a>Польща реально потребує українських студентів, але поляки у цьому не зізнаються. Звичайно, як сказав у розмові з «Радіо без цензури» професор полоністики університету варшавського Piotr Garncarek, на вулицях студентів ще не ловлять, але українські студенти мусять обирати польські ВНЗ, тому що диплом польського ВНЗ – це диплом який визнається у всій Європі. А крім того, це ще і знання. Тому сміливо йдіть у польську амбасаду чи на сайти польських університетів і залиште продавців дипломів в Україні без їхнього підлого бізнесу. Переклав тільки те, що, на мою думку, є важливим. Якщо комусь цікаво послухати чи подивитися повністю – файли звуку і відео до вашої уваги.
КОР: Пане професоре, чи є різниця між студентами з України та студентами місцевими або іншими студентами-іноземцями? Як вони тут почуваються? Чи вчаться, чи, як в Україні, планують просто купити диплом?
Гарнцарек: Купити диплом у нас неможливо. Якби щось таке сталося – медіа і прокуратура зробили б з тим порядок Думаю, що польська освіта є вільна від корупції. Звичайно, не можна говорити про сто відсотків, але рівень цієї проблеми у Польщі на порядок нижчий ніж в Україні. Стосовно питання, чи українські студенти чекають… Ми працюємо за світовими стандартами, згідно освітніх приписів ЄС, Тут немає чого чекати – доводиться просто вчитися.
КОР: Але, чи відповідають цим стандартами студенти з України? Прошу порівняти їх з місцевими та студентами з інших країн
Гарнцарек: Не йдеться про те чи є студент українцем, чи є поляком, чи з іншої країни. Йдеться про те, чи має молода людина належну мотивацію і навики до навчання у вищій школі. Перша проблема – проблема мови. І тут варто сказати, що студентам з західної України легше дається навчання, оскільки вони мають польську мову на слуху. Студентам з центральної чи східної України це складніше, особливо ж коли йдеться про факультети технічні. Хімія, фізика, медицина потребують вищого рівня знання мови, знання спеціальної лексики. Водночас, інтелектуальний потенціал – справа індивідуальна.
КОР: Можливо існують речі, які студентам іноземцям варто знати, щоб легше пішло навчання?
Гарнцарик: Польща не є екзотичною країною, але бачу, що студенти з України, які прибувають на навчання у Польщу, відкривають широко очі. Я співпрацюю з багатьма українськими ВНЗ і можу говорити про те, що це два різних світи. У нас щоразу є менше ВНЗ з низьким рівнем навчання, натомість в Україні дуже велика різниця між рівнем одного ВНЗ та іншого. Також існує прірва між рівнем шкільних знань між студентами з України та студентами з інших країн, що вчаться у Польщі. Друга проблема стосується вихідців з Радянського Союзу. Ці діти отримують атестат на рік раніше від поляків. І така дитина потрапляючи у іншу країну і почувши від батьків, що вона уже є дорослою – нерідко проявляє себе не як доросла.
КОР: А можете навести приклади?
Гарнцарек: Один студент нарікатиме на життя, інший – працюватиме напружено як студент, працюватиме десь для заробітку грошей на прожиття. Часто зустрічаю молодих людей з України в університеті, які нарікають замість ставати дорослими. Водночас, це стосується не лише українців. Питання індивідуальне, як і все інше у цій сфері.
КОР: Що робити молодій людині чи батькам у разі, як вони вирішили вчитися у Польщі
Гарнцарек: Чимало можливостей відкриваються для українців, які мають польське коріння. У дипломатичних установах в Україні дадуть усю потрібну інформацію. Для цього вони, власне, існують. Посередники у цій сфері не потрібні. Українські студенти – це найбільша група студентів-іноземців у польських університетах. Ментально українським студентам не важко адаптуватися у польському середовищі. Особливо ж з тієї частини, яка колись була частиною Польщі і має спільну з Польщею історію, яка нас єднає
КОР:Думаєте, що того, що єднає більше ніж того, що роз’єднує, бо не всі у Польщі так думають як Ви
Гарнцарек: Ми, хоча і були у східному блоці, але ми ніколи не були радянською республікою і ідеологічно ми все ж таки були вільнішими завжди. Але якщо відкинути ідеологічні, політичні речі, то, думаю, молоді люди нової генерації знайдуть спільну мову по дорозі до знань.