Від редактора сайту: Історія, яку описав автор цього тексту – системна проблема української освіти. В освіті працює маса профнепридатних людей, які пішли туди тільки тому, що їх більше нікуди не брали. Як наслідок – маємо у освіті профнепридатних українофобів, які калічать дітей і збирають гроші “на штори” Ми вже повідомляли про схожу історію у київській школі № 78, з Дніпровської школи, з школи у Чорноморську, з тульчинської школи, Міносвіти на всі ці розповіді відповідав, що це окремі випадки. Ось черговий “окремий випадок” у Черкасах. Психічно хвора людина працює з дітьми і навіть отримує підтримку батьків з “русского міра”
Автор Дмитро Шакін
Спочатку я не звернув увагу на скарги доньки щодо агресивної політики викладачки англійської мови Макаренко Н.М., усвідомлюючи, що це може бути суб’єктивне ставлення доньки до нового класного керівника, але згодом прислухався до розповідей моєї доньки про дивний емоційний стан вчителя, який стосувався всіх дітей класу. Тоді я і дав дитині диктофон на уроки. Таким чином були зроблені аудіозаписи, де вчителька «виховувала» дітей 5-Б класу з неймовірною грубістю та хамством (записи додаються).
Стало зрозуміло, що ця людина веде заняття російської мовою в українській школі та сумує за лексикою радянського періоду України, постійно вживаючи фразу «Я научу тебя любить советскую власть!».
Яким прикладом для дітей є зухвале використання сленгу і який руйнівний вплив це має на тендітну дитячу психіку? Чого варте постійне залякування фразою “Ви еще не знаете, что значит быть моим личным врагом!” І дике приниження хлопчика з особливими потребами в навчанні, який вчиться в їхньому класі – “У вас мозгов, как у Валеры, только у него диагноз, а у вас непонятно что !!!”. Це що – урок “доброти” чи волаючого цинізму і жорстокості?! Коли навіть серед “сонячних дітей” є прагнення до взаємодопомоги! На перших батьківських зборах ця працівниця школи (складно називати її педагогом) цитувала російського прем’єра Дмитра Медвєдєва (“Профессия учителя это призвание, а не бизнес!”, поэтому поздравляем всех учителей со всеми праздниками, ясно?”) та прийти в вбранні кольорів російського прапора. Це що – такий собі тролінг 80-го рівня?!
Нижче – жахливі педагогічні “перли”:
06:02-10 “У нас была нарада и нас собрали и орали дурным голосом!” – хто, директор? Це просто готове звинувачення Бунякіну, і зрозуміло звідки тоді психовані вчителі!)
06:38-42 “Малейший поворот головы, малейший вопрос – расстрел на месте, это понятно?”
15:27-36 “Я надеюсь, ты в конвульсиях биться не будешь, истерики не будет, не? Мне “скорую” вызывать не надо будет? Это меня уже трясет от каждой из вас!”
\На моє прохання, до директора школи, Бунякіна Д.В. 17 жовтня 2016р, звернувся мій колега, журналіст Валерій Воротник зі скаргою про неприпустиму поведінку Макаренко Н.М., та ознайомив його з першими аудіозаписами.
Директор пообіцяв “розібратись”, але так і не вжив заходів щодо свавільної, зухвалої поведінки. Публічне мовчання вчителів, що були свідками непристойної поведінки колеги, свідчить як мінімум, про їх байдужість. Таке мовчання – це вже не просто байдужість, а співучасть в злочині проти дітей! Дуже шкода, що жоден вчитель (не говорячи про завуча) досі не наважився стати на захист спаплюженої гідності дітей. На зборах всі батьки одностайно (!) вирішили підтримати і взяти “на поруки” вчителя, аргументувавши це тим, що “Если крічіт – значіт неравнодушна к детям” .
Цю “тезу” мабуть можна продовжити прислів’ям – “Якщо б’є (дружину) – значить любить!”. На мою адресу лунали постійні образи (“негодяй”, “подлец”, “кровожадний хижак”, “ущемляю права нацменьшинств”!!!).
А після того, як мною було відкинуто їхню “пропозицію” забрати доньку з класу, мене обізвали “садистом”! Тобто, таким чином батьки “гарантували” подальше цькування моєї доньки через своїх дітей!
Що і продовжилось наступного дня, незважаючи на моє попередження директора школи Бунякіна Д.В. і прохання до класного керівника забезпечити захист дитини від цькування і образ з боку однокласників. Але їх халатне ставлення і неналежне виконання своїх обов’язків призвело до того, що після другого уроку цькування однокласниками було продовжено – мою доньку обізвали “крисою українкою”, а на мою адресу пролунала брутальна лайка. За цим фактом мною було викликана до школи поліція, та написана заява. В протоколі, складеним поліцією було зафіксовано образу “за етнічною ознакою” (номер справи – ЄО 66914, від 8.12.2016р).
У листі-звернені батьків 5-Б класу є дві вимоги:
- Просим оградить класс от неправомерных действий Шакина Д.В.
- Просим исключить из состава класа Шакину Марию.
Що вже є грубим порушенням конституційних прав на освіту, свободу, особисту недоторканність та захист гідності!
На мій письмовий запит надати копію цього “звернення”, керівник Департаменту освіти, Бакланова М.Л. відповіла відмовою.
Звичайно було дуже боляче так довго чекати – весь цей час діти перебували під шаленим тиском постійних образ і приниження. Коли ці записи слухали наші друзі і знайомі, реакція була одностайною – «гестапо»!!! Розмова з досвіченим лікарем-психіатром підтвердила моє занепокоєння. Його вердикт був однозначним – це кричущий прояв професійної деформації педагога, що має руйнівні наслідки для дитячої психіки. А тому навіть не може бути мови, щоб така людина працювала з дітьми. Одного він не міг зрозуміти – чому бездіють директор і батьки, якщо ситуація триває роками…
Бо систематичне цинічне приниження гідності 10-річних дітей шляхом грубих образ і залякування, не може розцінюватись інакше, як моральні тортури!
Навіть після оприлюднення цих кричущих фактів, Макаренко Н.М продовжує цинічно говорити неправду на телекамери, виправдовуючи свою поведінку. Все це свідчить про лицемірні спроби виправдатись за будь-якої ціни!
На час роботи комісії Департаменту, вчителька навіть не була відсторонена від роботи, і продовжувала щодня маніпулювати дитячими душами, травмуючи їх постійними істериками та литтям “крокодилячих сліз”, набуваючи таким чином підтримку у своїх же маленьких “заручників”. Кричить вона на дітей без всякої причини – її ору не передує абсолютно ніякого порушення дисципліни, це чутно при прослуховуванні оригінала повного запису уроку, в чому сьогодні мали змогу переконатись всі члени комісії Департаменту освіти.
Реакція батьків на цю ситуацію – своєрідний «зріз» суспільної свідомості, коли більшості взагалі все абсолютно байдуже, частина боїться міфічних переслідувань, частина сповідує національну заповідь «Моя хата скраю», мовляв на мою дитину поки що не кричить, а інша частина взагалі буде виправдовувати вчителя, тому що для них така поведінка є повсякденною нормою життя.
Чого бояться “чинуші” з Департаменту освіти, та адміністрація школи, зрозуміло – прецедент звільнення Макаренко Н.М. викличе “ефект доміно”, бо таких психопатичних вчителів вистачає в кожній школі! А от страх батьків (“мовчання ягнят”), які навіть не наважуються стати на захист гідності і психічного здоров’я своїх дітей, може говорити лише про те, наскільки незрілим є наше громадянське суспільство…
Коментар директора “Без каяття”
