У прикордонних селах і містечках на заході України не мріють полетіти в космос, провести реформи, сіяти, виробляти якісь потрібні речі, загалом, робити щось корисне. У цих краях діти мріють купити собі посаду прикордонника і стояти на КПП та брати гроші за талончики на в’їзд на територію. Або ж мріють купити файковоза і возити «норму» через кордон, а якщо вдасться то і понад норму десь заховати…
Для того, щоб втілити в життя ці мрії треба небагато – мати реєстрацію у 30-кілометровій прикордонній зоні. Тоді навіть без закордонного паспорта можна перетинати кордон і возити у Польщу на продаж цигарки і алкоголь а назад купувати місцеві товари, які продавати в Україні. Все це у рамках малого прикордонного руху. Це непроста робота. Як у злодія, якому доводиться попітніти, поки відкриє замок чужих дверей, чи у працівника нарколабораторії, де варять ширку. «Мені ж треба годувати родину. А як вижити?», – скаже вам злодій, наркодилер чи прикордонний файковоз. Тут навіть держслужбовці возять норму через кордон і їм не соромно. Україна уже б мала давно зрівняти вартість цигарок з польською і проблема була б вирішена. І тут у поляків – саміт НАТО. І поляки зробили те, що давно мали б зробити українці – усю цю прикордонну банду одним махом зупинили. На жаль, лише на місяць. Але навіть цього місяця декому, у кого ще залишились краплини мозку, може вистачити, щоб знайти нове джерело доходу, згадати професію, за якою вони купили собі диплом у якомусь львівському «університеті», чи навчитись чогось корисного і почати працювати, як роблять усі чесні люди, що до церкви ходять не лише заради традиції. Чи хоча б хтось скористаєтсья цією можливістю? Поки що бачимо, що більшість вирішила: раз ми не їдемо – ніхто не їде. З польського боку стоять автобуси з дорослими і дітьми, з українського боку люди мусять розвертатися. Цим людям немає діла до чужих проблем. Вони мусять перевезти норму…Проблема також у тому, що працівники поліції, прикордонники і митники – теж місцеві. Вони задіяні у цій підлій прикордонній діяльності, або ж мають родичів, що задіяні. А отже, зацікавлені у тому, щоб те, що нині твориться біля кордону, творилося там і надалі. Єдина надія на польську сторону, яка не здасться. Більше того, я б просив поляків продовжити дію розпорядження про припинення МПР, бо тепер стало зрозуміло, що це за люди перетинали кордон. Їх і в Україні варто було б ізолювати від решти суспільства, а через кордон взагалі краще ніколи і за жодних обставин не пускати.
Цей портал існує за гроші читачів, слухачів, глядачів. У власника сайту, Олександра Івахнюка, завжди є можливість взяти гроші у одного спонсора і дути у його дудку, як це роблять більшість медіа стосовно своїх власників. Якщо ви бажаєте, щоб хоча б одне медіа у нашій країні працювало на читачів – перекажіть гроші за цими реквізитами. Навіть мінімальна сума буде для авторів сайту свідченням того, що їхня робота потрібна і треба продовжувати у цьому ж руслі.
