Сьогодні відбудеться черговий перетин польсько-українського кордону. Традиційно розповім про все, що побачу і почую, простежу за роботою митників і прикордонників, у разі потреби – напишу скаргу, до чого закликаю усіх, хто перетинає кордон. Стежте за новинами з кордону на фейсбуку, а потім інформація з’явиться і на сайті. Далі – інтерв’ю львівського прикордонного начальника, яке багато що вам пояснить
Дмитро Ільчинський – начальник відділу прикордонного контролю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України – про причину черг на кордонах та шляхи їх ліквідації
Вітаю Вас, шановні слухачі та телеглядачі. Я, Олександр Івахнюк, цю програму знімаю у Львові, у Західному управлінні Державної прикордонної служби. Ми з’ясовуємо причини черг на кордоні. Це чергова програма з цього циклу. Сьогодні наш гість Дмитро Ільчинський – начальник відділу прикордонного контролю Західного регіонального управління. Пане Дмитре, з Вашої точки зору, є черга на кордоні чи немає?
Так, дійсно, черги на кордоні є. Це об’єктивно. Це проблема і Державної прикордонної служби, і Західного регіонального управління. Можна констатувати, що найбільші черги на сьогоднішній день у нас існують на ділянках українсько-польського кордону, на таких пунктах пропуску як Шегині, Краковець, Рава Руська, Руж, Ягодин, тобто фактично на усіх.
Коли я перетинаю кордон, то складається таке враження, що для прикордонників черга – не проблема, а навпаки фінансова допомога. Можете спростувати або підтвердити цю думку?
Ну звичайно, підтвердити таку тезу я не можу. Черги, які виникають на пунктах пропуску, для нас є однією з основних проблем. Але вирішувати її потрібно не тільки з боку Державної прикордонної служби, а спільно з іншими органами державної влади.
Що Ви пропонуєте? Вже, мабуть, є якісь напрацювання. Що конкретно потрібно змінити?
Щоб мінімізувати черги в пунктах пропуску, потрібно, перш за все, прискорювати пропускні операції, тобто здійснювати їх оптимізацію.
Як це можливо? Я бачив, що прикордонники роблять свою роботу швидко, і я не знаю, чи можна це робити ще швидше. Мабуть, варто, щоб працювали усі шість вікон. Я ніколи не бачив, щоб усі вони були задіяні, як правило, тільки два.
У нас існують відповідні смуги руху на в’їзд і на виїзд. Якщо брати на приклад пункт пропуску Шегині, то там є 20 смуг (10 на виїзд і 10 на в’їзд в Україну). Відповідним чином вони розподіляються на смуги зеленого коридору, червоного коридору, смуги для дипломатичних представників і офіційних делегацій, смуги для транспортних засобів загального користування, автобусів і вантажних напрямків. Вони працюють у визначеному порядку за технологією, яка погоджена і зареєстрована відповідним чином в обласних управліннях юстиції. Пропускна спроможність пункту пропуску дозволяє нам оформити певну кількість транспортних засобів. Є певні кількісні показники, в тому числі і визначені меморандумом між українською та польськими сторонами, які не повинні бути меншими. Але в окремих пунктах пропуску показники значно перевищуються. На виїзному напрямку питання пришвидшення пропускних операцій тільки з боку української сторони не дасть позитивного результату. Саме тому, я кажу що питання треба розглядати в комплексі спільно з усіма зацікавленими контрольним державним службам.
Ключове слово «зацікавленими». Коли ти бачиш, як «швендяють» прикордонники по контрольно-пропускному пункту, а в цей час стоїть черга в двісті машин, то складається таке враження, що вони не зацікавлені.
Я б так не сказав, що вони не зацікавлені, бо проблеми на пунктах пропуску – пріоритетні для нашого відомства. Ми проводимо роз’яснювальну роботу, в тому числі й профілактичну серед місцевого населення. Ми ініціювали проведення наради в облдержадміністрації з представниками громадськості, громадських та волонтерських організацій. Там ми обговорювали, як можна мінімізувати час перебування людей в чергах.
Які кроки будуть здійснені найближчим часом? Ви поговорили з місцевим населенням, і що воно вирішило, що воно не буде їздити через кордон, відмічатися кожні 5 днів? Вони не можуть без цього, вони не розуміють, що 2 пачки цигарок, які вони везуть – це крадіжка грошей у платників податків у Польщі. Вони їх везуть ніби для себе, а там продають. Вони цього не розуміють і ви їм цього не поясните. А черги треба прибрати. Як думаєте це зробити?
На нашому рівні Західного регіонального управляння такі заходи уже проводяться. На пункті пропуску Шегині ми вже проводимо майже два місяці експеримент, який націлений на збільшення пропускних операцій. Ми застосовуємо принцип єдиної зупинки, єдиного вікна. Там є кабіни, в яких знаходяться і представники митниці, і представники прикордонної служби. Якщо раніше транспортний засіб зупинявся двічі: перед митниками, потім перед прикордонниками, то тепер він робить лише одну зупинку. Я вважаю, що це скоротило чергу. Аналіз результативності пропускних апаратів на виїзному напрямку показав, що пішло збільшення практично десь на 150-200 машин за добу.
Ваші слова свідчать про те, що зараз уже все добре, але ж черга є. Ви кажете, що робите все, що від Вас залежить, а воно не йде. Скажіть тепер конкретні речі. На приклад, іде зміна, вона закінчується і приходить нова зміна. В цей час все зупиняється, всі стоять, ніхто нікуди не йде. Чи є можливість цю перерву, годину чи півгодини, прибрати, щоб люди відразу заступили. Чи це технологічно не можливо?
Пропускні операції здійснюються постійно, безперервно. Зміна проходить поетапно. Тобто інспектор, який перебуває в кабіні паспортного контролю старої зміни, міняється тільки тоді, коли прибув інспектора нової зміни. Ніхто не закриває кабіну, не виходить з неї, все це відбувається безпосередньо на місці несення служби.
З приводу малого прикордонного руху і решти потоку. Чи є у прикордонної служби якісь пропозиції для держави з цього приводу? Чи можливо, на приклад, виділити для малого прикордонного руху по одному КПП на кожному такому командуванні, як у вас або виділити окрему смугу?
Виділити окремі контрольно-пропускні пункти для учасників малого прикордонного руху цілком можливо, особливо це стосується місцевих пунктів пропуску. Практично місцеві пункті пропуску для цього і створені. А от питання крупних пунктів пропуску лежить в площині вирішення на державному рівні, на рівні Кабінету Міністрів.
А Ви давали такі пропозиції, щоб увесь малий прикордонний їхав, на приклад, на Устину або на Довгобичів?
Це питання розглядається на рівні Президента України. Пропозиція створення окремих смуг в існуючих пунктах пропуску для учасників малого руху – мабуть доцільна. Але зараз є ще одна проблема – наявна інфраструктура в пункті пропуску. Якщо навіть ми задіємо всі смуги руху, особливо на виїзному напрямку, то це не дасть нам змоги пропускати всі ті транспортні засоби, які оформлюються по усім смугам в пропускних пунктах по виїзду в Польщу.
Але ж малий прикордонний рух може там стояти собі.
Ми не можемо накопичувати транспортні засоби в пунктах пропуску. Це питання безпеки громадян і режимних заходів. Ми повинні спостерігати за усіма транспортними засобами та за людьми, які знаходять в пунктах пропуску.
Дайте пораду таким людям як я, які проїхали 600 км, а потім мусять стояти ще 7 год. на кордоні. Я, на приклад, не везу ні цигарок, ні алкоголь і вважаю, що ця черга з контрабандистами мене не стосується.
Зараз ми намагаємося оприлюднювати інформацію про інтенсивність пропускних операцій в пунктах пропуску. На офіційному сайти ДПС ми постійно, кожної години, оновлюємо таку інформацію. Також зараз приймаються рішення щодо першочергового пропуску через державний кордон громадян, які їдуть за кордон і вимушені перебувати тривалий час у чергах з питань гуманітарного характеру або форс-мажорних питань.
Форс-мажорне питання уже сама ця черга. Навіть якщо в мене немає дитини, я нікуди не поспішаю – це приниження. З цим треба щось робити. Спрогнозуйте, коли можна буде пройти кордон за 20 хвилин.
На сьогоднішній день є альтернатива по пропускним операціям. Учасник міжнародного руху може обирати пункт пропуску. Альтернативою таким потужним пунктам пропуску як Краковець, Шегині, є Грушів, Смільниця. Ми інформуємо людей про це, в тому числі проводимо роботу в чергах. Але, на жаль, багато учасників міжнародного руху, особливо місцеві мешканці, які проживають безпосередньо в прикордонні, не бажають виїжджати за межі тих пропускних пунктів, де вони постійно перетинають державний кордон.
Тобто що виходу немає?
Вихід є, але його потрібно вирішувати в тому числі і в площині системної роботи усіх органів державної влади.
Що вам заважає вирішити це питання?
У нас немає таких повноважень, що примусити людей переїхати на інший пункт пропуску. Ми також не можемо надавати перевагу одним учасникам міжнародного руху перед іншими. Ті ж місцеві мешканці, які перетинають державний кордон двічі чи тричі на добу, вони також є учасниками, перш за все, дорожнього руху, а тоді вже міжнародного руху. І ми не можемо надавати тій чи іншій стороні преференцію. Немає у нас таких повноважень.
Уявіть собі, що по пішохідному переходу цілий день буде ходити 4-5 людей. То це буде акція протесту якась. Фактично малий прикордонний рух створює таку акція протесту для 48 мільйонів людей. А Ви кажете, що нічого з цим зробити не можете, не можете перешкодити таким аморальним діям. Стояти в черзі цілими днями заради того, щоб в трусах перевезти цигарки на той бік і продати там – це аморально. Це крадіжка, це злочин, а прикордонники фактично закривають на це очі.
Протидіяти таким злочинам, як Ви сказали, крадіжка і таке інше – це не є компетенцією ДПС.
