Текст написаний два роки тому. Все, про що тут написано і надалі актуально. На жаль.
22 грудня – день працівників дипломатичної служби України. Готуючись до цієї визначної дати, хочеться написати щось хороше про цих людей. Спробую це зробити на прикладі української амбасади у Польщі, за роботою якої стежу з кінця 2014 року. Отже, українські дипломати, що працюють у Польщі – виняткові люди, професіонали своєї справи і роблять все від них залежне, щоб виконати присягу держслужбовця та максимально сприяти вирішенню проблем українських платників податків, що перебувають на території Польщі. Це люди, які розуміють: кожен громадянин України на території Польщі мусить відчувати їх опіку і турботу, адже саме за це їм платять зарплатню. З огляду на це, українські консули та посол моментально реагують на порушення прав громадян України при перетині кордону. Як тільки десь утворюється черга, спричинена повільною роботою польських прикордонників або корупцією українських – наші дипломати негайно прибувають на кордон і залишаються там аж до моменту, поки проблема не буде вирішена. Українські дипломати у Польщі невідкладно реагують на зафіксовані випадки корупції на українсько-польському кордоні. Наприклад, на оце відео, зняте на КПП Шегині реакція була негайно. І, скоріш за все, є результати розслідування співпраці місцевих жителів з прикордонниками з продажу місць у черзі. Українські дипломати у Польщі розуміють, що такі дії псують імідж України і тому не можуть такі сигнали залишити без реакції.
Те саме стається, коли когось з українців безпідставно знімають з автобуса і тримають на кордоні 5 годин, а потім відпускають, навіть не вибачившись. Посол моментально або сам приїздить для зясування обставин інциденту, або ж надсилає заступника чи іншого працівника посольства. Тим часом, моментально інформує про цей інцидент МЗС Польщі і наполягає, щоб кожен такий інцидент був розслідуваний. Наш посол – професійна людина. Тому він не ховатиметься від проблеми за словами профнепридатного чиновника: “Це не моя компетенція, це внутрішні польські процедури у які ми не втручаємося”.
Крім того, український посол у Польщі на постійній основі працює над тим, щоб зрештою українці не стояли у чергах на кордоні. Для цього посольство ініціювало ряд кроків, які допоможуть припинити прикордонне перевезення алкоголю та цигарок під виглядом «для особистих потреб» а насправді – на продаж. А ще українські дипломати написали листа і українським і польським прикордонним службам з проханням піти назустріч «пересічникам», щоб, якщо вони вже змушені їздити кожні 5 діб через кордон, то щоб це не заважало решті громадян Польщі та України перетинати кордон і щоб не перетворювало КПП на концентраційні табори, де масово порушуються права людини.
Звичайно ж, українська дипломатична місія у Польщі повідомила польські державні установи про масовий продаж ділками з України і Польщі безкоштовних документів польської служби зайнятості для виготовлення робочих віз. Такі документи, як правило, не передбачають роботи і людина приїздить у Польщу та опиняється біля розбитого корита. Українські дипломати у Польщі домагаються і від української влади і від польської, щоб припинити цю ганебну практику.
Ще одна важлива складова діяльності українських дипломатів у Польщі – вони активно інформаційно допомагають українцям, що бажають легалізувати своє перебування у Польщі. Зокрема, українське посольство звернулося до відділів справ іноземців Польщі з проханням дублювати документи українською мовою, раз уже там є дублювання російською. Дипломати пояснили польським урядовцям, що українці між собою спілкуються українською і, оскільки українців серед іноземців у Польщі найбільше – мусить бути дублювання українською мовою.
Звичайно ж посол та його заступники, що працюють поряд з відділом справ іноземців у Варшаві, щодня намагаються вирішити проблему україномовної черги перед відділом справ іноземців на Маршалковській 3/5 Адже дипломати розуміють, що черга з українців, які під час відкриття дверей до цього відділу, перетворюються на звірів, псує імідж України. Тому дипломати наполегливо пояснюють і у себе на сторінці в інтернеті і при регулярному особистому спілкуванні з українцями у місцях їхньої праці чи навчання, що стояти у черзі необов’язково, що рватися під час входу у двері необов’язково. Що це неправильно. І з воєводою дипломати теж поговорили та попросили його усунути з відділу справ іноземців правників, які там не працюють і які паразитують на тому, що від відділу справ іноземців неможливо домогтися оперативної інформації. Телефон відділу постійно зайнятий, безпосередньої інформації немає. Українські дипломати, попри те, що це не їх компетенція, намагаються вирішити цю проблему, щоб платники податків, за чий рахунок дипломати живуть, могли вирішити свої проблеми самостійно. Бо донині треба було заплатити «правникові» від півтори до трьох тисяч гривень.
Ну і не менш важливий момент – українські дипломати активно спілкуються з представниками медіа, навіть з тими, хто їх критикує. Вони розуміють, що відкритість – це рух вперед, а закритість – це ознака совка, переляку і профнепридатності. Ніколи ви не почуєте від українського посла слів, сказаних журналісту: «Не буду з вами спілкуватися, ви все одно нічого хорошого не напишете».
Отож, вітаю усіх українських дипломатів, результати їхньої діяльності відомі: Україна, завдяки їх діяльності – країна з якою рахуються сусіди. Саме завдяки українським дипломатам громадяни України, яких нині дуже багато у Польщі, почуваються дружною родиною: і українці з польським громадянством, і українці хвилі еміграції 90-х і українці нової хвилі спільно вирішують свої проблеми, спілкуються між собою, допомагають одне одному, обмінюються інформацією. Все це – заслуга українських дипломатів у Польщі. Дякуємо вам, шановні дипломати! Дякуємо наперед, оскільки віримо, що колись ви почнете усіма цими справами займатися і буде саме так, як написано у цьому тексті, а не так, як є насправді
