Напередодні був у справах на автовокзалі «Видубичі». Саме туди прийшов автобус з Польщі, у якому мені передавали документи. Спеціально перед цим подивився карту, щоб зрозуміти, як на той вокзал заїхати. Виявляється, заїзд є тільки якщо їхати по столичному шосе з боку Конча-Заспи і звернути у з’їзд трошки далі за «Фуршетом». Потім ще раз направо і під розвязкою їдете до в’їзду.
І це єдиний в’їзд з усіх напрямків. Це я вже зараз такий розумний, а вчора вранці з карти я так і не розібрався де в’їзд і поїхав у сподіванні, що дорожні знаки і покажчики мені вкажуть дорогу на фінальному етапі. Якраз там. Жодного знаку, який би повідомляв, що у цьому місці є автовокзал, я не зустрів. Тільки при самому в’їзді – реклама одного з перевізників нагадувала про те, що десь у тому напрямку є автовокзал. Менше з тим. Зрештою, є навігатори. Наступна проблема – автовокзал не вирішив питання паркування автомобілів, маршрутного транспорту та стихійної торгівлі навколо. Для чого його будували? Щоб все упорядкувати. А що вийшло? На вокзалі напівпорожньо, а уся територія навколо запаркована. Припустимо, людина приїхала на автовокзал своїм автомобілем і далі планує їхати автобусом. Де їй залишити автомобіль? Тільки на проїжджій частині або на тротуарі. Навіть платної парковки на території вокзалу немає. Тобто, приїхав, оплатив у паркоматі і стоїш. Платити треба тільки дядькові на шлагбаумі у його кишеню. Я нічого не платив, переконав дядька, що мені треба заїхати, щоб забрати передачу. Припаркуватися на території, як я уже казав, нема де. Чотири місця імпровізованої парковки займають таксисти. Причому, вказана лише одна фірма таксі, яка може тут працювати. Що за… дивина?
Ну і найпрекрасніше – таксисти ставлять свої авто так, що закривають два місця для автомобілів інвалідів. Залишають невелику щілину, щоб туди заїхати…
На території вокзалу – кілька павільйонів. Виглядають пристойно, але вони порожні. Спокійно можна було б на місці одного з торгових павільйонів зробити перехоплю вальний муніципальний паркінг на кілька поверхів, як це роблять біля станцій метро та вокзалів у цивілізованих країнах. Архітектора, який усе це планував та чиновників, які це затверджували разом з депутатами які за це голосували варто б притягнути до кримінальної відповідальності за створену ними колективну підлість.
Ну і як вишенька на торті – персонал автовокзалу. Пані у довідковому бюро відповідає так, щоб було зрозуміло, наскільки їй противно з вами спілкуватися. Щоразу доводиться перепитувати, що вона сказала, бо до кнопки мікрофона дотягтися їй ліньки. Ще й застав момент, коли ця пані у відповідь на вереск пасажира (росіянина) теж почала верещати замість відповісти йому культурно і ввічливо, як і належить працівникові сфери послуг цивілізованої країни. Те, що росіянин не знає правил спілкування – не означає, що працівниця мусить опускатися до його рівня.
Отже, автовокзал «Видубичі» – інфраструктурна клоака. Саме така, як її задумали наші мудрі містобудівники з дипломами архітекторів та академій управління при президентові. Може, пора замість цих дипломованих знайти просто чесних і адекватних? Що скажете?
