Три тисячі євро за посаду вчителя математики у львівському ліцеї… – реалії української “освіти”

Минулої п’ятниці подавав на побит часовий громадянина України, який з 2017 року працює на монтажі, ремонті та виготовленні меблів у Польщі.  Ми розговорилися, точніше він вирішив розповісти про те, що змусило його – випускника математичного факультету львівського університету імені Івана Франка, поїхати до Польщі складати меблі? Ми з ним уже отримали одну карту побиту, попри серйозні проблеми з попередніми роботодавцями і людьми, яким він переді мною довірив справу свого легального перебування. То другий раз він теж звернувся до мене. Хоча, я впевнений, сам би дав собі ради. Але нині я не про це, а про українську освіту. Розповідь цього чоловіка, котрий у 34 роки вступив до університету на бюджет і у 39 його закінчив, мене вразила.  За його словами, йому – випускнику мехмату університету імені Франка – котрий у 2017 році планував викладати математику у ліцеї імені Героїв Крут, (уже проходив там практику і його роботою були задоволені) запропонували заплатити за місце вчителя математики у цьому ліцеї 3 тисячі євро. Він вирішив, що такі ігри не для нього і тому поїхав у Польщу на фізичну роботу. У мене немає підстав не вірити клієнту. Натомість є чимало підстав вірити. Які це підстави? Я і сам працював якось у школі – вів театральний гурток в одній і факультатив “Риторика” у інгій. Крім того,  чимало матеріалів своїх присвятив освіті, а для цього мусив вивчати тему. Звільнитись з Радіо Ера мене теж змусила тема освіти. У 2014 році заслужений журналіст України Віталій Дикий, котрий тоді був моїм шефом, сказав наступне про причини зникнення мого матеріалу з сайту: “Так зірки склалися, що школу номер 78 чіпати не можна”…  У мене питання: а скільки зараз коштує ця посада у тому ліцеї? Чи платять всі, чи тільки хтось не з родинної тусовки? А як ці гроші потім відбиваються? Якщо такі ціни у Львові, скільки цікаво така посада коштує у Києві?

На мій заклик відгукнулися фейсбучні френди. Ось що писали:

Natalia Hlotova У Києві безкоштовно. Пишу з власного досвіду, працювала в 4 гімназіях і ліцеях Києва, вакансії знаходила або в неті (самі директори розміщали), або відвідавши районне управління освіти (ледь не з порогу запитують, який предмет викладаєте і раді, що взагалі хтось прийшов влаштовуватись). Що цікаво, жодного разу ніхто не перевірив мою компетентність, не було предметної співбесіди, це свідчить про гостру потребу у вчителях у Києві. Щодо вашого посту – не здивувалась. Мама і свекруха учительки в Тернополі, саме так там влаштовується на роботу молодь.

 Іван Гук А там відбір дітей за іспитами, і тестами, так і відбиваються…

Lesia Kostina Найбільш корумповане місто в Україні це Львів. З власного досвіду знаю.  Мої діти закінчили успішно школу у Львові. Тому і навчалися у Варшаві, мають хороші роботи,успішні, у Львові тільки можна було поміряти,або мати дддуууужжжжеее товстий кошельок.  Моя дочка ЗНО предмети обов’язкові 186 балів.Замало було, мабуть усіх приймали по 200 балів,зазначу це було у 2008 році. Недав хабаря,знайшли причину. От і кінець дискусії,

Olena Vitiuk Lesia Kostina Вчилася у Львові на державному бакалавра і магістра – без жодних хабарів при вступі і під час навчання. При бажанні, хто вчиться – йому хабарів не потрібно, а хто шукав як зхалтурити – то така опція теж присутня, як і в будь якій іншій установі, на жаль 22 год22 години тому

 

Той, хто хоче вчитися – навчиться і без хабарів. Проблема в тому, що люди, яким диплом про вишу освіту тільки нашкодить, чомусь готові його купити. І українська освіта надає такі послуги. Однак, мене вразила вартість посади вчителя математики у ліцеї імені Героїв Крут. Саме про це було б цікаво дізнатися. Чому за таку посаду просять такі гроші? Раз просять – отже є бажаючі заплатити. Мій клієнт відмовився. Але певно хтось погодився. А де взяти такі нроші вчителю? А як він їх планує повернути? Оце питання

З цим теж згоден. Однак, я нічого про це не знаю тому нікому нічого радити не буду. Хоча ні, пораджу не витрачати час на українську освіту взагалі. Це не для тих, хто хоче вчитися чи вчити. Це зборище лицемірів і збирачів грошей з батьків неуків. Загалом, мої уявлення про українську освіту – ось у цьому сюжеті.

Ольга Бавдис  думаю, що проблема в тому, що на дефіцитному щодо вакансій “престижних” професій заході України( звідки я є), професія вчителя, викладача вважається ” прибутковим місцем” ( всі хочуть хороших атестатів, потім заниження оцінок і відповідно репетиторство, щоб все було ок, та й маса інших шляхів заробити). Знаю випадок, коли людина після могилянки приїхала в Бережани , пройшла співбесіду і замість питання ” як ви оцінюєте в грошовому еквіваленті свою роботу?” почула ” Яку суму ви готові заплатити за місце роботи в нашому закладі?”. Так що…це “давня традиція укр народу”.

А потім ці люди з “хорошими оцінками” купленими у викладача, котрий у свою чергу купив свою посаду за 3 тисячі євро, збирають огірки і полуницю на польських плантаціях, прибирають підїзди, міняють памперси польським чи німецьким людям похилого віку. І їхня “освіта” їм тільки заважає якісно робити справу, до якої їх створила природа, Тому я і кажу: витрачати час на українську освіту немає жодного сенсу. За лінком – запис “уроку” в одній з найкращих шкіл Києва, за словами керівництва ГУ освіти КМДА, сказаними мені у інтерв’ю

 

 

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації