1) Зеленський бреше, як дихає. Насправді він не є ні патріотом, ні страстотерпцем за Україну. Він свідомий борець за рейтинги. Його мета – не процвітання України, а другий термін.

2) Його команда – це команда популістів, об’єднаних однією метою – утримання влади і її подальша концентрація.

3) Сполучені Штати сильно пов’язані і залежні від громадянського суспільства. Там серед науковців немає Іллі Киви, експерти зібрані і часто навіть об’єктивні, а громадянське суспільство погано реагує на брехню. Там влада змушена дотримуватися етичних стандартів. І там працюють інституції в незалежності від того, хто у владі.

4) Американська дипломатія відповідає базовому анекдоту:

– У Одеського радіо запитують, чим відрізняється дівчина від професійного дипломата?

– Якщо дівчина говорить «ні», це значить, що все у вас з нею може бути. Якщо дівчина говорить, що «все може бути» – це значить «ні». Якщо дівчина говорить «так» – то це вже не дівчина.

Якщо ж дипломат говорить «так» – то це значить – може бути. Якщо дипломат говорить «може бути» – то це значить «ні». Якщо дипломат сказав «ні» – то це не дипломат.

тобто, американські говорять не босяцькою, а дипломатичною мовою. Але розумним людям усе зрозуміло.

Якщо ви з цими тезами незгодні – далі можете не читати.

Тепер аналіз «Спільної заяви”.

Це всього лише заява. Сполучені Штати чітко сказали «так» нашому партнерству. І це значить, що воно може бути, але…

Які були «але» від Байдена Зеленському у бесіді віч – на – віч для нас поки-що здогадки. Про них пізніше.

Але зустріч необхідно назвати успішною. І для Зеленського, і для України, і для США. І ось чому.

1) «Після тридцяти років з моменту відновлення Україною своєї незалежності зв’язки між Україною та Сполученими Штатами є міцнішими, ніж будь-коли» – пряма цитата із заяви.

Це дасть змогу Зеленському (і це вже сказав Кулеба), заявляти, що саме він вивів відносини між Україною і США на новий рівень.

А я б скромно уточнив, що, по-перше: це зусилля народу України і її громадянського суспільства.

По-друге – працівників Міністерства зовнішніх справ.

По-третє: якби Україну представляв на цій площадці не Зеленський – ці зв’язки могли би бути ще міцнішими.

Знову ж. У США знають, що точку неповернення у зону впливу Росії український народ пройшов у 2014 році. А тепер, після цієї заяви цю точку пройшов і президент Зеленський.

І це головний успіх України 1 вересня.

2) Мало того, США тепер матимуть нагоду завжди ловити на косяках Зеленського. Вони нагадуватимуть йому про «спільні цінності». Адже про це теж йдеться у заяві.

А ще:

«Успіх України має центральне значення для глобальної боротьби між демократією та автократією».

І це «наша відповідь Чемберлену» від США і Джо Байдена, і своїм ворогам, і союзникам.

Це заява. І це говорить про поширення «Нової атлантичної хартії».

І про основу зовнішньополітичного курсу Білого дому.

І я би на цьому акцентував.

Це безперечно успіх США.

3) Ще цікава цитата:

«Сполучені Штати підтримують право України обирати свій власний зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, включаючи прагнення України вступити до НАТО.

Ми також залишаємося відданими допомозі Україні у проведенні реформ, що тривають».

І ці фрази точно писали не у нас, а у Білому домі. Як чітко розставлені акценти.

Росії дипломатично, але прямо вказано, що США мали на увазі істерію в Кремля стосовно «геополітично неприпустимий вступ України до НАТО, бо це небезпека для Росії». Але тут же, в одному пункті і Україні вказано, що в НАТО можна лише через реформи.

Структурно сама заява поділена на 5 параграфів.

По ним:

І параграф: Безпека та оборона. Особливого прориву не відбулося.

США не готові підключитися до Нормандського формату Правильні, впевнені, але загальні фрази про невизнання окупації і підтримку. Але все закінчується закликами:

«Ми закликаємо Росію виконати зобов’язання щодо припинення вогню на сході України та по-справжньому брати участь у зусиллях з врегулювання конфлікту задля завершення війни».

А закликами Кремль зупинити важко.

Домовилися також про те, про що вже давно домовилися:

«поглиблення співпраці у таких сферах, як чорноморська безпека, кібербезпека, обмін розвідувальною інформацією».

Знову ж: США «підтримують право України обирати свій власний зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання».

Ой, якщо я підтримую право дівчини на щасливий шлюб – не факт, що я буду шукати їй женихів чи готувати посаг.

Зате тут же Штати вказують Україні ( і правильно вказують), про реформу СБУ. Яке має шпигунів ловити, а не кришувати наркоту чи мародерствувати на бізнесі.

У цьому параграфі прекрасна тільки гарантія виділити Україні 60 мільйонів на закупівлю системи «Джавелін». І співпраця в секторі кібербезпеки.

ІІ параграф: Демократія, правосуддя та права людини

І тут Штати нарізають завдання:

І по НАБУ, і по САП, і судовій реформі.

Повторюся, я повністю підтримую такий метод: ви з Урядом робите реформи, ми ставимо заліки і даємо наступні гроші.

А поки Україна «розробляє амбітний та всеосяжний План трансформації, який буде розглянуто на наступному засіданні КСП».

Розумієте стиль? Там де ми активно і бігом щось розробляємо – це кварталівська вписка у спільний текст.

ІІІ параграф: ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ТА КЛІМАТ

«Україна та Сполучені Штати сприяють зміцненню енергетичної безпеки України шляхом політики стійких, ефективних та довгострокових рішень, підкріплених триваючою реформою корпоративного управління».

Знову ж – усе має бути підкріплене реформами. У даному випадку – зробити дієвим корпоративне управління.

І далі про залучення інвестицій у енергетичний сектор, зменшення викидів. Підтримка інновацій.

Все важливе і правильне, але без конкретики.

Бо уряди збираються підтримувати зусилля.

Тут же і про Північний потік 2:

«Сполучені Штати мають намір продовжувати застосування передбачених законодавством заходів та енергетичної дипломатії, у тому числі шляхом нещодавнього призначення старшого радника з питань енергетичної безпеки, з метою збереження транзитної ролі та забезпечення безпеки поставок України у цей перехідний енергетичний період, а також недопущення використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї».

Красиво. Як у анекдоті про дипломатів. Тверде «так», але між рядками – «може бути». Як себе поведете.

ІV ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ПРОЦВІТАННЯ

Знову ж спочатку виписані зобов’язання України по реформам. У цьому розділі – особливе акцентування на незалежності Національного банку України.

Це у Штатах на особливому контролі, тому і вписано спеціально. Злить людей намагання Зе!команди осідлати незалежниу інституцію, вакханалію звільнень і створення нетерпимих умов для роботи.

І взагалі у цьому розділі «пробіжка» по фінансовій стороні. Тому що гроші ще ніхто не відміняв. Але на Заході хочуть їх ефективного витрачання.

Бо алкоголіку можна дати на лікування, а не на чергову пляшку.

В цьому ж розділі – розвиток торгівлі та інвестиці, трошки води, типу:

«Україна та Сполучені Штати завершили підготовку Меморандуму про взаєморозуміння щодо комерційної співпраці».

І приємна конкретика цього розділу:

«Початкова сума підтримки Експортно-імпортного банку (EXIM) Сполучених Штатів для цих потенційних транзакцій у розмірі 3 мільярди доларів може бути збільшена в міру розвитку проектів у агробізнесі, інфраструктурі, кліматі та енергетиці».

Але це все обговорюється. Між рядків читаємо: інвестиції в обмін на реформи.

Але суми названі конкретні і чималі. І реформи, які треба впровадити – конкретні.

V. ПРОТИДІЯ ПАНДЕМІЇ ТА ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА

Тут трошки грошей, але приємно.

Україні обіцяні додаткові 12,8 мільйона доларів пов’язаної з COVID. Скоріш за все нам це видадуть тестами.

І ще Уряд США надасть Україні додаткові 45 мільйонів доларів гуманітарної допомоги.

Загальний висновок:

Текст писався у США з невеликими українськими вставками.

Я би сказав 80/20. Там де конкретно не домовились присутнє бла-бла.

Зеленський говорить сам, що не усе йшло по маслу.

А це значить, що йому таки сказали, що впровадження реформ – це не розмови про них. І одним піаром на РНБО тут не обійдешся. І, мабуть, показали чіткі маркери у боротьбі з корупцією.

Наприклад: реальні доганялки Ігоря Коломойського, як хрестоматійного для України олігарха і корумпанта. Тому і тривала розмова довше запланованого. Щоб Зеленський таки і почув, і зрозумів.

В обмін на визнання Зеленського другом, а відносини найкращими – йому наміряли – неміряно задач.

Більшість допомоги обіцяна в розмін на реформи.

Так що успіх є. Не такий як хотілося. Головний – Зеленський нарешті остаточно розвернувся у бік Заходу. Куди ми вже давно і так йдемо.

І ще, йому сказали: робіть і все буде Ок.

Ну і якщо все добре, то Байден приїде в гості. Це для Зеленського тепер має стати додатковим мотивом врешті взятися за реформи.