До уваги жителів Позняків та журналістів, які займаються київською тематикою. У неділю о 10 годині у 111 школі на вулиці Здолбунівській буде організоване таємно від місцевих жителів громадське слухання програми розвитку району.Мета стандартна – привести людей, які виступлять з гаслами “Місто повинно розвиватися” тому міських божевільних, які не дають засипати озеро треба прибрати” Родзинкою цих слухань буде те, що їх організовує київське інвестиційне агенство. – це комунальне підприємство, яке ігнорує усі інформаційні запити і плює на журналістів найактивніше. У неділю ці люди покажуться народу на заході, який самі ж організовують, а отже буде можливість поставити їм питання стосовно того, як вони розподіляли землю, що у Дарницькому районі така диспропорція між житлом і парковками, школами та дитсадками?  Запрошуємо усіх, у кого накопичилися запитання до найкорумпованішого КП у столиці.  Запрошуємо депутатів, обраних від Позняків. Голова РДА Геннадій Сінцов повідомив, що він нічого не знає про ці слухання. Наскільки можна вірити голові РДА –  це інше питання. Тим часом, стало відомо, що оголошення про “громадські слухання”  які ніби-то розвішують працівники КП ніхто у районі не бачив. Враження таке, що їх вішають, фотографують для протоколу і потім зривають. Мета – щоб у залі було мінімум власне місцевих жителів і щоб люди, яких організує КП і які підтримують бетонування Позняків, були у більшості. Чому потрібно прийти на ці збори? Якщо не вдасться відстояти  ділянки, до яких уже добралися бетонні терористи – вони візьмуться за наступні. Як наслідок, усе житло у районі дешевшатиме з шаленою швидкістю. За кілька років і старі і нові мешканці мріятимуть про продаж своєї нерухомості і про виїзд звідси. Але продати не вдасться. Нікому не буде потрібне житло у бетонних джунглях. Фактично кожен з місцевих жителів втратить по 50-100 тисяч доларів на вартості своїх квартир через катастрофічне порушення ДБН, через неможливість припаркувати автомобіль, через неможливість виїхати з двору, через відсутність шкіл, дитсадків, лікарні, парковок.  Усе це разом перетворює наш район у клоаку. Це стосується кожного  місцевого жителя. Люди, які нині стоять на Качиному озері боряться не за качок, а за те, щоб нас тут не забетонували з нашої мовчазної згоди.