Люди, до думки яких я прислухаюся стверджують, що Зеленського “добре підготували” до вчорашнього концерту, який в Україні називають прес-конференцією Президента України. Якщо підготували – то хіба що для його аудиторії. Я витримав лише кілька секунд, хоча мав намір прослухати повністю принаймні початкову промову.
Горловий неприємний для слуху голос так і не виправлено. Коли ти на сцені зображаєш дегенератів – такий голос годиться як характерний. Але коли таким голосом проводити прес-конференцію у ролі Президента України – ну, вибачте. У театральній термінології ( у термінології PR теж, до речі) це називають “розбіжність зовнішніх і внутрішніх даних”. Коли людина говорить щось серйозне, а нормальним людям (не тим, хто за нього голосував) або сміятися або ригати хочеться. Тобто, вирішується не та задача, яка мала б вирішуватись. Говоріння горлом легко виправити. Я це робив багато разів з тими ведучими, з якими працював. Це стандартна помилка початківців. Але він же не початківець. Він – популярний артист. Ніхто, певно, не бачить у цьому проблеми. Якби людина з таким голосом прийшла на радіо – була б забракована за профнепридатність. Ну і інтонації…. Лицемірство у кожній фразі, у кожному слові. У цьому він дуже схожий на Порошенка. Його теж з цією причини неможливо було слухати. Теж було враження, що надлюдина спілкується з безмозкими хробачками. Певно щось з цими людьми трапляється там на Банковій і вони забувають навики нормального людського спілкування та говорять публічно як герой скетчу “Кроликів” “как би чєловєчєскім голосом”. Тому, повторюсь, якщо підготували добре, то хіба що для тих, для кого якщо пан Зеленський навіть пердітиме в мікрофон, він все одно подобатиметься і буде переконливим. Ну, крім того, щоб щось подібне назвати прес-конференцією, то треба щоб там були журналісти. А журналістів там не спостерігалося. Це були артисти з розподіленими ролями, спеціально відібрані на кастингу у ролі журналістів. Це інше. Загалом, за ситуацією на таких подіях можна контролювати: є ще журналістика в Україні чи немає. Навіть у часи Януковича траплялися люди, яким він міг сказати “Я вам нє завідую”. Тобто, роздратувати спікера. Фактично, кожне питання ЖУРНАЛІСТІВ мало б змусити президента нервуватися, бо інакше навіщо питання ставити, якщо воно не стосується проблеми, вартої уваги? Але ні. Вчора був повний контроль. Артисти вчасно говорили свої репліки, Зеленський вчасно і правильно на репліки реагував. Все чудово. Тільки навіщо цю виставу називати прес-конференція? Це питання. Доповню цей свій спіч геніальним віршем Юрка Космини, який усе вищенаписане заримував ——————————«
Коли питомим наддніпрянським лаптем
із миски сьорбнеш закарпатських щів,
коли всміхнуться львівським балалайкам
ведмеді серед вишень та хрущів…
козак Мамай в ізбє у самовара
під прапором Червоної… звізди
чесати сяде воші з бороди
й знайде флакон “бояри” в шароварах…
коли в кокошник вбрана волинянка
тобі подасть на вилах олів’є,
послухай, як в садочку щемко й п’янко
двоглава курка трелі видає…
почуй, як калінково-малінково,
немов гранчак розсолу з бодуна,ведмедячо й березово луна
над рідним краєм слобожанська мова…
і щоб закрити список цей короткий –
занюхай лаптем смак пальоной водки!!…
бо як іще збагнути прецедент:
ЯКОГО нас вітає Президент
в День Вишиванки з Днем Косоворотки?!»
Юрко КОСМИНА
