"Він таки прийшов у ЦВК…." Підсумок тижня що минає

c412197-mpal9106Автор: Міла Грушник

Olegario Oliiynyk· 
 Призидент пройшов до ЦВК через задній прохід. Це підсумок його першої каденції і можливо початок другої. Адже наш виборець є прямою ілюстрацією слів Бертрана Рассела – “Багато людей скоріше помруть, ніж навчаться думати”.

Завершення Центральною виборчою комісією процесу реєстрації кандидатів у Президенти України та обезголовлення Суспільного мовлення. Тиждень, що минув, ознаменувався двома резонансним темами,  пов»язаними між собою. Цей зв’язок може виявитися штучним, та що ближче вибори, то частіше саме до цієї теми зводяться будь-які інші.
Рейтинги – їхнє все.
Увесь тиждень в українських ЗМІ галас навколо свіжих соцдосліджень.   За найновішими даними соціологічної  групи “Рейтинг”, в лідери прорвався  комік Володимир Зеленський.  Його  підтримують 19% тих, хто визначився з кандидатом і має намір проголосувати 31 березня. На другому місці  Юлія Тимошенко  18,2%.  У чинного  президента Петра Порошенка  третя позиція –15,1%. За ним Юрій Бойко (10%),  Анатолій Гриценко (8,5%) та Олег Ляшко (7%).
У попередньому дослідженні  тієї ж таки групи “Рейтинг”  (грудень 2018-го)   лідирувала  Тимошенко. Зеленський дихав їй у спину, а  Порошенко був на стабільно третій позиції.
Свої дані також представили результатами спільного дослідження  і ще три соціологічні компанії КМІС, Socis та  Центр Разумкова. І там теж лідирує   шоумен Зеленський (23%), на другому місці Порошенко (16,4%), на третьому Тимошенко (15,7%).  Далі трійка «непрохідних»: Бойко (9,3%),  Гриценко (8,1%) та Ляшко (6,7%).
Але соціологія – всього лиш інструмент. І коли респондентам поставили питання іншим чином – кого вони вважають найбільш ймовірним переможцем на президентських  виборах – відповіді теж були іншими. В перемогу Порошенка вірять 20,5% опитаних, в тріумф  Тимошенко – 19,9%. У те що Зеленський зможе перекваліфікуватися з коміка в Президента країни – 10,8%. У попередніх опитуваннях тих же компаній також лідирувала Тимошенко. Друге й третє місця ділили між собою відповідно Зеленський та Порошенко.
Зростання рейтингу Зеленського керівник Фонду “Демократичні ініціативи” імені Кучеріва Ірина Бекешкіна пояснила прихильністю молодого електорату до кандидата, який для нього уособив «нове обличчя». А ще, за словами Бекешкіної, що рейтинг Зеленського стрімко зростав через розчарування українців у політиках та політиці загалом. Водночас  від себе соціолог додала, що не вбачає для Зеленського перспективи потрапити до другого туру. Натомість комік зробить хорошу заявку на парламентські вибори, – вважає Бекешкіна.
 
Вони  чубляться.
З виборами пов»язаний і чи не найгучніший скандал тижня Гриценко – Луценко. Колишній міністр оборони, а нині кандидат у Президенти заявив, що що, якби сини президентів, прем’єрів, міністрів, глав адміністрацій, суддів, прокурорів були в АТО, то війна вже б закінчилася. Гриценко похвалився, що свого сина від фронту не ховав, “як це робили», – за словами Гриценка, – «Порошенко, Луценко, Пашинський чи Турчинов». Луценко від Гриценка зажадав вибачень, нагадавши, –  його син Олександр у 2014 році пішов на фронт добровольцем і служив у 55 Запорізькій бригаді. Ірина Луценко пообіцяла подати на Гриценка до суду. Гриценко у Facebook вибачився перед сином Юрія та Ірини Луценко, Олександром, але відмовився від вибачень перед Генпрокурором.
Відказники.
Як не дивно, та таки не всі українські широко- й мало- відомі політики, а також ті, що побіля політики, записалися в чергу на президентство.  Таких назбиралося зо три десятки. Точна кількість буде відома наступного тижня. Хоча бажаючих було удвічі більше, та не всіх допустила до участі у виборах ЦВК.  Серед тих кому відмовили – Петро Симоненко. Комісія не зареєструвала кандидата від забороненої в Україні компартії.
А от співак Святослав Вакарчук сам відмовився кандидувати. Пояснив, що його минулотижнева заява про похід в політику означала намір балотуватися на майбутніх парламентських виборах.
Не зовсім очікуваним був результат партійного з»їзду «Народного фронту». Замість висування Арсенія Яценюка кандидатом у президенти – його заява про НЕучасть у президентських виборах. Готується до парламентських. Каже, – тому, що реаліст.
 
Чек-ін на фініші.
Неділя, 3 лютого, завершила процес висування  кандидатів у президенти. Документи в ЦВК подали всі бажаючі. Чинний президент Петро Порошенко прийшов під закриття. Зранку того ж дня він побував на церемонії інтронізації глави ПЦУ митрополита Епіфанія. До ЦВК, пишуть ЗМІ. Президент дістався чорним ходом, бо  перед головним входом активісти розгорнули  банери із написами “Так а хто замовив Гандзюк?” та закресленими прізвищами партійців БПП, нібито, причетних до вбивства Гандзюк.
Далі, за законом, до 9 лютого комісія ще засідатиме, щоб завершити реєстрацію тих, хто подав документи.
Далі – цікавіше: агітація! Закон дозволяє проводити її в будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Агітувати проти кандидатів не заборонено. Отож, приблизно можемо уявити, в якому інформаційному середовищі проживемо наступні кілька тижнів.
До слова, щодо агітації, то в Громадянській мережі ОПОРА твердять, що найбільш поширеним способом ведення виборчої кампанії є агітація на зовнішніх рекламних носіях. А  лідерами з масового використання політичної реклами на зовнішніх носіях є Андрій Садовий, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Володимир Зеленський. Отже, саме ці кандидати витрачають на агітацію найбільше.
Грошей коштувала кандидатам і реєстрація в ЦВК. Перед поданням   документів кандидат або партія, яка його висунула, мали внести грошову заставу у розмірі 2,5 млн грн.  Грошова застава повертається  лише у двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або в разі виходу до другого туру. Тож сміливо множимо три десятки  на 2,5 млн. То все –в держскарбницю.
 
  Суспільний ресурс.
І ще один резонанс тижня. Медійний. Наглядова рада Національної Суспільної  телерадіокомпанії достроково розірвала контракт з головою правління НСТУ Зурабом Аласанією. Він  оприлюднив частину проекту протоколу, з якої випливає, що звільнення могло бути спричинене тим, що мовник не показав хресну ходу за помісну церкву та один з економічних форумів, де був присутній президент. Натомість голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва заявила, що підставою для звільнення стали фінансові справи.  Ясність внесе лише оприлюднення протоколу засідання, що очікується наступного тижня. Подальших варіантів розвитку подій кілька. І скасування результатів голосування за звільнення голови правління НСТУ, і оскарження результатів голосування в суді. Наразі відбувається потужний шторм в ФБ з цього приводу, публікуються листи на підтримку рішення правління та на захист звільненого голови. Багато є маніпуляцій і перекручень. Висловилися з цього приводу всі, кому не лінь. І  почасти мова не так про Суспільне, як знову ж таки про вибори.
Така от вада недозрілої української демократії – в центрі уваги не система, а її очільник. Про що б не йшлося – про всю країну чи окрему інституцію. Відтак, вибори, зміна керівництва означають турбулентність. Тримаймося)

Facebook Comments
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Супутні публікації