Автор:  Лариса Ніцой

Новий закон про освіту – і знову радість для язиких. Наша влада про них подбала, а нас, українців, знову кинула. Не вірите? Читаємо. Законопроект, прийнятий Верховною Радою в першому читанні.

Стаття 7. Мова освіти
Пункт 1. «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова». – Ура, скажете Ви. І я так кажу. Однак, читаємо в цьому ж пункті. – «Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на НАВЧАННЯ РІДНОЮ МОВОЮ чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти». – Не просто вивчення рідної мови на якомусь уроці, а отримувати навчання рідною мовою. Уточнено. Зазначено: навчання(перманентний, постійний стан) мовою меншини.

Ідемо далі.
Стаття 7, пункт 4. Заклади освіти можуть здійснювати навчальний процес мовою національної меншини.

Стаття 7, пункт 5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти надають навчання не просто мовою меншини, а в такому обсязі, що дає змогу здобувачам освіти потім провадити професійну діяльність мовою меншини. – Просто блєск! Тобто, і надалі Вам язикі будуть ставити діагнози російською, бо «мєня так учілі», та й інші професіонали застосовуватимуть термінологію російську. Бо даний закон дозволяє так учити у вишах.

Шукаю далі, може ж десь таки зазначили, провели уточнення щодо української мови, може в розділі ЗАКЛАДИ ОСВІТИ статті 22-31 визначили, що не буде вже сегрегованих шкіл. Може ж таки міністерство звернуло нарешті увагу, що дітям меншин треба надавати повноцінну освіту українською мовою? Може почули, що в Європі заборонені сегреговані школи, де зібрані тільки діти меншин, бо за європейськими законами треба, щоб діти вчилися усі разом державною мовою, щоб потім повноцінно інтегруватися в суспільство? – де там, не йдеться про це в законі. Мовчок, наче в нас таких шкіл немає і ніколи не було. Отже, раз не заборонено, і далі будуть.

Шукаю, може в розділі СТАНДАРТИ ОСВІТИ статті 32-40, чи в розділі ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ статті 41-51 щось знайдеться? Ага, дійшла до статті 42 АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНОСТЬ. Перераховують, що етично робити освітянам, а що неетично. За недотримання академічної доброчесності можуть і з роботи вигнати. Думаєте, тут є щось про непатріотизм педагогів, з яким ми з вами часто стикаємося, може говориться про недопустимість сепаратиських закликів чи неволодіння державною мовою – нуль. За це не звільняють. Можуть звільнити за недотримання авторського права, ага.

Шукаю далі. ЛІЦЕНЗУВАННЯ стаття 43, АКРЕДИТАЦІЯ стаття 44 – пусто. Стаття 50 АТЕСТАЦІЯ педагогічних працівників, стаття 51 СЕРТИФІКАЦІЯ педагогічних працівників – знову пусто.

Ооооо! Знайшла! Знайшла! В статті 54. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГІЧНИХ, науково-педагогічних і наукових ПРАЦІВНИКІВ серед перерахованих чеснот справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості є слово ПАТРІОТИЗМ! Ура, ну хоч таке слово на весь закон!

Ви ще не поснули? Не спіть, я це все читала і фільтрувала. Ідемо далі. Ще трохи.

Стаття 56. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ до ПЕДАГОГІЧНИХ і науково-педагогічних ПРАЦІВНИКІВ. Згадали про психолого-педагогічні навички, вдосконалення – логічно. Тільки про логічне володіння державною мовою знову ні слова.

Ст 59. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК та підвищення кваліфікації ПЕДАГОГІЧНИХ і науково-педагогічних ПРАЦІВНИКІВ. Згадали про курси, майстер-класи, самоосвіту, купу іншого, і знову про мову – мовчок.

У статтях 62-73 про УПРАВЛІННЯ та КОНТРОЛЬ ОРГАНІВ ОСВІТИ – теж ні слова. А що буде, якщо не дотримуватиметься мовна політика в навчальному закладі? – нічого не буде. Немає такого.

Одне слово, дочитала я до останньої 84 статті.

Що Вам сказати. Якщо уявити, що я – сепаратистка, володію тільки російською мовою і не хочу й чути про українську, збираюся передавати свій світогляд дітям – я вас усіх за пояс заткну з цим законом, хто буде мені щось «по-вишиватницьки» доказувати. Цить. Закон на моєму боці. Сегреговані школи будуть; навчання мовою меншин (не кілька уроків, як у Європі чи Америці, а повністю викладання предметів) буде; навчання у вишах російською буде; звільнити упоротих педагогів – які підстави? В законі про це не сказано.