Полку американських політконсультантів на українському, польському і загалом на східному ринку цих послуг, прибуває.  Про намір співпрацювати зі східними політиками (з усіма їхніми уявленнями про демократію і правила гри у політиці) заявляють не лише маловідомі контори, яких чимало працювало на  виборах в Україні останніми роками, але і важковаговики у цій сфері, яким вистачає роботи і у себе на батьківщині. Що це означає? З одного боку, це може означати, що українські скоробагатьки з депутатськими мандатами масово почали відмовлятися від послуг таких фахівців з недружньої Росії, побоюючись, що під виглядом політконсультанта з Росії, матимуть агента ФСБ, який збиратиме на них компромат.  А, можливо, бажання виправити свою репутацію і отримати таки американську візу для багатьох українців стало питанням престижу… Є ще і третій варіант: самі американці раптом помітили на карті світу Україну і потяглися сюди зі своїми напрацюваннями.  Чи будуть вони тут ефективними з їхніми уявленнями про українські реалії?   Яскравий приклад Пола Манафорта, який нічим, зрештою, не допоміг своєму головному клієнту – Януковичу.  Водночас, американські фахівці незамінні, коли йдеться про лобіювання інтересів українських політиків чи підприємців у США. За будь-яких обставин, тенденція простежується – Америка в особах політконсультантів-важковаговиків іде в Україну і готова мати справу з українськими політиками, яким не довіряє навіть власний народ. Чого чекати від співпраці з такими людьми?  Частково відповісти на це питання може розмова з Хенком Шенкофом – людиною, яка вивела у президенти Білла Клінтона. Компанія Sheinkopf Comunication оголосила про своє бажання співпрацювати з українськими, польськими політиками у презентації їх інтересів уСША.  Американські фахівці впевнені у тому, що можуть допомогти місцевим політикам порозумітися з цивілізованим світом і зі своїми виборцями.

КОР: Пане Шенкофф, українські урядовці називають війну на сході антитерористичною операцією. Що ви думаєте про це? Чи не є помилкою така назва?

Ш: Уряди різних країн  завжди використовують не пряму мову, щоби описати певні події неприємні для них. Різні облудні  назви вживають для визначення певних акцій уряду і це стосується навіть усіх без винятку.  Громадяни будь-якої країни, на думку урядовців, будуть  неприємно вражені якщо називати речі своїми іменами. Адже насправді “антитерористична операція”  і означає – “війна”. Бо гинуть люди. Питання в тому скільки ще загине людей? Чи таке визначення це помилка? Важко сказати чи це помилка чи ні? Але публіці (виборцям) слово “війна”  навряд чи сподобається. А в політиці помилкою є те, що не подобається виборцям.

КОР: Часто українські політики шукають підтримки на заході і знаходять її там. Навіть люди з не дуже доброю репутацією. Що б ви порадили таким політикам чи підприємцям? Чи можна змінити думку на заході про таких людей?

 Ш:  Чи треба рахуватися з тим, чи репутація певної людини є добра чи погана? Я не думаю що це має значення для політичних консультантів! Що має значення в політиці, це те чи з цією людиною можна домовитися, чи на цю людину можна покластися в разі потреби і що ця людина здатна зробити?  При цьому особисті якості людини не є вирішальними. Якби  питання особистості було головним критерієм відбору то більшість політиків в сьогоднішньому світі ніколи б не потрапили у політику і не увійшли б до тих чи інших урядів.  Справа не в особистих якостях цієї чи іншої людини, а в тому, яку силу(владу) має та чи інша людина. Хто має найбільшу силу(владу)? Хто зуміє найкраще скористатися цією владою? Хто зуміє найкраще догодити виборцям? А також найбільше догодить “друзям” які привели його до влади? Ось основні характеристики (складові)(компоненти) відбору. І тут немає значення чи ця особа є православним. католиком,  іудеєм чи атеїстом. Якщо ви хочете побачити справжнє обличчя певної людини — дайте їй владу. Ти стараєшся догодити виборцям бо ти прагнеш влади.

КОР. Чи означає Ваша відповідь, що Ви можете працювати навіть з такими клієнтами з репутацією, яку важко виправити?

Ш:  Влада не має сумління. Особливо це стосується України. І взагалі це притаманна риса політики у слов’янських країнах. Єдиним винятком є Чехія з Вацлавом Гавелом і Польща з Лехом Валенсою. Але це були незвичайні лідери в незвичайний час…

 КОР. Україна має чимало позитивних рис, але на Заході чомусь говорять лише про корупцію та інші жахи… Що не так?

Ш. Насамперед Україна має стратегічне положення між Росією та Європою. Але цей факт чомусь важко доходить до західних виборців.   В світі  йде боротьба і Україна перебуває у вирі цієї боротьби Росія хоче повернути собі колишні сфери впливу, Америка не може визначитися чого вона хоче, Китай шукає джерел енергії і Україна перебуває у вирі цього в першу чергу завдяки своєму географічному положенню. Але люди на заході не знають історії і не знають, наприклад, того, що Україна є хлібним кошиком Європи але саме мільйони українців померли від голоду в сталінські часи.  Впродовж століть Україна була своєрідним мостом на шляху різних завойовників з різних кінців Європи та Азії і саме тому постійно перебувала під політичним впливом чужих сил. Отже ми маємо країну з унікальною історією народ якої з давніх часів постійно з кимось воював і різні частини якої перебували на впродовж  століть під впливом різних, часто взаємно ворожих сил і держав, як наприклад — схід під Росією і захід під Австрією. Тому українці на генетичному рівні не вірять жодному уряду: ні своєму, ні чужому. Це історична традиція тому що українці ніколи не мали своєї національної держави. Важко збудувати єдину державу з таких неоднорідних частин як схід та захід України.

 КОР. Але  ж останні 25 років…

Ш: Це неможливо зробити за 25 років. Для цього треба значно більше часу. Для цього треба декілька поколінь. Особливо, якщо ми хочемо збудувати демократичну державу. Звичайно, це не виправдовує таких негативних явищ, як корупція. Але коли ми маємо таке минуле помножене на нинішній хаос та відсутність демократичних інституцій, то чого ще можна сподіватись? Я не виправдовую корупції. Але потрібен час для створення справді демократичних інституцій. А при справді демократичних інституціях корупція  відійде у минуле. Коли люди отримують реальну владу, тоді сила голосу виборця стане більшою ніж сила долара. Але навіть у західних демократіях важко переважити силу грошей. То що  говорити про країну де впродовж останньої тисячі років панували брутальні завойовники, про країну яка народилась всього 25 років   Отож, тут нічого дивного я не бачу.

 КОР. На Вашу думку, пане Шенкоф, що може зробити наш уряд для того щоби змінити образ України у світі?

 Ш:   Що може зробити уряд для зміни сприйняття України на заході? Це настільки складне питання, що у нас навряд чи вистачить сьогодні часу щоби розібратися у ньому. Ми не знаємо що буде в майбутньому, але ми знаємо минуле. Росія розглядає Україну як територію надзвичайно важливу для своїх стратегічних потреб. Вона дивиться і завжди дивилася на Україну як на свого васала.  В цьому немає нічого нового. Так є і так було відтоді, відколи існує Росія. Люди на Заході зовсім не знають вашої історії. В цьому також немає нічого нового. Так як і в тому що в Україні зараз війна.   Чи це перший раз в вашій історії війна в Україні?    Чи це перший раз в вашій історії коли на територію України вторглися загарбники? Періоди історії коли  в  Україні не було загарбників є дуже короткі.  Також, на жаль, люди на Заході не розуміють важливості українського питання. Згадайте радянський період, коли Україна була під владою Москви. Чи західні держави щось зробили  в той час для звільнення України чи східної Європи? Абсолютно нічого крім порожніх балачок про демократію та свободу. Лише воля українського народу до свободи та ослаблення московських лабет 25 років тому дозволили створення української держави. Але сьогодні Росія знову сильна.  І що змінилося в історії? На мою думку абсолютно нічого.

  КОР. Як на Вашу думку, ця війна – це війна всередині слов’янського світу чи це щось більше?

Ш: Це війна в Україні перш за все. Це не війна в Польщі чи в Прибалтиці. Сьогодні кожна слов’янська нація має свою державу. Візьміть Словенію, чи Македонію. Навіть чехи та словаки мають по окремій державі. Всі вони використали сприятливі моменти історії і при західній підтримці створили свої держави. Що ж до України, то на мою думку війна йде не між Сходом і Заходом, а між Українським та Російським світом. І кожний має вирішити до якого світу він належить. І в цьому різниця.

КОР. І останнє питання     Що спонукало вас до відкриття бізнесу на сході Європи зокрема, в Україні . Адже у вас напевно є достатньо справ і в Америці?

 Ш: Зараз чимало американців  працюють в Україні. Майбутнє за Китаєм та Росією. Куди підуть вони туди і піде світ. Тому і Східна Європа є цікава для мене. Це цікавий період історії і я сподіваюсь що багато цікавого станеться тут в найближчому майбутньому.

Розмову записала Ірина Калінська, телеведуча, адвокат, медіатор, керуючий партнер “Бюро примирення Ірини Калінськоі”.Нью-Йорк, листопад 2015 р.”. Переклад з англійської Олега Лісновича

Безпосередньо поспілкуватися з паном Хенком Шейнкофом можна, сконтактувавши з його представником по Східній та Західній Европі пані Іриною Калінською, або у американському офісі в Нью-Йорку за телефоном +19293511965 або написавши листа через сайт Kalinskaya.com