Огляд тижня 9-15.03.2020: фестиваль паніки та істерики навколо коронавірусу, падіння обісцяного Сивохо, державна зрада у Мінську, Шевченко і чотири букетики.

Автор: Юрій Журавель

Коронавірус смертельною косою збирає врожай людей зі слабким імунітетом у усьому світі і цього тижня заходи безпеки уже переросли побутову паніку і перекинулися на уряди. Країни масово закривають кордони для іноземців. Своїх, що повертаються, поміщають у карантин. А вірус не зупиняється.

Жахливі кадри приходять з Китаю, де для боротьби з вірусом людей позбавляють елементарних людських прав.

Італія поки що рекордсмен серед європейських країн. Місцеві жителі – українці кажуть, що у момент, коли влада оголосила Ломбардію закритою і до моменту, поки це вдалося фактично втілити у життя, встановивши контроль, люди масово поїхали з півночі, де вони жили і працювали, на південь до батьків та родинних країв. Ну і рознесли вірус на всю країну… Можливо в Італії, країні, де не прийнято користуватися поворотниками у авто, треба було діяти якимось іншим чином?  

Польща услід за іншими країнами закриває кордони для іноземців без карт перебування.  Впродовж останніх днів супермаркети переживають бум відвідувань більший від передсвяткового.

Державні установи припиняють приймати відвідувачів з понеділка. І ось тут раптом дійшла черга до електронної держави. Уже більше пяти років у Польщі працює портал Praca.gov.pl через який подаються прохання про реєстрацію дозволів на роботу для іноземців. Так от, з понеділка можна буде отримувати ці дозволи на роботу електронною поштою. Більше не потрібні оригінали з мокрими печатками. Тобто, у даному випадку коронавірус прискорив впровадження електронного документообігу, який уже давно назрів.   

Звичайно ж треба задокументувати появу масок медичних за 1200 гривень у “новусі”. Вони мають три рівні і є на резинках. І 1200 гривень. Замість гривні сімдесят.  Сподіваюсь, гроші зібрані на продажі масок пригодяться вигодонабувачеві на пишні похорони і гарний пам’ятник на могилці. 

Під шумок коронавірусу на тижні підлість вчинена у Мінську. Керівник президентської канцелярії Єрмак і колишній президент Кучма підписали документ, який юридично переводить терористичні організації ЛНР і ДНР у сторони переговорів. Частина пропрезидентської фракції висловила з цього приводу несміливу незгоду, але поки що назад ситуація не повернулася.

https://www.facebook.com/Vagner.Viktoriya/photos/a.106548114056428/217226016321970/?type=3&av=553927748103786&eav=AfYNsXtn2QDP0dJILzr8hYUSAvjmDtsZEFeehW5boYsw2QsYUzLYzKJhNU0lxOTpa14&theater

Українська частина суспільства вважає такі дії державною зрадою. Нардеп Володимир Вятрович звернувся з відповідним поданням до СБУ.

https://www.facebook.com/yaryna.yasynevych/posts/10158025104572556

Побічним ефектом коронавірусу стала величезна кількість експертів з питань вірусології, які радять і радять, що аж фотожаби зявилися на цю тему

До чого тут нафта? На тижні Росія не домовилася з ОПЕК і Саудіваська Аравія знецінила нафту до критичного для нашого хворого на всю голову сусіда рівня. Залишилося почекати років 5-10 поки росіяни прожеруть свої запаси і нарешті почнуть думати головою. Головне до тих часів дожити.

Це доволі непросто, оскільки в самій Україні занадто багато людей, яким Україна помилково видала паспорти. Чимало з таких покидьків, на жаль, мають причетність до влади і всіма своїми ресурсами і можливостями пробують зробити так, щоб Україна зникла. На тижні один такий “діяч” зібрав якусь презентацію примирення, щоб розповідати там про громадянський конфлікт в Україні. Ну йому і дали по пиці та звалили шмат сала з ніг.

Пізніше хтось розповсюдив фото цієї людської розвалюхи з 2010 року. Хтось зазняв майбутнього радника голови РНБО обісцяним у центрі Донецька.

Впевнений, ті, хто так мудро знайшов радника голові РНБО працюють проти України. Їм важливо, щоб усі органи влади в Україні сприймалися як недооргани. Щоб можна було назвати Україну недодержавою. Сподіваюсь, голова РНБО це розуміє і відправить це нещастя від себе подалі. Нехай собі їде у Донецьк і сидить там у центрі у обісцяних джинсах, як і належить русскому міру.

На тижні Україна відзначила день народження Тараса Шевченка. Було кумедно дивитися на Зеленського, якому, як Президенту, довелося покласти квіти до памятника поету, якого він можливо ніколи не читав і точно ненавидить, як будь-який українофоб.  Або вважає чимось маловажливим і непотрібним. Однак, мусить класти квіти 9 березня, бо від Шевченка почалася Україна.  Ну, добре, з Зеленським зрозуміло. Він українофоб  і для нього це нічого не означає. Але, я впевнений, зі 100 а можливо і 200 тисяч українців, що живуть у Варшаві та околицях, принаймні тисяча мала б знайтися тих, для кого Шевченко щось означає. Мала б, але не знайшлася.  9 березня біля памятника Шевченку у Варшаві було аж 4 букетика квітів.

А 10 березня додалося ще з 40, придбаних за бюджетні гроші і розданих для покладання працівникам посольства.

Бо самим їм купити квіти – в падло. Це не їх компетенція. Як, зрештою, будь-що, спрямоване на посилення української громади у Польщі – не їхня компетенція. Захист прав українців у Польщі – теж не їх компетенція. Їхня компетенція – байдуже спостерігати за процесом, підгавкувати інколи, коли скомандують. І готувати  VIP візити… Саме тому, навіть у дні, які могли б об’єднати українців, котрих у Польщі чимало – біля пам’ятника збираються тільки дипломатичні працівники, а у день народження Шевченка самостійно купити квіти і принести їх до памятника спромоглися аж четверо людей. Сумні реалії,  які треба якось міняти. Як? – ще не знаю. Я маю занадто мало впливу і ресурсів, щоб на щось вплинути. Я на своєму місці роблю те, що умію для тих, кому це потрібно. І це мало б з часом згуртувати громаду, якби вона цього захотіла. Поки що усі зусилля марні.

На тиждень, що минає, припала також трагічна дата для українців Польщі.

https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/photos/a.332393123581995/1543244565830172/?type=3&av=553927748103786&eav=AfZty4udSmJBQq5TDFG_h4JN9CP-GaZE1QM3BMbaTaHhoqJxeZuv36KDjZw4rCNpy4s&theater

Ну і наостанок ще раз про коронавірус тільки з позитивного боку. Це чудовий час, коли раптом люди згадують про гігієну, коли раптом їх вибиває зі звичного ритму життя якась непереборна обставина. І коли ти не хворий, але мусиш поводитись так, ніби тебе це теж стосується, тобто, сидіти вдома і вітамінізуватися – то хіба це погано? Це ж супер, якщо правильно використати цей час. Я, особисто, наршті запишу собі нові рінгтони на телефон, почну читати “Пригоди бравого вояка Швейка” французькою мовою, робитиму інші важливі речі, на які раніше у мене часу не було. Це час, коли можна спробувати зробити щось нове з продуктами харчування, яких ви накупили про запас. От ми, наприклад, зробили безу (бізе). Це таке щось смачне з муки молока яєць, дещо схоже на київський торт і дуже красиве.

Звичайно, щось могло залишитися непоміченим. Тоді напишіть у коментарях. Я доповню основний текст. Огляд подій попереднього тижня можна читати тут а також тут огляд іншого автора Огляд подій тижня минулорічний з цього періоду можна читати тут

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації