Автор Станіслав Бучацький, громадський активіст

Ми вирішили створити спільноту в одній з соцмереж “Кордон зараз | Kolejka teraz”, як альтернативу офіційним повідомленням від держприкордонслужби, які завжди повідомляли неактуальні дані – у них або черг взагалі немає, або кількість автомобілів значно занижена. В основному, цю інформацію хотіли зробити доступною для туристів чи людей, які не часто перетинаюить кордон і їх шокує те, що робиться на пропускних пунктах. Простіше кажучи, щоб людина, яка їде за кордон, могла промоніторити стан черг, і вибрати собі той пропускний пункт, на якому менші черги і, відповідно, можна було б комфортніше його перетнути. Та сталося все інакше – спільноту поступово “окупували” місцеві “бізнесмени”. Отож, підсумки роботи спільноти “Кордон зараз” за три місяці. Ми дізналися, що на Грушеві працюють Чубко і Кінь. Дізналися, скільки сиграет влазить в Пассат В3 і як правильно запакувати сигаретами машину та навіть бачили фото такої “роботи” – люди не соромилися викладати фото своїх “файковозів”, не прикриваючи навіть номерні знаки, хвалячись тим, чим вони займаються і навіть описуючи всі “схеми” і особливості такої “праці”.

ЯК ЗАПАКУВАТИ ЦИГАРКИ ДО ФАЙКОВОЗА?  ФОТОІНСТРУКЦІЯ

Ми взнали майже весь польський особовий  склад КПП Устилуг-Зосін: там працюють Отвьортка, Рукавичка, Шланг, Миша, Мумія, Вересень, Баба, Лукаш, Кузнєчік, Банана дочка і навіть Якубовіч, а на Ягодині деколи буває “Касьор”.

Також дізналися, що гроза Краківця – Чворак, інколи приїжджає туди “в гості”. Тепер ми знаємо, що на Устилузі потрібно приїжджати зранку, записуватися в чергу, і повертатися після обіду. Знаємо, що проїхати “в клітку” без черги коштує 300 гривень, і що деколи українські митники кличуть “подумати” під час перетину кордону, коли ви везете файки. Ми знаємо схему проїзду без черги на Шегинях, знаємо “тарифи” і деталі процесу. Ми вже не питаємо, куди це черга “до плакату” і “до Бошу” на Краковці, “до кінця фонарів” на Грушеві чи “до другого туалету” на Раві-Руській. Знаємо, що на Ягодині майже постійно черга “до Добробуту”. І хоч не знаємо точно, що то взагалі таке – зате тепер ми знаємо, що там 10 годин в черзі, а буває і 25 – то норма, і тому на 100% переконані, що на Ягодин не варто їхати взагалі.

Ще ми дізналися, що мрія дітей Самбірського району – щоб їм виповнилося 17 років і вони могли переносити чи перевозити так звану “норму” – 2 пачки сигарет і пляшку горілки. В кого мрії більш амбіційні – то вони прагнуть одержати посвідчення водія, купити за 300 доларів з’їжденого гнилого грата, возити файки і збирати гроші, щоб  поступити на митника, вивчитись, купити місце на якомусь з КПП – і життя вдалося.

Та ми так і НЕ дізналися про реальний стан черг на пропускних пунктах – бо зі ста повідомлень 90 – від місцевих контрабандистів, яким головне провезти машину, запаковану “файками”.

Приблизно така сама ситуація зі структурою черги: якщо не 90, то 70% черги – це автомобілі, напаковані сигаретами. Туди везуть контрабанду – назад все, що получиться провезти. Між іншим, не обов’язково з іноземною реєстрацією – їздять і «москвичі», і «жигулі», а на Краківці «фішка» – мотоциклі з коляскою. Повно мотоциклів з коляскою. Старих, древніх, радянських, які їздять по два рази в день туди-сюди. Що вони везуть? До Польщі, мабуть – сигарети і горілку. А назад деякі на собі возять досить габаритні речі. Кажуть, бачили навіть такого зі спеціально привареною рамою, на якій було ТРИ холодильники.

Саме тому не дивними є постійні питання польських митників, скільки сигарет і горілки ми веземо, і коли після відповіді «нуль, навіть норми немає» перепитують, типу, «скажіть чесно, скільки і де сховали, і їдьте», а коли їм повідомляєте, що направду немає – то вас відправляють на поглиблений огляд.

Чи роблять чергу так звані «транзитні» автомобілі черги на КПП? Можна сказати, що ні! Бо створюють черги саме місцеві «бізнесмени», а автомобіль – то лише знаряддя. Не було б можливості їздити на польських автомобілях – було б більше гнилих жигулів і мотоциклів в черзі, але не менші черги!

Що можна зробити і чи можна взагалі щось зробити з ситуацією на кордоні? Я впевнений, що так. І досить легко. Головне – бажання. В даний момент мало зацікавлених навести порядок на пропускних пунктах між Україною та Польщею.

Про піший перехід на КПП «Шегині», який недавно довелося відвідати, про той жах, що там робиться, я думаю, найближчим часом буде присвячена окрема стаття.

Також читайте по темі інтерв’ю з послом України у Польщ