Я колись писав про те, що може врятувати на дорозі. На жаль, від фури, водій якої заснув за кермом ніщо з моїх порад врятувати не може. Хіба що, нарешті у нашій країні почнеться контроль за тим, де фури стоять і хто на них їздить. Все ж таки, нагадаю правила виживання на дорозі

За моїми спостереженнями, як велосипедиста з понад 20-річним досвідом і водія авто з 3-річним головна причина, чому автомобілісти так бояться велосипедиста на дорозі – це порушення більшістю велосипедистів елементарних правил безпеки. Підкреслюю, більшістю, бо я, наприклад, не порушую і усі велосипедисти з якими я їжджу – також. Що саме треба зробити для того, щоб не бути на дорозі жахом водіїв автомобілів?
Велосипедист повинен зробити все від нього залежне для того, щоб бути помітним на дорозі, особливо у темряві.
Це не так складно.
Ближнє світло у вечірній час вихоплює велосипедиста десь за 40 метрів від авто. При швидкості 110 мало шансів на безпечний маневр. Думаю, велосипедисту теж не хочеться бути причиною смерті водія та його пасажирів. Різкий маневр водія може спричинити аварію. Велосипедист залишиться неушкодженим, а автомобіль перекинеться. Часто саме так і трапляється. Перше, що вихоплює ближнє світло – світло відбивні елементи на одязі. І їх видно раніше ніж усе інше. Одяг повинен бути яскравим. Якщо немає грошей на яскраву велоформу – у магазинах продаються дешеві світловідбивні яскраві жилети. За жодних обставин не можна сідати на велосипед у темному одязі, ще й вдягати на спину темний рюкзак – імовірність аварії підвищується в рази. Обов’язково потрібно мати ззаду червоний миготливий сигнал – звичайно, на нього треба витратити щонайменше 70-100 гривень, але, повірте, на перебування у реанімації після ДТП піде набагато більше грошей. Крім того, у разі, якщо з’ясується, що саме неадекватні дії велосипедиста призвели до ДТП – ви ще й змушені будете відшкодовувати вартість лікування водія, якщо він травмується і вартість ремонту автомобіля. У водія є поліс автоцивілки – у велосипедиста немає. Тому, не економте на задньому світлі, шановні громадяни на двох колесах. Ще один запобіжник від аварій – теж прописна істина, яку більшість велосипедистів ігнорують. Усі свої маневри на дорозі треба показувати точно так, як це роблять водії автомобілів. Тільки у випадку велосипедиста потрібно ще й переконатися, що водій авто, яке їде за вами, зрозумів, що ви зараз будете робити, і пригальмовує. Тільки тоді здійснюйте ваш маневр. Чимало велосипедистів люблять маневрувати між автомобілями які товчуться у заторі. Такий велосипедист гордо пробирається між автомобілями, мовляв, заздріть, я їду а ви стоїте, або повзете. У такому разі білий миготливий сигнал повинен бути спереду обов’язково. Вас повинні бачити водії у дзеркалах заднього виду. Інакше водій, особливо недосвідчений, може на вашу неадекватну раптову появу теж відповісти неадекватно. І не тому, що він на вас розсердиться, а просто з переляку. Натисне, наприклад, на газ замість гальма – і ви у лікарні, а водій змушений відповідати на запитання слідчого у кримінальній справі. Кому це потрібно? Нікому.

На жаль, переважна більшість велосипедистів, коли говорять про безпеку, мають на увазі тільки безпеку власну, натомість неадекватна поведінка велосипедиста на дорозі може коштувати майна і життя водієві автомобіля. І ще одне, за жодних обставин не варто виїжджати на дорогу без шолома. У Європі без велосипедиста без шолома оштрафують, у разі появи його на дорозі. А ще краще, щоб на шоломі було дзеркало заднього виду. Окуляри, до речі, теж, не предмет антуражу, а засіб безпеки. Коли ви їдете по дорозі і вам в око влітає пил – ви різко можете втратити керування і опинитесь під колесами. У мене неодноразово були випадки на трасі, коли хрущ, чи оса, чи інша комаха врізалися в окуляри. Страшно навіть уявити, що б було, якби вона врізалася в око. Тому їзда без окулярів – теж небезпечна. Чому я про все це пишу саме зараз? На цей вело сезон планую дві вело мандрівки: одну – навколо Чорного моря: від Одеси до Батумі, іншу – по півночі Європи до Атлантики потім на південь і через Італію назад в Україну. Звичайно ж така подорож потребує тренувань, запрошую приєднуватись, одразу, як зійде сніг. Кілька років тому зі мною на тренування вирішив поїхати 20 річний киянин. Ми зустрілися о 6 ранку біля мосту, що веде на Рибальський півострів. З сумом констатував, що навіть велосипедист, який отримує розсилку від Асоціації велосипедистів Києва, не знає, що їздити по дорозі потрібно тільки у шоломі, що у холод під шолом треба одягти шапку, що одяг повинен бути яскравим (у даному випадку людина приїхала у чорній куртці), що світловідбивача у сучасних умовах та ще і в Києві – мало. Одним словом, найбільшим екстримом ранкового велотренування для мене стало переживання за мого попутника: щоб його не збили, щоб він не заробив менінгіту, їздячи без шапки, і щоб йому вистачило сил доїхати. З огляду на це, вважаю, що усі велосипедисти повинні пройти навчання в автошколі, посидіти за кермом автомобіля, щоб зрозуміти, коли водій помічає велосипедиста без миготливого сигналу і в чорній куртці, і чи є у водія шанси загальмувати? Цю інформацію варто розповсюдити у друкованому вигляді по селах. Якщо маєте родичів у селі – роздрукуйте і попросіть вивісити цей текст десь біля сільських розливайок.  Бо як інакше пояснити сільським велосипедистам 50+ ці нескладні правила? Саме вони найчастіше стають причиною аварій на дорогах з участю велосипеда….

Усі ці проблеми можна було б вирішити так, як їх вирішують, наприклад у Європі. Там велодоріжки розташовані так, що фактично від східного кордону Польщі до півночі Франції можна доїхати, рухаючись по смузі для велосипедів. У Європі велосипедом користується так багато людей, що там можна спостерігати затори на велодоріжках. Варто зазначити, що велодоріжками користуються у Європі і в зимовий час. А знаєте чому? – тому що там до велодоріжок ставляться як до проїжджої частини і їх чистять точно так, як дороги для автомобілів. Натомість у нас велодоріжка навіть у безсніжний період зайнята різноманітними сторонніми предметами. Упродовж зими вело доріжка на Бажана, скажімо, слугужить звалищем для снігу.

На додаток люди, яким довірили керуват великим містом і районом у цьому місті, або ж не мають поняття, або ж роблять вигляд що не мають поняття про значення велотранспорту для міської інфраструктури. З огляду на те, що наші міста поки що розвиваються за принципом центру і спальних районів виникає нагальна необхідність поєднання цих двох світів велодоріжками. А почати треба з велодоріжок на мостах. Це мали б бути виділені смуги на дорозі, за виїзд на які автомобілістів каратимуть так суворо, що бажання туди заїжджати відпаде раз і назавжди. Отже, велодоріжки на мостах у всіх великих містах, особливо у Києві – лобіюванню цього питання велосипедисти повинні приділити максимум уваги.

Витрачання бюджетних грошей на інші велопроекти влади потрібно вважати розбазарюванням. А у появі таких велодоріжок і взагалі, мережі велодоріжок зацікавлені і автомобілісти. Погодьтесь, це буде рай для водія, коли велосипедисти з автодороги зникнуть зовсім, тому що для них буде окрема смуга.

Свій вклад у розвиток велоінфраструктури я бачу в написанні таких текстів та демонстрації можливостей велосипеда як транспорту для подорожей. Ось цієї весни буде багато велотекстів і веловідео.  Підготовка до експедиції уже починається. Велопідприємці, заклади розміщення, торговці камерами GoPro та іншими велоприбамбасами та туристичного обладнання  – у вас є майданчик для реклами і тестування ваших товарів таким веломандрівником як я. Пишу свої потреби, а ви через контакти напишіть про те, чим можете допомогти, яку знижку зробити, що просто подарувати. якщо ж є бажання переказати на проект гроші – теж є така можливість у Польщі та Україні Рекламна кампанія розпочнеться одразу з моменту як ми почнемо співпрацювати, тобто це інформаційна хвиля тривалістю у цілий велосезон. Долучайтесь. Візьміть участь у створенні україномовного контенту про подорожі та про веломандри. Це реально нині в Україні дефіцит. Більшість велоресурсів  ведуться іноземною мовою. Через це вони відрізають від себе величезний шмат україномовної аудиторії з грошима. А я працюю якраз для такої аудиторії: освіченої, соціально і економічно активної

.

Читайте також фрагменти моєї книги про веломандри та замовляйте повний текст