чи говорить про щось. Коровченко або Приходько? Та яка різниця))
Що ж до затишшя, то воно насправді відносне. В парламенті вже пройшло перше засідання робочої групи, яке дало старт формуванню комітетів. Перші пропозиції будуть офіційно озвучені в другій половині дня у понеділок. І вже є рішення провести перше засідання новообраної Ради у повному складі 29 серпня.
Оскільки більшу частину парламенту складуть нардепи від «Слуги народу», в партії перейнялися пошуком приміщення для фракційних зборів. Претендент на посаду голови фракції “Слуги народу” Давид Арахамія стурбувався відсутністю відповідного розміру кімнати в будівлі парламенту. Він же й просвітив публіку, – якими методами партійне керівництво координуватиме роботу фракції. За словами Арахамії, минулого тижня на курсах у Трускавці партійцям пояснили: якщо більшість «за», а в когось є амбіції, то цей хтось має прислухатися до колективного розуму. Колективний розум застосовуватимуть в разі, якщо у фракції 10% «проти», а 90% «за». Якщо ж окрему від загального числа фракції думку матимуть, близько 30% її членів, то Арахамія обіцяє дискусію. Основним орієнтиром для членів фракції «Слуги» має бути «Великий брат». «Групи всередині фракції – це небезпечно, це фактично партії в партії. Нам не потрібно такого», – сказав Арахамія. «Жираф високий, йому видніш», – іще б сказав…
«Слуга народу» називає себе парламентською більшістю за замовчуванням через очевидну кількісну перевагу. Які ще партії можуть доєднатися до провладної? Поки всі прогнози на рівні теорій. Таку можливість не виключили «Батьківщина» та «Голос». Уявити, що «Європейська солідарність» співпрацюватиме зі «Слугами», які прибрали партію з влади, більш, ніж складно. Натомість “Опозиційна платформа – За життя”, очевидно, вважає, що слово «опозиційна» в назві робить автоматично опозицією саме цю партію. Принаймні, співголова ОПЗЖ Вадим Рабінович заявив, що у Верховній Раді 9-го скликання партія готова запропонувати кандидатуру на посаду віце-спікера (традиційно цю посаду віддають представнику опозиції). При цьому Рабінович зауважив, що прізвище кандидата НЕ-Медведчук. Оскільки в очолюють список ОПЗЖ, окрім Медведчука й Рабіновича, Бойко, Королевська, Льовочкін, Шуфрич, то будь-яке прізвище не буде виглядати, як опозиційне поряд з прогнозованим головою ВР Разумковим, який як і більшість названих, працював у партії регіонів у 2006-10 роках.
Кадрові пристрасті вирують і поза парламентом. Заступник голови офісу президента Руслан Рябошапка заявив вже накинув оком напосаду Генпрокурора. Каже: у разі призначення його генпрокурором, не буде відчувати дискомфорту від того, що доведеться робити на цій посаді. Юрій луценко пообіцяв подати у відставку, як тільки запрацює новий парламент, бо поки, мовляв, нема кому заяву написати.
Цікавий розвиток отримала ще одна кадрова сторі – про звільнення Андрія Богдана. Сама історія була відвертим знущанням над ЗМІ. 1 серпня джерело в Офісі президента поширило серед журналістів фейкову заяву Богдана про звільнення “за власним бажанням з моменту бажання”. Далі – гірше: фінал історії можна без перебільшення замість крапки назвати плювком. Так, у відповідь на петицію до президента звільнити Богдана з посади голови АПУ Володимир Зеленський відповів, що уже зробив це 25 червня. Тоді справді був указ про звільнення Богдана з посади глави Адміністрації президента. Адміністрацю перефоррматували в Офіс. Контору зі зміненою вивіскою і очолив після «звільнення» Богдан. Відтак, Зеленський далі ігнорує вимогу прибрати з керівної посади при президенті юриста олігарха Коломойського Андрія Богдана, який не може бути чиновником за законом про люстрацію. У президента добре почуття гумору – народу подобається. «Сделал их еще раз».
Та знайшовся і той, хто «зробив» гумориста Зеленського. Під час візиту в Туреччину Президент вкотре продемонстрував браслети на власній руці з іменами 24-х утримуваних у Росії українських моряків. На спільній прес-конференції з лідером Туреччини Ердоганом Зеленський повторив раніше озвучену в одному з його відеозвернень тираду про те, що ці браслети з допомагають йому пам»ятати про бранців. Ердоган відповів: “Якщо ми кожного разу будемо надягати браслет на руку, то на руці не залишиться місця для них.. ми переживаємо багато подій, які вимагають від нас надягання браслетів… Будемо продовжувати боротьбу», – сказав Ердоган.
Якраз цього тижня одна з подій, яка, за словами Ердогана «вимагає надягання браслетів, для яких може не стати місця» відбулася на Донбасі в зоні проведення ООС. Четверо українських військових загинули під час обстрілів біля Павлополя. Загалом після оголошення “хлібного” перемир”я з 21 липня, проросійські бойовики майже одразу поновили обстріли. Однак, штаб ООС повідомляв про них не надто охоче, повідомляв про меншу кількість обстрілів, ніж їх нараховувала навіть не надто прихильна до України ОБСЄ. Четверо вбитих армійців – ціна, яку довелося заплатити за те, що українська влада таки визнала: нинішнє «перемир»я» не діє так само, як і десятки попередніх, оголошуваних попередньою владою. Через загибель чотирьох військових Президент Володимир Зеленський звернувся до лідерів країн-учасниць Нормандського формату Макрона, Меркель та Путіна —заликав якнайшвидше зібратися для відновлення перемовин. Роботу в “нормандському форматі” Макрон пообіцяв обговорити із президентом Росії 19 серпня. Німеччина поки не готова назвати дату зустрічі, — сказав представник німецького уряду. Та в першу чергу президент України Володимир Зеленський подзвонив до Путіна. Просив вплинути на підконтрольних Кремлю бойовиків. Результат розмови парадоксальний: у прес-службі Кремля, коментуючи розмову, сказали про пропозицію Путіна надати особливий статус самоназваним ЛНР та ДНР. Прозвучало й звинувачення на адресу українських військових в обстрілах на Донбасі. Відповіді від Путіна на прохання Зеленського в результаті розмови нема. Натомість є новий меседж для україни — чіткий і нахабний.
Розродився меседжами і український президент. Перебуваючи в Туреччині нагородив обіцянок про нові економічні реалії в Україні. Запроси до співпраці турецьких бізнесменів. Зеленський має намір частково відновити роботу казино. А саме: в 5-зіркових готелях біля Чорного моря. Формально гральний бізнес в Україні заборонений ще з 2009 року. Відтоді в бюджет з цієї сфери податки не йдуть. А от гральний бізнес, той що заборонений, процвітає. Не знаю, як у 5-тизіркових готелях Чорноморського узбережжя, а от якщо пройтися столицею, то може здатися, що не бізнес підпільний, заборона на нього засекречена й нукому не відома – гральні салони в спальних районах розташовані аж надто щільно. Поміж ними так часто зустрічаються хіба що ломбарди. Стратегічно-географічне маркетингове геопланування: пиво на розлив, ломбард, гральний салон. І так на кожному столичному кілометрі, окрім історичної частини.
Інші турецькі меседжі Зеленського не менш цікаві: відкриття земельного ринку та ухвалення закону про концесію. До відома, концесія передбачає укладання угод про передачу природних багатств, підприємств, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам чи приватним особам.
Суду за «Ротердам+» таки Бути! Судять, звичайно ж, по-українськи. НАБУ та САП запідозрили його у причетності до завдання збитків від запровадження формули «Ротердам+» шістьох осіб. Четверо з них перебувають за кордоном. Одному з двох, що поки не втекли, колишньому члену НКРЄ Володимиру Євдокимову суд визначив запобіжний захід — два місяці під вартою або застава у 2 мільйони гривень. Слідчі встановили, що керівництво комісії під тиском приватних теплогенерувальних компаній заклало в тариф на електрику видатки на транспортування антрациту в Україну. При цьому доставки не було. Відтак споживачі електроенергії зазнали збитків майже на 19 млрд.грн. Більшу частину з них отримали компанії, що ініціювали формулу. Роками «Ротердам+» критикували всі, кому не лінь. Формула тим часом діяла. Нині ж, схоже, прийшов час цапів-відбувайлів. Та й за них переживати не варто, бо як завсідчила вкраїнська судова практика, до тих, хто виконує цю роль, Феміда доволі поблажлива.
Тож нема чого дивуватися – майбутні українські студенти неохоче йдуть учитися на аграріїв та інженерів. Повідомила за результатами вступної кампанії міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Натомість, обирають Міжнародні економіку та право. Щоправда тут є дисонанс. Бо міжнародне право обирають, а найпоширенішої в світі мови не знають. Єдиний вступний іспит з іноземної мови третина вступників у магістратуру не склала. Цікаво, що держіспити з іноземної склали майже всі випускники бакалаврату.
Зате в Україні завжди є бажаючі навчити російської. Днями завітав головред Еха Москви Олексій Венедиктов. Сфотографувався з жестом «перемога» на фоні будівлі СБУ та заявив, що відкриє український філіал радіостанції. Навіть без дозволу Нацради з питань телебачення і радіомовлення, де запевнили, що дозволу не дадуть. Венедиктов пояснив, що хоче створити станцію, яка буде вести мовлення тільки на територію Росії, і для цього, вважає, не потрібен дозвіл Нацради. Хоче відкрити в Україні бюро, щоб транслювати український погляд в Росію. Так і сказав: «гнати інформацію».
