Кожен працівник, взятий на роботу нашою фірмою – ЗАСТРАХОВАНИЙ У ZUS і може йти до лікаря у разі потреби та не мусить платити за такий візит. Про це я пишу після розмови з власником готелю, де працює наша працівниця кухарем. Вона мала якусь невелику проблему на кухні – чимось ошпарилась і її до лікаря повіз працедавець-ужитковнік та сам за неї заплатив. При тому, що за її лікування уже заплачено!!! Чому так сталося? Тому що коли поляк йде у лікарню – він каже свій PESEL і його знаходять у системі. Коли ж українець йде у лікарню і песеля не має – у нього починається морока попри те, що він є застрахованим і за його медобслуговування у рамках цієї страховки фірма платить щомісяця. Бо часто українці не мають PESEL. А чому вони його не мають? Бо живуть у квартирах без умови винаймання житла. Люди, живучи у житлі, власник якого не хоче вам надати умову винаймання житла, ви самі себе обмежуєте у правах. Відмовляйтеся від такого житла. Залиште цих бариг без заробітку. З умовою винаймання житла ви можете самостійно замельдуватися, отримати песель і нормально йти до лікаря, маючи страховку від роботи на підставі умови злеценя. Поширте цю інформацію. Звичайно ж, якби у Польщі нормально функціонувала українська амбасада і мала там професійно придатного посла та інформаційну службу – ця інформація була б доступна ще до виїзду працівника з України у Польщу. А так, профнепридатний український посол зявляється на людях тільки під час якихось імпрез. Саме напередодні щось таке відбулося у варшавській філармонії. Такий собі гламурний дядько з компетенціями директора сільського клубу.  У момент, коли пан посол фотографувалися з гламурними дівчатами у філармонії –  тисячі людей стояли у черзі на кордоні спричиненої саме некомпетентністю посла і небажанням сприймати цю проблему як порушення прав людини, сотні людей по всій Польщі, ошукані різними посередниками,  гарячково обдзвонювали телефони оголошення про роботу чи житло, щоб потрапити на нових шахраїв, десятки людей по всій Польщі ламали собі голову над легалізацією у країні, де послу на всі ці проблеми глибоко начхати. Так, на сайті посольства десь унизу збоку є коротенька інструкція стосовно працевлаштування у Польщі, але ця інструкція не зменшує ні сум, що їх громадяни України платять посередникам за те, за що можна не платити, не зменшує кількості обдурених, не зменшує кількості нелегально взятих на роботу. На мою думку, посол, якби він дійсно хотів займатися своєю роботою, міг би ввічливо, акуратно, в рамках своїх повноважень, поговорити з урядами двох країн на тему вищеперелічених проблем, звернути увагу керівників урядової установи, що займається іноземцями, на проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення. А для цього проконсультуватися з тими, хто про ці проблеми знає, бо щодня має з ними справу. Зрештою, посол міг би посприяти тому, щоб довідкова інформація у відділах справ іноземців була доступна у паперовому вигляді рідною мовою українців, щоб документи, які заповнюють іноземці, були дубльовані окрім інших іноземних мов (англійською, російською) ще й українською мовою. Але послу все це  – до лампочки. У нього – імпреза і фотосесія у філармонії з нагоди Дня Незалежності у оточенні таких же гламурних персон як і сам. У них все добре. Вони дуже позитивні і усміхнені. І те, що там твориться внизу їм нецікаво. Вітаємо, пане Посол. Святкуйте і далі.  Ми якось собі радимо і без вас. Звичайно, трохи муляє, що  Ви займаєте місце професійної людини, яка могла б суттєво допомогти українцям у Польщі, але що поробиш…

ВАЖЛИВО!!! Звернення до автора цього тексту  мовою окупантів Криму і Донбасу та організаторів голодомору 32-33 років буде сприйнято як особиста образа з відповідними наслідками. Поважаймо себе і країну, яка видала нам паспорт громадянина. Дякую наперед