Тиждень, що минає, як і усі попередні впродовж останнього року, був сповнений усілякої антиукраїнської гидоти, але не тільки.
Важлива новина міжнародна: росіяни розбомбили у Сирії турецьку колону, збісивши цим турецьке начальство до найвищого ступеня. Співчуваю родинам загиблих турецьких солдатів, але вважаю, що це криваве щеплення проти дружби з диктаторською Московією допоможе Туреччині раз і назавжди зрозуміти: найкращий спосіб домовитися з Росією – домогтися її зникнення.
Немає ніякої Росії. Є річка Рось, а Росія відсутня. Є якийсь сумбур малоосвічених, темних людей, обгороджених колючим дротом на величезній території на чолі з керівником концтабору Путіним. Але до чого тут якась Росія? – Це я так для себе перекладаю слова одного чеченця, що поміняв прізвище на Сурков і, облажавшись по всіх фронтах, відправлений у відставку, продовжує пердіти якісь антиукраїнські заяви. Найгірше, що українці це обговорюють, тобто вони це дивляться…
Наприкінці тижня відбувся концерт гурту «Kozak-System». Він зібрав не лише українців, що ще залишаються у Києві. Прийшов також Петро Порошенко. Нагадаю, був у нас такий президент, у якого був шанс зробити Україну українською, але кононенки, гладковські та інші некомпетентні луценки-кириленки навколо нього і з ним на чолі поховали цю надію… За інерцією Порошенка на цьому концерті привітали аплодисментами…
Не виключено, що Петро Олексійович заплатив за ці аплодисменти. Гроші у нього є, щоб найняти з десяток лизоблюдів. А решта уже і так підхопила. Загалом, за постами присутнтіх, концерт був справжнім острівцем України у повністю захопленому русскім міром Києві.
За це ще не арештовують, ще такі концерти можна відвідати, але… Руху вперед не видно. На тижні один з колись українських телеканалів, а нині російська медведчуківська помийка організував впродовж цілого дня марафон: «Тхне Соросом». Таке можливе в Україні нині.
Ліценцію у каналу не забрали, люди з сорому не поховалися по норах, ніхто з каналу не звільнився. Ну, а що тут такого? Неважливо, що фонд «Відродження» один проти “Россотруднічєства” та інших таких ФСБшних організацій, дбає в Україні про українські інтереси впродовж останніх 20 років. Я жодного разу не отримував гранти від цього фонду і взагалі вважаю діяльність за гранти рухом у неправильному напрямку. Але саме цей фонд зробив найбільше для того, щоб Україна зберігала українське обличчя. На державному рівні хтось, хто відповідає за інформаційну політику мав би про це сказати. Хоча, хто ж скаже? Міністр культури – Бородянський, автор російськомовної пропагандистської жуйки від каналів Пінчука…
На тижні порадувала прекрасна українська авіакомпанія МАУ, відома своєю ненавистю до пасажирів. Скрипку тепер провезти у салоні – 80 євро додатково, у багаж покласти 55 євро додатково, якщо не придбати спеціальний додатковий білет на це заздалегідь. Проблема у тому, що зміни набрали чинності 25 лютого, а музиканти, які потрапили у пастку МАУ купували квитки до цієї дати. Відповідно, новація стала їм відома на стійці реєстрації в аеропорту.
Жлобство? – скажете ви. Якби не було всього іншого – так. А оскільки навколо маса всього такого самого, то якось ця гидота з загального антиукраїнського контексту не виділяється.
Але є і хороші новини. В’язням українських тюрем дозволили користуватися ігровими приставками. Щоб не шукали пригод. Ну хіба не мило? Там ще деякі полегшення і послаблення. Докладніше – від фахівця
Польща незабаром обиратиме президента. Звичайно ж, на цю посаду балотується чинний президент і… а хто там ще – бог його знає. Опозиція когось виставляє, але усе це такі невиразні фігури, що, певно, виставляються вони тільки для того, щоб взяти участь. Розуміють, що програють. Звичайно, це могло б бути небезпечно, що немає альтернативи нинішній владі. Це завжди насторожує. Але є ж ще одна каденція, яку може використати Дуда. Нинішня ситуація у Польщі – це позитив, стабільність. Тобто, їхня ставка на люмпена все ж спрацювала на користь держави. Опозиція йде на вибори з гаслами, що коли уже дали 500 + родинам з дітьми, 13 пенсію пенсіонерам і ще там щось, то пора уже подумати про тих, хто на всі ці речі працює. Ну і ще одне гасло – треба нового президента. І тут креатив мене зацікавив. Нижче – плакат з фейсбуку
Все. Креатив на цьому закінчився. Президент у Польщі – фігура представницька. Він виголошує промови, ручкається з іншими президентами, відвідує якісь заходи, але гроші ділить прем’єр і його керівник – лідер правлячої партії, яка має більшість у парламенті. Тому вибори президента хоча і важлива річ – все ж не найважливіша. Що пізніше у Польщі почнеться боротьба за владу і дестабілізація у зв’язку з цим – то краще для мене, як іноземця. Загальновідомо, що коли настають вибори у демократичній країні – до них одразу долучаються фінансовані ФСБшниками ліваки, як Сандерс у США, чи до ідіотизму крайні праві типу Ле Пен у Франції. На жаль, поки живий Путін і поки Росія не розчленована, Європа постійно перебуватиме під небезпекою втручання російської розвідки у внутрішні справи через демократичні процедури. Поки що рецепту на цю хворобу не написали, на жаль. Один з доказів стався якраз на тижні. Колишній керівник служби зовнішньої розвідки Франції став ведучим російського телеканалу. Вестиме програму про геополітику. Чи потрібні ще якісь докази того, що він співпрацював з ФСБ на шкоду Європі, перебуваючи на посаді?
В Україні хтось провів спецоперацію, спочатку закодувавши усі українські канали, залишивши російські незакодованими, а на тижні цю проблему вирішували на рівні президента і вирішили, що мусять бути розкодовані версії. Моя думка: треба увесь контент закодувати. У першу чергу російський. Український теж, але на український зробити знижку. За все, варте уваги у цьому житті треба платити. Плата за телесигнал – це оплата чесної роботи журналістів. Чи потрібна чесна робота журналістів? Чи є вона якоюсь цінністю для громадян України – Ні. Не є. Що ж тоді робити? А бог його знає. На мою думку, майбутнє за медіа, які фінансують читачі, глядачі, слухачі. Я роблю щось, що корисне моїм читачам, вони мені платять за це, бо їм важливо, щоб мій ресурс існував. За інших обставин, слухачі, читачі, а особливо глядачі приречені дивитися те, що їм наказують дивитися. На жаль, мінімальний відсоток людей це розуміє… Але, сподіваюсь, цього відсотка вистачить для того, щоб у зручний момент звільнити Україну від русского міра, адже світом рухає меншість. Як на цьому концерті козак-систем. Двоє людей почали аплодувати при вході Порошенка- і уже весь зал аплодує. А потім захоплено про це розказує у фейсбуку.
На тижні ще одна антиукраїнська медіаподія сколихнула Україну. Про це пише Вадим Міський:
« Через старий борг, який державне телебачення тягнуло за собою близько 10 років, зараз арештовані всі рахунки Суспільного мовника.
Створення системи суспільного мовлення шляхом приєднання всіх компаній до підприємства-боржника НТКУ дало свої плоди: тепер за борги зупиняється не лише одне підприємство, а вся система (і радіоканали, і всі регіональні канали). В інших країнах є й більш грамотні приклади структурної організації системи суспільного мовлення, які убезпечують групу мовників від таких потрясінь: всі медіактиви є автономними дочірніми підприємствами, і самі відповідають за своїми зобовязаннями, а володіє і управляє ними спільна холдингова компанія (яка і є національним суспільним мовником, задає редакційні стандарти та інші політики, котронлює їх виконання). Це приклади Швеції, Швейцарії, і зараз триває передання самостійних мовників під керівництво спільної холдингової компанії у Франції. Тобто, і в України був інший шлях для створення системи суспільного мовлення, але законодавець обрав найменш оптимальний (всі етапи приєднання підприємств до компанії-боржника НТКУ були описані саме в законі), і ризик загинути під боргами після злиття в одну юрособу не був належно оцінений і прорахований.»
Кому усе це потрібно у такому вигляді? Це потрібно ворогам. Що менше українського контенту буде в ефірі, то більше буде підстав вважати, що ніякої України не існує. Уже зараз на кордонах є саме таке відчуття, коли на Буковині чудово чути масу румунських радіостанцій, а українських – нуль, або ж по українських співають російською англійською тільки б не українською. Коли на польському кордоні – маса польськомовних станцій, а українських – нуль на території України, коли на кордоні з окупованою Білоруссю – маса російських станцій і жодної української. Комусь все це потрібно. Кому? – самі розумієте. Тому, хто вважає, що України не існує. Є група божевільних, які захопилися етнографією. Це ми з вами.
Паніка навколо коронавірусу крокує планетою. Щодня повідомляють скільки захворіло, скільки померло, скільки одужало… При цьому статистику загиблих у ДТП чи померлих від звичайного грипу ніхто не веде. Якби хтось вів – то зрозумів би, що цифри померлих від коронавірусу на порядок нижчі від цифр померлих від звичайного грипу… Але паніка – чудовий продавець. Марлеві повязки, якісь вакцини, ще там щось – просто так його не продасиш. Тому час від часу з’являються то пташиний грип, то атипова пневмонія, то коронавірус. Ставмося до цього з іронією, жартуймо над цим. Полегшає усім.
Навіть якщо ти і чхаєш – будь ласка
Між нами немає меж
Я кашляну і зніму свою маску
Вірю – ти знімеш теж
Кажуть, кохання, як вірус, підступне
Вразить, коли і не ждеш
Сталося так, що ми стали наступними
Я – точно. Вірю, ти – теж
На карантині, в любовному жарі
Питиму пристраті трунки
Так, щоби чули стожари й Санжари
Стогони і поцілунки
Так, щоб від заздрості вибили вікна
Так, щоби шина палала
Так, щоб Нацгвардію вводив я стрімко
Ще раз і ще раз, бо мало
Нас не полишить людськая увага
Хоч мріялось тет-а-тет
Що нам докори, і осуд, й зневага?
У нас від них імунітет
Будь-який всеукраїнський ідіотизм може легко бути перебитий київським ідіотизмом. Видатний боксер Віталій Володимирович Кличко під керівництвом своїх жопоруких радників відправив у нокаут на тижні систему оплати у київському метрополітені. ЗНОВУ ПОВЕРНУЛИСЯ ЖЕТОНИ, бо одні картки уже не працюють, інші ще не працюють, а треті взагалі задумувались так, щоб і не запрацювати. Чудово про це написала Марина Пономаренко
Але це не все. На тижні знову екскаватор з’явився біля озера Качиного і почав засипати його з боку проспекту Григоренка. Тобто, виходить, що навіть через чотири роки активного спротиву засипанню озера у густозаселеному районі, забудовник не передумав і продовжує наступ. А генеральний план услід за діями незаконних забудовників це все вписує уже за фактом його появи. Розповідає Володимир Бохняк,
Як могло б бути, якби містом керував хтось, кому не відбили у молодості мозок? Наприклад, Осокорки з їх 22 кілометрами каналів і канальчиків могли б стати чимось на зразок Вилкового чи Венеції. Але для цього треба, щоб у Києві з’явилася українська влада.
Поки що не з’явилася і коли з нафталіну виймають засмерджену русскім міром маріонетку і міряють її на крісло прем’єра – надія на те, що щось зміниться в український бік, втрачається абсолютно. Я про історію з можливим призначенням на посаду прем’єр-міністра Сергія Тігіпка, комсомольського функціонера, кремлівської консерви, що завонялася і вибухнула ще у часи Януковича.
Стою, боюся і дрижу
Мов на вітру та липка
Хоч би не взяли з куражу
В прем’єри, як Тігіпка
А як обійде цей позор
Нова нагряне зрада:
Шукатимуть у тих потвор
Ще й спікера у Раду
Хто не сховався, на біду
Закон у слуг суворий:
Ще треба жертву в НБУ
Й лоха́-генпрокурора
Сховатись раджу у кущах
Або в бабусі, в клуні
Знімають з поїзду невдах
У владу слуги юні
Ще одна «радість» прийшла на тижні з українського МЗС, зокрема з українського консульства у Польщі. Відповідно до нещодавно прийнятої поставнови, віднині тимчасовий консульський облік буде платним, а у Польщі стати на тимчасовий консульський облік можна буде тільки за наявності карти побиту. Раніше можна було стати на консульський облік, маючи візу, довшу ніж 90 днів. Проти консульського збору не заперечую. Мусять бути гроші у консульства на опрацювання документів. Водночас, обмеження стосовно карти побиту не враховує ситуації з виданням карт побиту у Польщі. За законом – місяць-два. Ну три. В реалі – 10 місяців або більше. Ми все одно пристосуємось, як пристосовувались до усього, що українська влада витворяла до цього. Водночас, як на мене, мусимо щось робити разом для впливу на ситуацію. Нас у Польщі є два мільйони. Ми разом можемо впливати на те, хто є послом чи консулом. Контролювати, щоб посольство не ставало місцем роботи синків та дочечок різних посадовців, стежити за тим, щоб посол, консули та усі працівники посольства виконували свої обов’язки. Звичайно, можна і далі мовчки по-рабськи спостерігати, як вони за гроші платників податків бездіють. Але якщо хтось хоче приєднатися до роботи з наведення порядку – пишіть мені у приват фейсбука. Є законні механізми, як все поставити на місце. І ними треба користуватися.
Ну і вже зовсім наостанок, варто нагадати про дату, яка наближається.
Це совкова дата, публічне відзначення якої означатиме перемогу совка над здоровим глуздом. Непублічно, десь там тихенько, щоб ніхто не бачив, можна вітати найближчих вам жінок з 8 березня, але не виносьте це у публічну площину, не ганьбіться. Це день приниження жінок, опускання їх нижче плінтуса. Ось згадайте разом з Андрієм Кокотюхою, що робилося 8 березня у час, коли це свято було актуальним.
Якщо вам здається, що якась важлива подія залишилася поза увагою – напишіть у коментарі. Я додам до основного тексту. Огляд позаминулого тижня можна читати тут а за цим лінком – огляд іншого автора За лінком нижче – огляд подій тижня, написаний минулого року 25 лютого
