Цей текст інспірувало систематичне відвідування мною басейну
і проблема з якою я там маю справу.Проблема полягає у катастрофічній незнайомості місцевих звичаїв і традицій людьми, котрі чомусь мають українське громадянство. Оскільки і я маю українське громадянство, мене місцеві можуть теж асоціювати з людьми, котрі не знають місцевих звичаїв і традицій та їх не дотримуються системно і масово, а інколи – демонстративно. Я впевнений, що 99 відсотків читачів цього тексту дотримуються звичаїв і традицій (тобто, не є жлобами) і пишу, власне, для того одного відсотка. Можливо, мої читачі перепостять цей текст і його прочитають вищезгадані люди, незнайомі з місцевими звичаями і традиціями та люди, що абстрактно ставляться до загальноприйнятих культурних норм (ЖЛОБИ, якщо одним словом)
Отже, у басейн йдуть у змінному взутті.
На жаль, значна частина людей з укр паспортами, котрі теж часом відвідують цей басейн, про цю норму, звичай, традицію, гігієнічну процедуру – не знають і пруться у взутті у якому вони ходили вулицею, до роздягальні, де усі ходять у капцях, котрі заздалегідь принесли з собою. Якщо хтось забув капці – їх можна купити у магазинчику при роздягальні (шатні польською)Це коштує 19 злотих. Якщо врахувати, що година у басейні коштує 24, то це доволі багато. І є мотивацією, щоб змінне взуття не забути. Зрештою, можна вуличне взуття здати у шатню і піти у басейн босяком. Це не надто вітається, але толерується. Водночас, вхід у вуличному взутті заборонений. При купівлі квитка у вас попросять жетончик з роздягальні (шатні) як підтвердження, що ви здали своє вуличне взуття і йдете у змінному. За цим суворо стежать і обов’язково зроблять зауваження та вимагатимуть, щоб ви змінили взуття, або йшли босяком. Скандалячи з цього приводу, ви тільки на робите сорому собі і громадянам України загалом. Тобто, мені – теж.
Друга справа: у сауну заходять з рушником і сідають саме на рушник, капці залишають на порозі. Представників русского міра пізнають саме по цих ознаках: заходить у сауну без рушника, не вітається, не знімає капців. Одразу за такою людиною у сауну загляне рятувальник і попросить вийти, взяти рушника і залишити капці перед сауною. Як я уже сказав, входячи до сауни люди у Польщі чи будь-де, окрім совка, вітаються, якщо це маленьке приміщення, де щодня приходять практично одні і ті ж люди. Навіть якщо ви не розумієте, навіщо це треба – скажіть “Dzień dobry” щоб вас не сприймали за росіянина. При виході з сауни кажуть “Дякую” (Dziękuję). Можна, звичайно, цього і не казати, якщо вас не турбує, що про вас подумає оточення, якщо загальноприйняті правила вам до лампочки.
Наступна ознака, за якою легко відрізнити жлоба з русского міра від цивілізованої людини: жлоб лізе у резервуар з холодною водою після сауни, не побувавши під душем. Тут теж такого жлоба чекає зауваження від рятувальника і мінус в карму. За цим стежать. Над резервуаром висить камера. Наступного разу вас можуть не впустити саме з причини, що ви не дотримуєтесь прийнятих у цивілізованому суспільстві норм гігієни. Звичайно, буде здорово, як ви у роздягалці не верещатимете і не матюкатиметесь як росіяни. Але то уже таке: тут навіть я промовчу. Просто обійду десятою дорогою, про всяк випадок.
Басейн у Зомбках, якому я особисто надаю перевагу, працює з 6 до 23. Є чудова сауна, джакузі, 25 метрові доріжки до плавання і навіть труба для з’їжджання, як у аквапарку. Сюди не треба нести cфальшовану чи справжню довідку від лікаря, як в Україні. Якщо ви маєте карту “Мультіспорт” – перша година для вас безкоштовно. Також є пільги для мешканців містечка Зомбки, для дітей, ще там для когось. Я це пишу тому, що мені хотілося б, щоб громадяни України, котрі відвідують цей басейн, не справляли враження безкультурних невігласів. Ніхто ж не знає, що це людина російськомовна. Бачать, що з України по документах. Не знають, що громадянство українське така людина отримала випадково, бо жила на тій території у момент, коли Україна відновила свою незалежність. У Польщі, щоб отримати громадянство – треба здати екзамен з польської мови. В Україні треба було просто жити на цій території. Можна було навіть ненавидіти свою країну, а громадянство все одно отримати. Нічого цього люди, що сидять на рецепції не знають. І сприймають вас за українця. А я теж українець. І мене тоді теж сприймають за такого ж як той, хто лізе у вуличному взутті, не вітається, не бере у сауну рушника і всіляко ігнорує правила цивілізованої поведінки. Ще раз повторю: впевнений, що мої читачі і так це все знають. Перепостіть будь ласка, щоб про це дізналися і ті, хто не знає. Давайте разом допоможемо совкам інтегруватися у цивілізацію.