Сьогодні два “біженця з України” зустрілися у Києві на Подолі у генделику, де з мінералки  – тільки Perrier і за кавою говорили про свої “біженські” справи у Варшаві.  Одним з “біженців” був я. Другим  – підприємець, який виробляє вимірювальні прилади в Україні і успішно продає їх у Польщі. Ми говорили про третього біженця, вузького фахівця у певній галузі, який теж виходить на європейський ринок з своїми “біженськими” майстер-класами.  Я у свою чергу познайомлю цього “біженця” з іншими такими ж “біженцями”: програмістом, який за 5 місяців довів до ума проект, що його поляки не могли здати три роки, іншим “біженцем” з Любліна, який ось уже 8 рік виробляє корми для тварин і продає їх у Німеччині, Австрії та Польщі. Ще є “біженка”,  яка презентує у Польщі виробника високотехнологічного обладнання з України.  Усі ці “біженці” уже по кілька років платять податки польському уряду, за які фінансується діяльність прем’єра. Отже, частина грошей, витрачених на її поїздку у Брюсель, написання і виголошення промови про мільйон українських “біженців”, теж походить з “біженських!”  податків.  Детально про справи українських “біженців” які наповнюють польську казну регулярно будете читати на цьому сайті.